Хто така Ольга Селих і чому її призначення послом в Оман викликає питання

Танення льодовиків Антарктиди вже давно є однією з найбільших екологічних загроз для планети. Якщо цей процес продовжиться у тому ж темпі, що й зараз, наслідки можуть бути катастрофічними, зокрема для прибережних регіонів, включаючи Україну. Вчені прогнозують, що повне танення льодових покривів Антарктиди та інших великих льодовиків може призвести до підвищення рівня Світового океану на понад 70 метрів. Це означає затоплення величезної кількості прибережних міст та територій по всьому світу, і Україна не є винятком.

Особливо уразливою виявляється Одеса, яка є одним із головних портів країни і розташована на узбережжі Чорного моря. Затоплення таких міст може призвести до значних економічних і соціальних втрат, оскільки багато з них є важливими центрами для міжнародної торгівлі та транспортних зв'язків. Крім того, зміна рівня моря негативно вплине на екосистеми прибережних районів, спричиняючи їх деградацію і загрозу для місцевого населення.

Полудень пояснив, що Одеса розташована на висоті лише 36–39 метрів над рівнем моря, тому у разі значного підняття океану місто опиниться в зоні ризику. Подібна загроза, за його словами, стосується і більшості світових мегаполісів, адже значна частина великих міст розміщена саме на узбережжях.

Окрім підтоплення, танення льодовиків матиме й інші серйозні наслідки. Потрапляння величезних обсягів прісної води в океан призведе до його опріснення, що кардинально змінить умови існування морських організмів. Це може спровокувати зникнення окремих видів і запуск ланцюгових реакцій у харчових ланцюгах.

Полярник також наголосив, що в Антарктиці вже фіксують тривожні сигнали глобального потепління. Зокрема, в протоці Дрейка сталися чотири землетруси, хвилі від яких дійшли до району української антарктичної станції «Академік Вернадський», що є нетиповим для цього регіону.

Крім того, науковці спостерігають майже повну відсутність нового льоду, оскільки океан не охолоджується достатньо для його формування. Через це місцеві тварини втрачають природні укриття та кормову базу й змушені мігрувати далі на південь.

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні напрямки тіньової економіки, через які держава щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. Йдеться про системні схеми, що роками підривають наповнення бюджету, створюють нерівні умови для легального бізнесу та послаблюють фінансову стійкість країни в умовах війни й економічних викликів.

За словами очільника БЕБ, одним із найбільших джерел недонадходжень залишаються контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами. Тіньовий ринок алкоголю, тютюнових виробів і пального не лише позбавляє бюджет десятків мільярдів гривень щороку, а й становить серйозну загрозу для здоров’я громадян. Попередні оцінки свідчать, що лише в цьому сегменті держава щорічно втрачає понад 50 мільярдів гривень через несплату акцизів і податків.

Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.