Війна

Цей тиждень обіцяє стати переломним для складу Кабінету Міністрів України, оскільки очікується низка нових призначень на важливі посади. Особливою увагою відзначаються ключові міністерства інфраструктури та регіональної політики. Після інтенсивних дискусій та аналізу кандидатів, очікується, що ці призначення принесуть нові ідеї та стратегії для подальшого розвитку країни. Зміни у складі уряду сприятимуть зміцненню та модернізації інфраструктурних проектів, а також підтримці ефективної регіональної політики, спрямованої на забезпечення розвитку всіх регіонів країни. Враховуючи важливість цих секторів для економічного зростання та підвищення якості життя громадян, нові лідери мають перед собою величезну відповідальність та можливості для реалізації стратегічних реформ і досягнення нових висот у сфері розвитку країни.

На посаду глави новоствореного Міністерства регіональної політики може бути призначений заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба. На його місце в Офісі президента може призначити нинішнього голову Закарпатської обласної адміністрації Віктора Микиту. Також розглядається можливість надання Олексію Кулебі статусу віце-прем’єра.

На посаду глави Міністерства інфраструктури фаворитом вважається голова правління “Нафтогазу України” Олексій Чернишов, який, очевидно, також отримає статус віце-прем’єра.

Варто зазначити, що раніше розглядалася можливість переведення керівника Міністерства стратегічних галузей та промисловості Олександра Камишина на посаду глави Міністерства інфраструктури, але від цього варіанту відмовилися.

Деякі джерела вказують, що розглядання кандидатур на вакантні посади у Кабінеті міністрів, зокрема віце-прем’єра з питань відновлення, має стратегічне значення перед проведенням Конференції з питань відновлення України, запланованої на 11-12 червня у Берліні. Ймовірно, призначення можуть відбутися вже з 4 по 6 червня.

Остаточне рішення з усіх кадрових питань планується прийняти сьогодні ввечері на нараді керівництва парламенту, “Слуги народу” та президента.

Українські війська неустанно продовжують удосконалювати свої оборонні позиції в Сумській області, збільшуючи готовність до можливих агресивних дій з боку Росії. Незважаючи на це, останніми днями окупаційні сили зазнали невеликих переміщень на південний захід від Вовчанська, на Харківському напрямку. Цей рух є прямим викликом для українських військових, які стежать за кожним кроком окупантів, готові дати відсіч будь-яким спробам порушення територіальної цілісності України. Роблячи ставку на стратегічну відстоюваність та мобільність, українські захисники продовжують демонструвати високий рівень професіоналізму та відданості своїй країні. Крім того, міжнародні партнери надають підтримку українському війську, підкреслюючи непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в умовах агресивних дій сусідньої країни.

Бої тривають у районі села Липці. Представник українського оперативного командування “Північ” Вадим Мисник повідомив, що військові активно посилюють та удосконалюють свої оборонні рубежі, зосереджуючись на другій та третій лініях оборони в Сумщині. Відзначено, що при будівництві укріплень ЗСУ враховують можливі напрямки російського наступу та місцевий рельєф.

Аналіз повідомлень російських блогерів підтвердив, що військове командування перекидає невизначену кількість окупаційних сил у Курську область РФ.

За останніми звітами, 2 червня, у зв’язку з активними бойовими діями на Харківському напрямку, російські війська невеликою мірою продвинулися полями на північ та схід від Стариці, а також у районі Вовчанська. Вони здійснювали механізовані штурми населених пунктів. Російські пропагандисти твердять, що українські сили “безуспішно” проводять контратаки в північній та центральній частині Вовчанська, а також у лісових масивах між Глибоким та Лук’янцями, обидва на північ від Харкова. Інформатори також заявили, що бої у Вовчанську та під Липцями “набувають позиційного характеру”.

За даними ISW, у нападах на Вовчанськ ворожі сили задіяли частини 138-го та 25-го мотострілецьких бригад, які входять до складу 6-ї загальновійськової армії Ленінградського військового округу, а також батальйону, розвідувальної та снайперської роти 83-ї окремої гвардійської повітряно-десантної бригади.

Укренерго вирішила не розголошувати відомості про оклад голови правління, Володимира Кудрицького. Замість цього, організація оприлюднила інформацію про заробітну плату всього керівництва, що складається з п'яти осіб, включаючи Кудрицького. Середньомісячний дохід одного з членів правління перевищує 2 мільйони гривень, проте точні суми можуть змінюватися в залежності від місяця. Цей крок викликає обговорення серед громадськості та залишає питання щодо прозорості в управлінні державними підприємствами.

