Депутат-зрадник закликав здаватися росіянам і отримав вирок

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.

У парламенті України зареєстровано законопроєкт №14057, що пропонує суттєві зміни до Цивільного кодексу. Ініціатива належить групі народних депутатів на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Документ містить положення, спрямовані на посилення відповідальності за поширення недостовірної інформації та визначає новий порядок її офіційного спростування.

Однією з ключових ідей законопроєкту є створення чіткої правової бази для боротьби з фейками та неправдивими повідомленнями. Автори ініціативи підкреслюють, що у сучасному інформаційному просторі неправдива інформація може мати серйозні наслідки — від підриву репутації до загроз національній безпеці. Тому запропоновані зміни мають на меті захист як окремих громадян, так і суспільства в цілому.

Однією з ключових норм є автоматичне визнання інформації недостовірною, якщо вона не підтверджена обвинувальним вироком суду. Це фактично унеможливить журналістські розслідування щодо корупційних чи кримінальних схем, адже судові процеси в Україні часто тривають роками.

У проєкті також закріплюється «право на забуття». Це означає, що будь-яка особа може вимагати видалення інформації, навіть правдивої, якщо вона «втратила актуальність» або «суспільний інтерес». Водночас у тексті законопроєкту відсутні чіткі критерії для визначення цих понять, що може створити широке поле для зловживань.

Окремий розділ стосується компенсацій за моральну шкоду. Ініціатива дозволяє подавати позови навіть через оціночні судження чи «неприємний тон» публікацій, що, на думку юристів, здатне суттєво збільшити тиск на медіа.

Таким чином, ухвалення законопроєкту №14057 може змінити правила роботи журналістів в Україні та суттєво обмежити свободу слова, викликавши занепокоєння як у медіа-спільноті, так і серед правозахисників.

Уранці цієї вівторкової ночі інформаційне поле відірвало від реальності повідомлення про зіткнення в Курській області, де, як стверджували російські провоєнні блогери та телеграм-таблоїд Baza, тривав "стрілецький бій" і "працювала артилерія". Зокрема, обговорювалися події в районі селища Тьоткіне біля кордону з Україною, а також в Білгородській області. Однак, незважаючи на різнопланову інформацію, офіційних підтверджень чи спростувань зі сторін російського чи українського уряду не надходило. Слід зазначити, що кілька джерел відмовилися підтверджувати цю інформацію, зокрема, ВВС та представник ГУР Міноборони України. Згадані у повідомленнях "Легіон Свобода Росії", РДК (Російський добровольчий корпус) і "Сибірський легіон" до цього не мали жодних конкретних підтверджень щодо своєї діяльності в зазначених регіонах. Ситуація продовжує залишатися неоднозначною, хоча інформація про можливі бойові дії надзвичайно засмучує та тривожить.

Сповіщаючи про широкомасштабні обстріли та збиття безпілотників в прикордонних областях, він висловив серйозні занепокоєння щодо безпеки жителів. Він вказав на "фактично відселених" мешканців десятків населених пунктів, що лежать поблизу кордону, які стали жертвами атак. Поскаржившись на поширення "фейків" та провокацій з метою посіяти паніку серед населення, він закликав до ретельності у сприйнятті інформації та відповідальності в медіа. Відповідальність за атаки взяли на себе бійці "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та "Легіону "Свобода Росії", що активно діяли в районі. У той же час, урядові чиновники Києва послідовно заперечували будь-яку причетність до проведення цих операцій, підкреслюючи мирні цілі України та готовність до дипломатичного врегулювання конфлікту.

У результаті описаних подій виокремлюються кілька ключових моментів. По-перше, наявність активної бойової діяльності та обстрілів у прикордонних областях, що призвело до відселення мешканців і загострення безпекової ситуації. По-друге, звинувачення з боку українського уряду в поширенні фейків та провокацій, що мають на меті посіяти паніку в суспільстві. По-третє, признання відповідальності за атаки бойовиками з "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та "Легіону "Свобода Росії", хоча український уряд заперечує свою причетність до цих подій. Всі ці фактори свідчать про загострення ситуації на сході України та необхідність подальшого міжнародного втручання для забезпечення миру та стабільності в регіоні.

Насамперед, наголошуємо на тому, що на підході літо, і з ним приходить загроза частіших відключень електроенергії в Україні. Не лише це, а й зростаючий ризик виникнення пожеж через нестабільність напруги та постійні перепади. Інформація, що надійшла до нас, свідчить, що енергетичне обладнання, таке як трансформатори, може почати горіти від навантаження, викликаного постійними флуктуаціями напруги та частими вимкненнями та увімкненнями.

