Головком Сирський відправив робочу групу до 59-ї окремої мотопіхотної бригади для перевірки обставин втрат

Україна стоїть перед складною енергетичною ситуацією навесні, коли дефіцит електроенергії загрожує країні навіть за сприятливих погодних умов. За даними експертів, понад половина електрогенераційних потужностей була втрачена через атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Відновлення цих втрат навіть у найближчі місяці вважається майже неможливим завдяки значним пошкодженням і технічній складності робіт.

З початку березня Україна зазнала п’яти масованих ударів Росії на енергетику. Останній з них, 8 травня, спричинив особливо великі руйнування, внаслідок чого було вимкнуто три електростанції. Гендиректор компанії ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що знищення і ремонт, які постійно чергуються, загрожують втратою всіх енергетичних ресурсів.

“Цикл руйнувань і відновлення можна зупинити, але лише при належній обороні”, – сказав він. У цьому році російські війська змогли завдати значних збитків українській енергосистемі, через затримки у міжнародній допомозі.

За словами члена наглядової ради “Укренерго” Юрія Бойка, зима буде складною, але можливо зменшити втрати енергії. Україна втратила приблизно вісім гігават електроенергії через удари Росії, що близько половини від необхідної потужності.

“Цей дефіцит можна скоротити, але не зменшити вдвічі. Це означає, що навіть при теплій зимі буде відчутний дефіцит”, – додав Бойко.

Тимченко оцінив витрати на відновлення обладнання енергосистеми в 350 мільйонів доларів, частково використовуючи європейське обладнання. Він сподівається, що зусилля українських енергетиків і підтримка Заходу дозволять країні уникнути катастрофи в наступну зиму.

Експерти з енергетики, включаючи Андрія Закревського, відзначають, що повний блекаут неможливий завдяки існуючій атомній генерації, але існує значний ризик аварійних вимкнень в Україні до кінця літа.

Українські журналісти знову у полоні в Польщі: нові подробиці та реакція на події

В результаті затримання ще двох українських журналістів в Польщі через зйомку сюжету про торгівлю між Варшавою та РФ виникли серйозні питання щодо свободи преси та прав журналістів на збереження конфіденційності джерел. Затримання без повідомлення консула та обмеження зв'язку зі звичайними способами інформаційного спілкування створюють загрозу для професійних стандартів та норм, які гарантують свободу слова. Польські влади повинні надати повну звідкритість щодо обставин затримання та відновити конфісковане обладнання журналістів, а також дозволити їм продовжити свою професійну діяльність без перешкод.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у спробах маніпулювати під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Інформацію про це поширив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Підглядаючи за трансляцією засідання, стало відомо, що прокурор, з невідомих причин, був відсутній. Суд повернув справу проти Лієва до Національної поліції, так як Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підозри у розкраданні, про що повідомив суддя Ярослав Шкодін. Екс-керівник Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без заходів запобігання. Про це інформував його адвокат Кульчицький. Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень 12 лютого, проте через місяць його відпустили додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін його утримання в заключенні завершився 8 квітня. Це означає, що він залишився без заходу запобіжного характеру, пояснив адвокат. 17 квітня ВАКС знову розглянув клопотання щодо зміни заходу запобіжного характеру, але за згодою обвинувачення його залишили без розгляду.

Загальний висновок щодо статті про експосадовця Міноборони Олександра Лієва вказує на складність та неоднозначність правозастосування в ситуаціях корупційних діянь. Рішення суду щодо звільнення Лієва під особисте зобов'язання свідчить про нестабільність у впровадженні ефективних запобіжних заходів у випадках серйозних корупційних злочинів. Також варто відзначити неефективність роботи правоохоронних органів, які не змогли представити достатні докази для підозри у розкраданні. Відсутність прокурора під час засідання суду також викликає певні сумніви щодо об'єктивності судового процесу. Усі ці фактори підкреслюють важливість подальшого розгляду та удосконалення механізмів протидії корупції та забезпечення правосуддя в Україні.