Депутат-зрадник закликав здаватися росіянам і отримав вирок

Сценарій “чорної зими”, що вже попереджував українців минулої зими, у 2024-2025 роках набуває надзвичайної актуальності, оскільки теплова та енергетична інфраструктура вже на межі виснаження. Міста загрожує перетворення на "темні плями", де перебувати буде неможливо. Українські експерти неустанно б’ють на сполох, наголошуючи, що знищення Трипільської теплової електростанції, попереднє руйнування Дніпровської гідроелектростанції та інших об’єктів генерації означають, що в країні вже найближчим часом виникне катастрофічний дефіцит електроенергії (простий приклад – недостача енергії виникне вже з першими спекотними днями, коли люди вмикають кондиціонери). Це ще без урахування подальших можливих атак на енергетичну систему України, які, ймовірно, будуть тривати. Ще більше, відновлення генераційних потужностей до настання зими не є реальним за жодних умов. Завдані шкоди надзвичайно серйозні, а зруйновані об’єкти не можна відремонтувати в найближчі роки. Отже, якщо торік Російська Федерація атакувала електропідстанції, то їх можна було швидко відновити (просто переставивши трансформатор, наліпивши дротів, заклеївши скотчем апаратуру тощо). А от щодо генерації – це набагато серйозніша проблема. Якщо не буде можливості підтримувати рівень електроенергії, то у містах можуть просто припинити працювати насоси каналізації.

Висновки до цієї статті наголошують на критичності ситуації, пов'язаної з можливим настанням "чорної зими" в Україні. Зруйновання енергетичної і теплової інфраструктури створює серйозну загрозу для життя і здоров'я населення, а також для функціонування міст. Відновлення інфраструктури до настання зими неможливе, що ставить під загрозу нормальне функціонування електропостачання та інших важливих систем у містах. Необхідні невідкладні заходи для запобігання катастрофічним наслідкам "чорної зими" та забезпечення безпеки та комфорту для українського населення.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Миколаїв: уночі, 11 листопада, близько 01:50 ворог атакував місто БпЛА типу “Shahed-131/136”. Внаслідок ворожої атаки загинули п’ятеро людей, постраждала 45-річна жінка, її госпіталізовано до медичного закладу. На місці за психологічною допомогою звернулись 22 людини

За даними поліції, загинули четверо мешканців приватного будинку (троє жінок та чоловік) та мешканець багатоквартирного будинку. Постраждала жителька чотириповерхової будівлі.

Зі слів голови ОВА, сталися пожежі в багатоповерховому та приватному будинку, які були оперативно ліквідовані. Один приватний будинок зруйновано, декілька пошкоджено, у тому числі багатоповерхівка. Знищено два легкові автомобілі. Вибуховою хвилею пошкоджено квартири, чотири магазини, стався прорив тепломережі, є відключення від теплопостачання та газопостачання.

“У ніч на 11 листопада силами та засобами протиповітряної оборони на Миколаївщині знищено п’ять БпЛА типу “Shahed 131/136”, – зазначив Кім.

У Миколаївському районі, за даними Кіма, учора, 10 листопада, о 15:07 ворог завдавав артилерійських обстрілів по акваторії Очаківської громади. Постраждалих немає.

Національний банк України виступив із закликом до керівництва українських банків перевіряти свій персонал на предмет можливих "інсайдерів і колаборантів" та посилити захист у сфері кібербезпеки. Це стало відомо з рекомендацій НБУ, які були розіслані регулятором. У звіті зазначається про зростання кількості кібератак на банківські структури. Ці атаки охоплюють різні види дій, включаючи кібершпигунство та кібертероризм. Регулятор наводить сім напрямків, які банки мають посилити для боротьби з цими загрозами, зокрема перевірку свого персоналу на предмет можливих колаборантів. В іншому аспекті рекомендації більше технічного характеру, зокрема, щодо віддаленого доступу до мережі та контролю за привілейованими користувачами. Регулятор не конкретизував, на кого саме повинно бути спрямоване підозрювання, але закликає усвідомлювати можливі ризики і забезпечувати високий рівень безпеки в банківській сфері.

У зазначеній статті розглядається заклик Національного банку України до українських банків стежити за своїм персоналом з метою виявлення можливих інсайдерів і колаборантів, а також зміцнити заходи кібербезпеки. Зазначається зростання кількості кібератак на банківські установи, що створює загрозу для їхньої інформаційної безпеки. Регулятор також надає конкретні рекомендації стосовно забезпечення безпеки, включаючи контроль за доступом до мережі та діями привілейованих користувачів. Ці заходи спрямовані на підвищення рівня захисту банківських систем від кіберзагроз і виявлення можливих внутрішніх ризиків.