Звісно, уряд має повну свідомість про цю проблему, але навіть він обмежений фінансовими ресурсами. Банк не може вирішити цю ситуацію через дефіцит бюджету, що створює серйозний ризик для електропостачання в країні. Прогнозується, що проблеми з електропостачанням посиляться до осені, що може призвести до того, що Україна зіткнеться з "чорною зимою".

Зазначають також, що в разі тривалих обстрілів з боку Росії, Київ стоїть перед загрозою опинитися у повній темряві, особливо влітку. Генеральний директор ДТЕК “Київські Електромережі” Денис Боднар попереджає про великий ризик нових відключень електроенергії, особливо з початком спеки та зростанням споживання електроенергії.

Уряд міста вже розробив нові графіки відключень, розділивши споживачів на 6 груп замість попередніх трьох. Інформацію про це розповсюджується через додаток “Київ Цифровий” та чатбот. Щодо часу відключень, Боднар зазначає, що ситуація наразі стабільна, але може змінитись, і графіки відключень можуть бути введені в разі нестачі генерації електроенергії.

На щастя, в регіоні вже створено певний запас енергії на випадок подальших атак, а у пікові години допомогу з електропостачанням надають країни Європейського Союзу. Закликають споживачів вжити заходів економії електроенергії під час пікового навантаження, щоб допомогти системі зберегти ресурси та уникнути найгірших сценаріїв, таких як блекаути, коли світло, інтернет та зв'язок відсутні на декілька днів, а місто опиняється у повній темряві.

Висновки з вищезгаданої статті наступні:

• Україна стикається зі зростаючим ризиком відключень електроенергії та загрозою пожеж через постійні перепади напруги та недостатність ресурсів.

• Необхідно ефективно керувати споживанням електроенергії та вживати заходів економії під час пікових навантажень, щоб уникнути найгірших сценаріїв та підтримати стабільність електромережі.

• Влада міста розробила нові графіки відключень та впроваджує інформаційні канали для сповіщення споживачів про можливі відключення.

• Залучення допомоги від країн Європейського Союзу та створення резервів енергії є важливими заходами для забезпечення надійного електропостачання в умовах загрози.

• Спільні зусилля уряду, енергетичних компаній та громадян є ключовими для подолання викликів, пов'язаних з електропостачанням, та забезпечення безпеки та стабільності енергетичної системи країни.

Заступника керівника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, підполковника юстиції Вадима Краснянського, підозрюють в організації незаконного перетину державного кордону чоловіками призовного віку. За даними слідства, посадовець нібито використовував службове становище для вибудовування схеми виїзду за межі країни в обхід чинних обмежень воєнного часу.

Правоохоронці затримали Краснянського під час отримання хабаря у розмірі 16,5 тисячі доларів США. За версією слідства, ці кошти були частиною оплати за сприяння в незаконному виїзді з України. Після викриття посадовця оперативно звільнили з Міністерства оборони, а суд ухвалив рішення про арешт його майна в межах забезпечення кримінального провадження.

За матеріалами слідства, влітку 2025 року до Вадима Краснянського звернувся посередник із пропозицією допомогти військовозобов’язаному чоловікові незаконно виїхати з України. Після того як посадовець погодився, посередник звернувся до правоохоронних органів і надалі діяв уже під контролем поліції та Служби безпеки України.

Під час перевірки документів потенційного «клієнта» Краснянський встановив, що той перебуває в розшуку за порушення правил мобілізації. За зняття з розшуку підполковник юстиції запросив 4,5 тисячі доларів. Ці кошти він отримав під час зустрічі на одній з автозаправних станцій поблизу Львова.

Окремо посадовець оцінив у 12 тисяч доларів оформлення відстрочки від мобілізації та подальший «безпечний» перетин кордону. Під час передачі цієї суми Вадима Краснянського затримали правоохоронці.

Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави — майже 424 тисячі гривень. Після її сплати Краснянський вийшов на волю, однак у нього вилучили закордонний паспорт і зобов’язали не залишати визначену територію без дозволу слідства.

За інформацією слідства, Вадим Краснянський діяв не сам. У матеріалах кримінального провадження йдеться про можливих спільників, однак їхні особи поки що не встановлені. В одній з ухвал суду також згадується епізод, коли за його вказівкою чоловіка вивезли за кордон на підставі підробленої довідки для отримання пільг, передбачених для осіб з інвалідністю.

Фактичне затримання посадовця відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього Вадима Краснянського звільнили з Міністерства оборони України, а його активи арештували. Наразі він очікує на завершення досудового розслідування, перебуваючи на волі під процесуальними обмеженнями.