Ексміністерка Богатирьова судиться за пенсію

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Колесникова зазначила, що чергове підвищення тарифів для промисловців є “латанням дірок” за рахунок підприємств, які найбільше постраждали. Вона підкреслила, що керівництво “Укрзалізниці” має надати економічне обґрунтування для зміни тарифів, особливо з огляду на концепцію “зближення класів” вантажів, яка, за її словами, є непрактичною.

“Що таке зближення класів? Один використав логістику на 10%, а інший на 110%, а платити ми мусимо однаково? Це абсолютно не економічно обґрунтовано. Тому ми залишаємося на позиції, що “Укрзалізниця” повинна перерахувати тарифи, оскільки вони завищені для промисловості”, — зазначила Колесникова.

Колесникова також вказала на необхідність ефективного управління ресурсами та проведення реформ у “Укрзалізниці”, щоб забезпечити прозорість діяльності компанії і ліквідувати корупцію. За її словами, відсутність реформ і необґрунтовані витрати, які має компанія, свідчать про погане управління.

“Якби вони здійснювали необхідні реформи, не було б дивних закупівель і необґрунтованих витрат. Зараз виглядає так, що ефективність їхньої роботи забезпечується виключно за рахунок підвищення тарифів для тих, хто і так платить більше, ніж це обґрунтовано”, — зазначила вона.

“Укрзалізниця” демонструє рекордні обсяги перевезень, за перше півріччя 2024 року компанія звітує про прибуток у розмірі 3,1 млрд грн. Однак, згідно з прогнозами, до кінця року може бути зафіксований збиток у розмірі 2,7 млрд грн. Керівництво компанії поки що не пояснило причини можливого збитку, але вже ініціювало нове підвищення тарифів на вантажні перевезення.

Європейська бізнес асоціація закликала “Укрзалізницю” зосередитися на пошуку внутрішніх резервів та скороченні операційних витрат, а не перекладати свої фінансові проблеми на бізнес.

Виправлення адвокатських зусиль у випуску експосадовця Міноборони Олександра Лієва, підозрюваного у сприянні махінаціям під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, виявився джерелом суперечок та недорозумінь у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький розкрив у коментарі для "Суспільного" важливі деталі, вказуючи на те, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву, замінивши ув'язнення під вартою на особисте зобов'язання та відправивши його у домашній арешт, але суддя Ярослав Шкодін зауважив, що НАБУ і САП не представили достатніх доказів для продовження утримання під вартою. Під час наступного розгляду справи знову виникли труднощі: прокурор був відсутній, а суд відмовився розглядати клопотання за згодою обвинувачення. Внаслідок цього вирішального моменту Лієв опинився без запобіжного заходу, звільнившись від ув'язнення через закінчення терміну тримання під вартою. Цей інцидент викликав обурення та зацікавленість у широкому загалі, ставши предметом глибоких обговорень щодо ефективності правосуддя в Україні.

У вищезгаданій статті відображено складний судовий процес, пов'язаний з справою експосадовця Міноборони Олександра Лієва. Виникли суперечки між сторонами, а також проблеми з представництвом прокурора на засіданні. В результаті суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу Лієву, але через відсутність достатніх доказів обвинувачення суд відмовився продовжувати його тримання під вартою. Ця ситуація викликала зацікавленість громадськості та породила дискусії щодо ефективності правосуддя в Україні.