Був запит до “Укренерго” з проханням озвучити заробітну плату Кудрицького з усіма заохоченнями (преміями тощо) та окремо вказати оклад, а також назвати зарплату голови “Укренерго” по місяцях. Проте компанія відмовилася надати цю інформацію, посилаючись на відсутність законодавчих вимог щодо розкриття зарплат індивідуально.

Замість цього в “Укренерго” повідомили загальні зарплати правління:

Середня арифметична зарплата в грудні 2023 року складала 1,5 млн грн, в січні 2024 року – 848,8 тис. грн, в лютому – 353,1 тис. грн, в березні – 499,2 тис. грн, а в квітні – 2,1 млн грн. При цьому зарплата голови правління може бути вищою, ніж у членів правління. Причина чотирикратного збільшення зарплати в квітні залишається невідомою.

Середня зарплата в “Укренерго” минулого року складала 35 372 грн.

За даними The Wall Street Journal, російські війська активно проводять операції з руйнування міста Харкова з метою змусити мирних мешканців залишити свої домівки. Нещадні ракетні та бомбові атаки спрямовуються на ключові об'єкти енергетичної інфраструктури міста, призводячи до зруйнування та знеструмлення значної частини території. Цей жорстокий акт агресії призводить до надзвичайної напруги серед місцевого населення, яке стикається з небезпекою і втратами. Уряд має негайно прийняти ефективні заходи для захисту цивільного населення та відновлення пошкоджених інфраструктурних об'єктів, щоб забезпечити безпеку та благополуччя громади.

“Путін все ще прагне Харкова”, – відзначив Олег Синєгубов, голова Харківської військової адміністрації.

Росія розгорнула лише частину необхідних сил для можливого штурму, що, за оцінками, може забрати до півмільйона військових.

Олександр Литвиненко, секретар Ради національної безпеки і оборони України, застерігає, що Росія може дотримуватися стратегії, схожої на ту, що використовувалася у 2016 році в Алеппо (Сирія), коли російські сили зруйнували електро- та водопостачання, лікарні та школи, витіснивши третину населення.

За останній тиждень ракети та бомби вдарили по друкарні і гіпермаркету, призводячи до загибелі понад 25 осіб.

Міська влада заохочує жителів дотримуватися попереджень про повітряну тривогу та уникати громадських місць, хоча евакуація наразі не вважається необхідною.

Наші джерела надають тривожну інформацію: усі експерти енергетики тривожаться, бо ймовірність аварійних ситуацій на українських атомних електростанціях (АЕС) надзвичайно висока. Інфраструктура АЕС вже протягом двох років працює на межі своїх можливостей, а місцеві ремонтні роботи не в змозі вирішити цю проблему. У таких умовах зростає ймовірність непередбачених відмов у роботі енергоблоків та супутньої інфраструктури АЕС.

Банкова про це в курсі, але продовжує свій «експеримент». Запущена Банковою інфраструктурна війна може дуже дорого обійтися Україні.

“Дефіцит, якого ми були позбавлені протягом кількох днів, на цьому тижні повернеться. І повернеться в досить серйозному обсязі. Він не може фізично бути перекритий імпортом електроенергії з Європи.”, – заявив голова НЕК “Укренерго” Кудрицький.

На це вплинуть три фактори:

Перший фактор, який може ускладнити ситуацію в енергосистемі України, полягає у плановому ремонті двох блоків атомних електростанцій.

Друга причина – це наслідки російських обстрілів енергетики протягом 31 травня та 1 червня. Зокрема, окупанти атакували Дніпропетровську гідроелектростанцію, технічний стан якої оцінюється як складний, що впливає на неможливість стабільної роботи ГЕС.

Третій фактор, який вплине на ситуацію в енергосистемі, пов’язаний з тим, що українці почнуть вмикати кондиціонери через спеку, тому прогнозовано збільшиться споживання електроенергії. За словами Володимира Кудрицького, повернеться дефіцит в досить серйозному обсязі.

Журналісти The New York Times розкрили шокуючі факти щодо викрадення 46 дітей із Херсонського дитячого будинку у 2022 році окупантами. Це обурлива інформація, що ставить під сумнів права та безпеку дітей в українському суспільстві. Навіть більш трагічним є те, що частина цих невинних дітей вже опинилася в російських сім'ях в результаті нечесних практик та порушень закону. Цей випадок свідчить про необхідність негайного вжиття заходів для захисту прав та безпеки дітей, а також для розкриття та покарання винних осіб за ці злочинні дії.

Національне інформаційне бюро повідомляє, що з початку російської агресії в Україні викрадено 19 546 дітей. Однак точна кількість вивезених може бути вищою за зазначену.

