Хабарі в ТЦК: народна депутатка назвала конкретні суми

Антимонопольний комітет України ухвалив рішення щодо штрафних санкцій для трьох компаній, що займаються виробництвом питної води, за поширення недостовірних відомостей на етикетках та у рекламних матеріалах. Розгляд справи відбувся 30 жовтня після отримання скарги від ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”».

Під перевірку потрапили ТОВ «Ліранс», ТОВ «Торговий дім “Моршинські джерела”» та ТОВ «Шаянські джерела». Антимонопольний комітет виявив, що ці виробники на упаковках води вказували інформацію, яка не відповідала дійсності. Йшлося, зокрема, про місце походження води, її заявлені корисні властивості та безпечність для споживання дітьми.

Зокрема, «Ліранс» і «Торговий дім “Моршинські джерела”» не змогли надати підтверджень щодо нібито особливих властивостей своєї води, про які зазначалося на упаковці. А компанія «Шаянські джерела», що випускає бренд «Шаянська кремнієва», пішла ще далі: на етикетках було написано, що вода «дбає про мозок» і «насичує судини кремнієм, роблячи їх еластичнішими». Проте жодних наукових доказів таких ефектів підприємство не надало.

Антимонопольний комітет визнав ці твердження порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, адже споживачів вводили в оману щодо властивостей продукту. За результатами розгляду АМКУ оштрафував компанії, однак точну суму штрафу не розголошують.

Відомо, що ТОВ «Ліранс» зареєстроване у Львові у 2021 році, засновником є киянин Сергій Панченко. Компанія «Торговий дім “Моршинські джерела”» створена у 2023 році мешканкою Львівщини Іриною Сцірою. А ТОВ «Шаянські джерела» діє з 1998 року на Закарпатті та належить Ірині Павлюк і Олександру Саломасі.

АМКУ нагадує, що будь-які твердження про лікувальні чи оздоровчі властивості продуктів мають бути підтверджені науковими дослідженнями та сертифіковані відповідними органами.

Китайські науковці провели експериментальні дослідження, щоб з’ясувати, який вплив кисломолочні продукти можуть мати на організм після тривалого вживання алкоголю, і виявили, що їх користь поширюється не лише на травну систему, а й на печінку. Раніше було добре відомо про позитивний ефект кефіру, йогурту та інших ферментованих молочних продуктів на шлунково-кишковий тракт, проте науковці вирішили перевірити, чи може цей вплив стосуватися й інших життєво важливих органів.

Для проведення дослідження були залучені лабораторні миші. Протягом тривалого часу тваринам давали алкоголь і систематично фіксували зміни в стані організму та роботі внутрішніх органів. Після завершення фази вживання алкоголю частині піддослідних почали додавати до раціону кисломолочні продукти, щоб оцінити їхню здатність відновлювати функції травної системи та печінки.

Результати показали, що кисломолочні продукти не лише підтримують роботу шлунково-кишкового тракту, а й сприяють відновленню печінки після ушкоджень, спричинених регулярним вживанням спиртного. Зокрема, бактерії, що містяться у кефірі, допомагають зменшити накопичення жирових клітин у печінці та частково відновити її функції.

Фахівці зазначають, що регулярне вживання ферментованих молочних продуктів може покращити стан печінки та знизити негативні наслідки токсичного впливу алкоголю. Водночас науковці наголошують, що такі продукти не є повноцінною заміною лікування і не скасовують шкоду від надмірного вживання спиртного.

Нещодавно в мережі з’явилися нові відео та аудіозаписи, на яких людина, схожа на чернігівського бізнесмена Дениса Пащенка, обговорює із іноземними співрозмовниками схеми переправлення наркотичних речовин через Україну до Європи. У цих записах чоловік відкрито розповідає про «домовленості на високому рівні», хизується зв’язками з політичними елітами різних країн, що повинні створити враження його недоторканності.

Для більшості, хто слідкував за його діяльністю, це не стало справжнім шоком, адже біографія Пащенка завжди була переплетена з сумнівними справами. Його кримінальний шлях почався ще в 2004 році, коли в Україні він був засуджений за тяжкі злочини. Проте це не стало перепоною для його подальшого розвитку у бізнесі, що згодом, як виявилося, не обмежувалося лише легальними сферами.

Гучна слава прийшла після викрадення у Домініканській Республіці екс-мера Херсона Володимира Сальдо. Хоч і сам Сальдо зрадник України, але саме ця справа зробила Пащенко відомим у міжнародних базах. У 2017 році його оголосили у національний розшук, а вже наступного року — у міжнародний.

У 2019-му його затримали у Швейцарії, восени екстрадували до України. Здавалося, історія закінчилася: людину з таким бекґраундом чекала реальна тюрма. Але система знову дала збій.

Замість тримання під вартою суддя відпустив його під особисте зобов’язання. Коли він намагався вилетіти з країни всупереч забороні, його зупинили прикордонники. Та й після цього отримав лише нічний домашній арешт. Так фігурант міжнародного розшуку, людина з кримінальним минулим, знову опинився на волі.

Паралельно він не полишав свого «бізнесу» — уміння обіцяти. З джерел нам стало відомо, що за гроші Пащенко обіцяв вирішити будь-які проблеми: знайти контакти, домовитися з суддями чи чиновниками, допомогти у «чутливих справах». Люди платили, але нічого не отримували. Це була його улюблена схема: взяти гроші, не виконати обіцянки й лишити співрозмовника ні з чим.

