Чи справді хліб корисний для здоров’я: у чому небезпека популярних видів хліба?

Сучасні системи вентиляції та кондиціонування відіграють ключову роль у створенні комфортного та безпечного мікроклімату в житлових, комерційних і промислових приміщеннях. Якісне повітря, оптимальна температура та належний рівень вологості безпосередньо впливають на самопочуття людей, продуктивність праці та збереження обладнання. Саме тому професійний підхід до монтажу та регулярного обслуговування кліматичних систем є надзвичайно важливим.

Правильний монтаж — це основа довговічної та ефективної роботи обладнання. Перед встановленням фахівці проводять детальний аналіз об’єкта: враховують площу приміщення, його призначення, кількість людей, теплові навантаження та особливості планування. На основі цих даних підбирається оптимальний тип системи — від побутових кондиціонерів до складних вентиляційних установок із рекуперацією тепла. Професійний монтаж гарантує не лише стабільну роботу обладнання, а й зменшення енергоспоживання та витрат на експлуатацію.

За даними слідства, чоловік обіймав посаду керівника групи заробітної плати та мав доступ до бухгалтерських програм і системи «Клієнт-банк». Користуючись службовими повноваженнями, він систематично вносив неправдиві дані до фінансових і платіжних документів, штучно завищував суми нарахувань та забезпечував перерахування коштів підприємства на власні банківські рахунки.

У період з січня 2022 року по вересень 2024 року таким способом він незаконно отримав майже 6 мільйонів гривень під виглядом заробітної плати, премій, відпускних і лікарняних.

Однак під час подальшого розслідування правоохоронці встановили ще один епізод. За аналогічною схемою посадовець додатково перерахував собі понад 1,3 мільйона гривень. Загальна сума збитків перевищила 7 мільйонів.

Отримані кошти він намагався легалізувати: знімав готівку, переводив гроші на рахунки казино та букмекерських компаній, оплачував покупки і послуги для особистих потреб. Таким чином, за версією слідства, відбувалося «відмивання» незаконно отриманих доходів.

У БЕБ уточнюють, що фігурант міг діяти протягом тривалого часу. Окрім встановлених епізодів за 2022–2024 роки, детективи з’ясували, що ще у 2017–2021 роках він легалізував щонайменше 1,3 мільйона гривень, здобутих злочинним шляхом.

Наразі кримінальне провадження за фактами привласнення майна, службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК України), вже перебуває на розгляді суду. За новим епізодом чоловікові також повідомлено про підозру.

Досудове розслідування здійснюють детективи ТУ БЕБ у Чернівецькій області за оперативного супроводу кіберполіції та СБУ.

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

Колишній суддя Харківського апеляційного суду Ярослав Чопенко, який раніше набув публічності завдяки участі у справі керівника “Запоріжжяобленерго” Стасевського, домігся суттєвого збільшення своєї пенсії через судовий процес. До цього його виплати становили понад 138 тисяч гривень на місяць, тоді як після рішення суду вони зросли майже до 200 тисяч гривень.

Згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/1627/25, Чопенко ще минулого року звернувся до Пенсійного фонду України з проханням перерахувати пенсію у зв’язку зі зростанням заробітних плат суддів. Пенсійний фонд відмовив у задоволенні цієї вимоги, посилаючись на відсутність законних підстав для підвищення. Проте суд визнав аргументи колишнього судді переконливими і ухвалив рішення на його користь, що дозволило значно збільшити розмір пенсійних виплат.

Суддя отримав пенсію у розмірі 62% від зарплати судді Харківського апеляційного суду. Розрахунок провели із зарплати у 223,3 тис. грн, тоді як актуальний розмір посадового окладу становить 321 725 грн: базова ставка – 189 250 грн, доплата за вислугу років – 132 475 грн.

Після перерахунку пенсія Чопенка зросла до 199,4 тис. грн. Суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року на підставі довідки Харківського апеляційного суду.

Таким чином, відставний суддя отримав пенсію, фактично прирівняну до зарплати чинних суддів, незважаючи на початкову відмову Пенсійного фонду.