Наталія Лукіна була лікарем у Херсонському дитячому будинку – державному прийомному будинку для дітей з особливими потребами. Коли почалося повномасштабне вторгнення, працівники відразу почали шукати безпечне місце для немовлят і маленьких діточок. І пішій доступності було лише одне бомбосховище, а згодом, місцевий пастор, який дізнався про проблему, запропонував перемістити дітей в церкву Голгофа.

Працівники дитячого будинку дуже боялися, що окупанти можуть забрати дітей, і, на жаль, цей кошмар став реальністю 25 квітня 2022 року. Як пишуть журналісти NYT, тоді на порозі з’явилися російські військові, які забрали 46 дітей за наказом російського президента Путіна та так званою уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.

Журналісти зауважили, що ці дії росіян можна спокійно кваліфікувати як воєнний злочин, адже дітей викрали й згодом примусово перемістили на територію Росії. Спочатку дітей забрали назад до Херсонського дитячого будинку, й момент “переїзду” публікували російські пропагандисти. Згодом викрадені неповнолітні діти стали об’єктом багатьох пропагандистських російських сюжетів.

21 жовтня окупанти на чолі з “Навігатором”, якого згодом ідентифікували як депутата “Єдіной Росії” Ігоря Кастюкєвіча, приїхали до Херсонського дитячого будинку й почали забирати дітей, їх поіменно вносили до списку, посадили до автобуса й вивезли в невідомому напрямку. Окупанти також забрали всю документацію, яка була на дітей, і навіть їхні медичні картки.

Наразі точне місцезнаходження викрадених з Херсона дітей невідоме. Російські чиновники тоді стверджували, що вивезення неповнолітніх до Сімферополя – буцімто було “актом гуманітарного втручання”, втім, це викрадення й воєнний злочин.

З Херсона дітей привезли в окупований Сімферополь, а в грудні 2022 року українських викрадених дітей почали інтегрувати в російське суспільство. Їм зробили російські свідоцтва про народження, видали російські номери соціального страхування, а згодом – зробили й російське громадянство.

Щонайменше 2 дітей з 46 викрадених вже офіційно всиновили росіяни, 7 – вдалося повернути в Україну. Однак доля інших 37 неповнолітніх залишається невідомою.

Керівник ОП Андрій Єрмак відреагував на матеріал журналістів NYT. Він наголосив, що Росія не лише відмовляється співпрацювати, але й веде пропаганду, що ці діти потребують “перевиховання”. Єрмак додав, що деякі з них усиновлюються російськими родинами, інші ж залишаються в інтернатах. Українські родини переживають важкі емоційні травми через розлуку з дітьми, а діти стикаються з асиміляційним тиском у нових умовах.

Україна закликає світову спільноту посилити тиск на Росію для повернення дітей, але процес ускладнюється через політичні та бюрократичні перешкоди. Міжнародні організації, такі як ООН, продовжують працювати над тим, щоб забезпечити повернення дітей, однак швидких результатів досягти важко через опір російської влади та складну міжнародну ситуацію, – наголосив Єрмак.

Водночас він додав, що Росія заперечує будь-які звинувачення, виправдовуючи власні дії тим, що “діти перебувають в безпечних умовах”. Однак тисячі сімей сподіваються, що зможуть возз’єднатися зі своїми дітьми.

Україна наростає в проблемах з енергопостачанням, що веде до посилення перебоїв у подачі електроенергії. Глава компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький оголосив, що на цьому тижні країну чекає серйозний дефіцит енергії. Це викликано ремонтами енергоблоків на атомних електростанціях, обстрілами енергетичних об'єктів та підвищенням температури повітря. Такі фактори негативно впливають на стабільність енергетичної системи країни та зумовлюють зростання числа відключень електропостачання, що стає серйозним викликом для всіх галузей національного господарства. Розв'язання цієї проблеми вимагає комплексного підходу та негайних заходів зі збереження енергії та модернізації енергетичної інфраструктури.

За словами Кудрицького, компенсувати дефіцит імпортом електроенергії з Європи неможливо, тому розклади відключення електропостачання будуть застосовуватися цілодобово, з найбільшим дефіцитом вранці та ввечері. Ця ситуація становить серйозну загрозу для національної енергетичної системи.

Під час засідання Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг було повідомлено, що борги на балансуючому ринку електроенергії зросли на 1 млрд грн. Накопичення боргів є серйозною проблемою, проте “Укренерго” планує витратити 2 млрд грн на їх погашення.

Компанія ДТЕК закликає світову спільноту збільшити допомогу Україні у відновленні енергетичної інфраструктури. Генеральний директор компанії Максим Тімченко застерігає, що без збільшення допомоги країні буде надзвичайно важко пережити наступну зиму.