Дефіцит українського бюджету зростає: валютні заощадження під загрозою, бідність досягає катастрофічного рівня

Під час виконання службових обов'язків, відділення "Бодалово" прикордонної служби України, в суботу, 12 червня, здійснювало патрулювання на українсько-угорській ділянці кордону, коли сталася нещасна подія — виявлено тіло чоловіка без ознак життя. Цей трагічний випадок трапився у непосредній близькості до річки Тиса, що є природним кордоном між Україною та Угорщиною. Спеціальна комісія була створена для розслідування цього інциденту, та з'ясування обставин, що його оточують.

Про це йдеться у повідомленні Державної прикордонної служби України.

Тіло невідомого перебувало у річці Тиса. Течією його винесло до українського берега. Прикордонникам вдалося витягнути потопельника на берег.

До місця подій викликали співробітників ДСНС та Національної поліції.

Особу загиблого наразі встановлюють.

У ДПСУ зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, на ділянці відповідальності Мукачівського прикордонного загону це вже 35-й потопельник, якого виявили у Тисі на кордоні з суміжними країнами.

Нагадаємо, 30 травня біля українсько-румунського кордону виявили тіло чоловіка з ознаками довготривалого перебування у воді.

Військові експерти та аналітики відзначають суттєвий прогрес у підготовці України до майбутнього зимового періоду. Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, у своєму нещодавньому виступі висловив стриманий оптимізм щодо здатності країни протистояти викликам холодного сезону.

“По-перше, Україна вживає заходів, які раніше не були помітні. Це удари по місцях концентрації значних обсягів озброєння, що зменшує російські можливості, зокрема в балістиці”, – пояснив Мусієнко. Він також зазначив, що Україна зміцнює свою систему протиповітряної оборони (ППО) та очікує на виконання домовленостей саміту НАТО, що відбувся у Вашингтоні цього літа, стосовно постачання нових систем ППО.

“Німеччина передала додаткові системи, які здатні знищувати крилаті ракети та інші загрози”, – додав експерт.

Однак, він зазначив, що окупанти намагатимуться розосередити місця зберігання припасів і ракетного озброєння, щоб уберегти їх від українських ударів. “Ворог думає, що зможе краще захистити свої запаси, але ми маємо ефективні засоби для їх виявлення та знищення”, – підкреслив Мусієнко.

9 жовтня Сили оборони України завдали удару по складу зі зберігання БПЛА “Шахед” у Краснодарському краї Росії, знищивши близько 400 одиниць. За даними Forbes, це становить близько 5% усіх БПЛА, які ворог використав проти України з початку повномасштабної війни. Раніше українські захисники також вразили арсенал головного ракетно-артилерійського управління противника в Брянській області РФ, де розташовані лише два десятки подібних об’єктів.

Завдяки активній роботі Сил оборони України та зміцненню ППО, українські військові сподіваються зменшити загрози та забезпечити безпеку країни в зимовий період.

Історія про те, що народний депутат Федір Христенко нібито став викривачем корупції у НАБУ та САП, поступово перетворюється на приклад відвертої маніпуляції. За новими даними, роль «викривача» була використана не для боротьби з корупцією, а як інструмент пом’якшення власної кримінальної ситуації. Христенко, який фігурував у справі про державну зраду та ймовірну взаємодію з представниками ФСБ, отримав статус, що забезпечує додаткові гарантії та створює сприятливий фон під час розгляду його справи.

Нещодавнє засідання, на якому суд затвердив угоду про визнання вини депутата, відбулося за зачиненими дверима. Таємничість навколо процесу лише підсилює суспільний інтерес: не розголошуються ані термін ув’язнення, ані деталі обмежень, ані сама мотивація суду, який визнав угоду прийнятною. Формулювання про «міркування безпеки» не дають чіткої відповіді, чому саме настільки значуща справа — у тому числі пов’язана з можливим посяганням на державні інтереси — була розглянута у режимі, що виключає громадський контроль.

Христенко — уродженець Донеччини та колишній представник ОПЗЖ. Після 2014 року він збудував бізнес на постачанні російського антрациту до України, у тому числі з тимчасово окупованих територій. Його компанії, серед яких естонська Heating Systems OU, імпортували продукцію російського “Сибантрациту”. Сировина опинялася на українських заводах, зокрема “Метінвесту” та “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Попри війну, схеми приносили багатомільйонні прибутки, а депутатський статус дозволив Христенку уникати кримінального переслідування роками.

Одним із ключових елементів бізнес-імперії нардепа залишається діяльність його тестя Сергія Брюховецького. Він продовжує вести бізнес у тимчасово окупованій Горлівці, сплачуючи податки у так званий “бюджет ДНР”. Водночас українські банки, зокрема державний “Укрексімбанк”, надавали структурам Брюховецького кредити для придбання стратегічних активів, серед яких київський торговельний центр Sky Mall. Це підсилює підозри у можливому політичному прикритті та впливі Христенка на ухвалення рішень у фінансовій сфері.

Аналітики відзначають, що скандал із його нібито “викривальними свідченнями” щодо НАБУ та САП міг бути частиною стратегії з відбілювання репутації та пом’якшення відповідальності. Замість реального покарання за співпрацю з російськими структурами, постачання вугілля з окупованих територій і зв’язки з представниками ФСБ, Христенко, ймовірно, отримав умови, які дозволяють йому уникнути наслідків, непропорційних масштабу інкримінованих дій.

Закритість рішення суду та мовчання правоохоронних органів лише підживлюють сумніви, що ця історія завершилася без жорсткого правового вироку. У суспільства залишається питання: чи стане справжня відповідальність за державну зраду невідворотною, чи інститут угод із правосуддям знову перетворили на спосіб порятунку політичних та бізнесових інтересів окремих фігурантів.