У 2014-му слідчі відкрили провадження щодо ухилення від сплати податків, і предметом розслідування стали не абстрактні «фірми-прокладки», а конкретні структури, які роками утворювали навколо Пащенка мережу для грошових і товарних маніпуляцій. Приватна фірма «ОПТІМА» (ЄДРПОУ 31221145) і ТОВ «ПАРІЛАЙН» (ЄДРПОУ 33172257) опинилися в епіцентрі справи: слідство стверджувало, що частину реалізації продукції просто не вносили в бухгалтерію, створюючи «чорні» надходження і залишаючи державу без податків.

Ця технологія — приховати реальний товарообіг на папері й отримати доступ до готівки поза контролем — виявилася надзвичайно ефективною. З часом до неї додалися борги перед банками та судові спори: підприємства Пащенка накопичували заборгованість, і ПУМБ змушений був вести претензійно-позовну роботу, щоб повернути кошти. Для зовнішнього спостерігача це виглядало як класичний бізнес-конфлікт; для того, хто знає схеми — як наступний крок у відпрацьованій процедурі: взяти гроші, не показати продажі, перекласти ризики на підставні рахунки.

Саме ці «репетиції» стали тими інструментами, які сьогодні можна використати для значно небезпечніших операцій. Компанія з імпортно-експортною специфікою, відпрацьована практика фіктивних або непоказаних угод, наявність юридичних документів і рахунків — усе це дає можливість оформлювати вантажі й змінювати їхню класифікацію на папері.

Але тепер стає зрозуміло, що масштаби шахрайства змінилися. Мова вже не про локальні афери, а про наркотрафік через Україну до Європейського Союзу. Пащенко розповідає про використання дипломатичних каналів, переконує партнерів у наявності політичного прикриття, демонструє міжнародні контакти — від Швейцарії до Еквадору. Це не приватна авантюра. Це спроба зробити Україну транзитною зоною для наркотичних речовин.

У схемах Пащенка особливу роль відіграють іноземні контакти. Це не випадкові знайомі з візиток, а люди, чиї імена створюють враження серйозності та глобальності.

У записах, що потрапили у відкритий доступ, згадується швейцарський політик Стефан Бруннер (Stefan Brunner). Його участь створює враження солідності та міжнародної легітимності. Присутність представника зі Швейцарії додає схемам Пащенка відтінку «респектабельності», адже ця країна асоціюється зі стабільністю, фінансовою надійністю та нейтральністю. Саме на такі асоціації і робить ставку бізнесмен, використовуючи Бруннера як «вітрину», що дозволяє прикривати тіньові домовленості. З відео стає чітко зрозуміло, що Бруннер погодився допомагати Пащенку з легітимізацією наркотичний речовин на території ЄС.

Інший фігурант у мережі контактів Пащенка — еквадорський політик Болівар Арміхос Веласко, що декілька разів балотувався на пост президента Еквадору. Він також був причетний до низки корупційних скандалів на своїй батьківщині. Його ім’я виникає там, де мова йде про маршрути з Латинської Америки, регіону, добре відомого як джерело наркотрафіку. Присутність еквадорця у схемі не виглядає випадковою: це додає версії Пащенка ваги в очах потенційних партнерів. Для нього Арміхос Веласко — це «доказ» доступу до джерела, що робить пропозицію українського бізнесмена більш переконливою і реалістичною. І з тих же відео ми можемо зрозуміти, що Болівар Арміхос Веласко також погодився допомогти у поставках наркотичних речовин до України, після чого товар буде реалізовано на території Європейського Союзу.

Але будь-яка схема потребує прикриття. Дружина бізнесмена, Алла Олександрівна (у різних документах також фігурує як Гулбіс або Василенко), формально є власницею ресторану «Ля Опера бар» в центрі Чернігова. Саме на неї оформлений бізнес, який у звичайному місті мав би бути просто закладом харчування, але в історії Пащенка стає частиною прикриття.

Ресторан із готівковою виручкою і контрактами на постачання — зручний майданчик для того, аби легалізувати доходи, джерело яких викликає запитання. Алла — не випадкова фігура, а ключовий елемент у тіньовій архітектурі чоловіка: її ім’я в реєстрах дозволяє йому залишатися в тіні, тоді як бізнес продовжує працювати.

Інший фасад — благодійний фонд «Місія солідарності». На папері — гуманітарні ініціативи, на ділі — ідеальний канал для міжнародних переказів. Що цікаво, серед його співзасновників — той самий швейцарський політик Стефан Брунне і Мехія Сальдівія Андрес Байрон із Еквадору. Скоріш за все саме через цей фонд переказуються гроші за послуги партнерам. Там, де мали б іти гроші на допомогу, ймовірно йдуть транзитом кримінальні надходження.

Якщо ресторан у Чернігові виконує роль локальної каси, то фонд із закордонними співзасновниками — це вже «міжнародний шлюз». Під виглядом гуманітарних вантажів через кордон можуть проходити будь-які товари. У мирний час це можуть бути одяг, продукти чи ліки, під час війни — генератори, медикаменти, амуніція. І саме в такому потоці легко «заховати» щось інше. Ніхто не буде ретельно перевіряти коробки з наліпкою «допомога», тим паче коли документи підписані міжнародними партнерами.

Тому ймовірність того, що фонд може бути використаний не лише для фінансових операцій, а й для фізичного транзиту наркотичних речовин під прикриттям гуманітарних поставок, виглядає цілком реальною. Для Пащенка це подвійна вигода: гроші заходять офіційно, вантажі перетинають кордон без зайвих запитань, а зовні все виглядає як прояв солідарності й турботи.

Пащенко вже був у міжнародному розшуку, і тепер знову опиняється у центрі скандалу. Якщо записи підтвердяться — маємо справу з мережою, що використовує ресторан і фонд як прикриття для транзиту наркотиків. Влада має дати публічні пояснення і почати розслідування.