Подивимось, що вийде: Українські правоохоронні органи виявили живий інтерес до справи, пов'язаної з полковником Вадимом Височиним, керівником Центрального спортивного клубу Збройних Сил України. Ця справа викликає сумніви через вражаючий рівень розкішного майна, яке належить Височину, що стоїть у розрозненні з його військовим статусом і обов'язками перед військовими. У світлі цього, з'являються запитання щодо джерела походження цього майна та можливого порушення законодавства щодо декларування та фінансової діяльності.

Полковник Височин має цивільну дружину і дорослого сина, а в них – два маєтки під Києвом і кілька дорогих автомобілів.

Цивільна дружина керівника Центрального спортивного клубу ЗСУ Леся Леськів задекларувала квартиру у Львові площею 93 квадратні метри, яку 2002 року купила нібито за 1500 гривень. Саме ця ціна вказана в офіційному документі жінки. Крім того, в її декларації є будинок на 262 квадратні метри та земельна ділянка в селі Петрушки під Києвом. За декларацією, маєток придбали 2012 року за 930 тисяч гривень – на той момент це трохи більше 100 000 доларів.

Зараз їздить жінка на Mercedes-Benz GLE 250 2017 року випуску. Автомобіль придбаний начебто за 500 000 гривень – на той час це трохи менше 18 тисяч доларів. Однак навіть зараз найдешевший автомобіль цієї моделі у 2017 році коштує від 30 тисяч доларів.

Ще один будинок поруч, у тих же Петрушках, – на 340 квадратів. Згідно з реєстром прав на нерухоме майно, він належить дорослому синові Вадима Височина – Павлу.

Цей маєток разом із земельною ділянкою купили 2021 року. Судячи із соцмереж Павла, він у цьому будинку не живе, а мешкає в іншому родинному маєтку, записаному на його маму.

Будинок, записаний на самого Павла, наразі ремонтується, тож, найімовірніше, Павло мешкає з батьками в маєтку, який перебуває у власності його матері.

Саме біля цього будинку ми зафіксували автомобіль Tesla Model S 2016 року випуску. Автомобіль записаний на Павла.

Крім цієї машини, за даними з системи YouControl, у сина полковника є BMW I3 2017 і Volkswagen Polo 2019.

У самого керівника ЦСК ЗСУ Вадима Височина є ще два авто – Tesla Model Y 2021 року і Audi A3 2015-го. Останніми машинами іноді користується і син полковника.

Це тільки ті автомобілі, які наразі належать родині. До цього у Височини були ще два Mercedes-Benz, BMW, Volkswagen Multivan і Tesla MODEL 3.

За декларацією від 2019 року, Височин-старший отримував майже 40 000 гривень на місяць і мав 320 000 гривень заощаджень. Отже, загалом річного доходу Вадима Височина за 2019 рік не вистачило б навіть на одну його «теслярку». Навіть якщо не витрачати гроші на їжу, комуналку та бензин.

Леся Леськів у 2016 році отримувала 23 000 гривень на місяць, а у 2019 році – 34,5 тисячі. Інших декларацій жінка не подавала. Заощаджень у неї не було.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Про це повідомило угорське головування в Раді ЄС у соцмережі X.

Як зазначено в повідомленні, рішення постпредів країн Євросоюзу дозволяє переказати значну суму на відновлення, реконструкцію та модернізацію України. «Сьогодні посли погодили перший транш згідно з Українським планом … у межах Українського фонду, що відкриває шлях для переказу близько €4,2 мільярда на відновлення, реконструкцію та модернізацію України», – йдеться у повідомленні.

Цей транш є частиною Українського фонду, створеного для підтримки економічного відновлення України в умовах триваючого конфлікту та реформ. Загальний обсяг фінансування, що буде виділено Україні з моменту початку роботи фонду в березні цього року, досягне €12 мільярдів, що підтверджує серйозний підхід ЄС до підтримки українських зусиль.

Згідно з рішенням Європейської Комісії, регулярні щоквартальні виплати в межах фонду залежать від виконання Україною заздалегідь узгоджених вимог. Перший регулярний платіж слідує за попередніми проміжними та попередніми фінансуваннями, що свідчить про прогрес у реалізації плану відновлення.

Фінансування охоплює важливі сфери, включаючи управління державними фінансами, державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику та розмінування. Україна отримає до €50 мільярдів у вигляді грантів і кредитів у період 2024-2027 років, що забезпечить необхідні ресурси для підтримки та розвитку країни в умовах післявоєнного відновлення.