Події

У Черкаській області загострилася ситуація із відмовою військовозобов’язаного виконати виклик до військової служби під час мобілізації, що відзначено у судовому реєстрі та стало предметом уваги інформаційного агентства "Главком". Згідно з матеріалами справи, в області у березні 2023 року підозрюваний пройшов медичний огляд, який підтвердив його придатність до військової служби. Однак, відмовившись від прийняття військового виклику та не з'явившись на призначений термін, він став об'єктом правопорушення.

На судовому засіданні підсудний частково визнав вину, аргументуючи своє ставлення тим, що вважає себе непридатним до військової служби через свій стан здоров'я, який, за його словами, підтверджує перший висновок медичної комісії. Проте другий висновок, на його думку, є недостовірним, бо медик зазначив діагноз під тиском, ігноруючи результати інших обстежень. Військовозобов’язаний заявив, що має хронічний захворювання середнього вуха, що підтверджується медичними висновками, однак остаточна думка медичної комісії вказала на покращення його слуху.

Також, в суді обвинувачений висловив сумніви щодо законності діяльності районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, стверджуючи, що відомості про ці установи відсутні в Єдиному державному реєстрі. Крім цього, він визнав військову службу за контрактом "рабством" та висловив недовіру до введення в країні режиму воєнного стану, вважаючи, що в такий період мають бути призвані всі без винятку, а не обираються вибірково. За його словами, він не розуміє, чому здорові люди повинні вмирати, особливо, коли йому "нема за що воювати в Донецькій області".

Висновки щодо цієї ситуації можуть бути такими:

• Відмова військовозобов'язаного від призову на військову службу під час мобілізації та подальше відсутність на викликаному терміні викликали відповідну реакцію з боку судових органів, що свідчить про серйозність порушення закону.

• Спірність медичних висновків та сумніви у законності діяльності територіальних центрів комплектування вказують на потребу удосконалення процесу медичного огляду та забезпечення прозорості та об'єктивності у роботі військових органів.

• Висловлені сумніви щодо введення режиму воєнного стану та реакція на ситуацію в Донецькій області показують наявність суперечливостей у сприйнятті військових подій та потребу у більш чіткому поясненні та розумінні ситуації серед населення.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Дмитро Лубінець, висвітлив занепокійливу статистику, яка свідчить про зникнення практично безвісти майже 37 тисяч громадян України. Серед них — діти, цивільні особи та військовослужбовці, але реальна кількість може перевищувати вказану цифру. Особливо шокуючим є те, що близько 1700 зниклих були підтверджені як незаконно утримувані Росією, після перевірки здійсненої Україною, Міжнародним комітетом Червоного Хреста та іншими механізмами.

Знайти точну кількість зниклих стає вкрай складно через ряд обставин, серед яких — контроль російських військ над частинами території України та недостатня доступність даних щодо втрат від обох сторін конфлікту. Згідно з моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні на березень 2024 року, підтверджено загибель 10 810 цивільних осіб та поранення 20 556 в результаті дворічного вторгнення Росії на українську територію. Проте, організація висловлює обурення та обурення стосовно можливості, що реальна кількість жертв серед мирного населення може бути значно вищою, ніж офіційно заявлені цифри.

Україна стикається з серйозною проблемою зникнення безвісти майже 37 тисяч громадян, серед яких є і діти, і військовослужбовці. Низька доступність даних та контроль деяких територій російськими військами ускладнюють встановлення точної кількості загиблих та поранених внаслідок конфлікту. Міжнародні організації та місії, такі як ООН, підтверджують необхідність детального дослідження цієї проблеми та наголошують на важливості встановлення точної кількості загиблих серед цивільного населення, щоб з'ясувати істинний розмір гуманітарної трагедії, що відбувається в Україні.