Інновації у будівництві захисних споруд під час війни

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Історія свята та його значення

Свято пов’язане з апокрифічними текстами, які розповідають про те, як батьки Богородиці — праведні Іоаким і Анна — привели трирічну Марію до Єрусалимського храму. Після довгих років очікування дитини вони дали обітницю присвятити її Богу. За переказами, Марія самостійно піднялася по сходах храму, де її зустрів первосвященик. Всупереч традиціям, він провів її у святая святих — частину храму, куди дозволялося входити лише один раз на рік і лише чоловікам.

Марія залишалася в храмі до 15 років, після чого, давши обітницю посвяти своє життя Богу, переїхала до Назарету під опіку Йосипа. Ця подія символізує початок духовного шляху Богородиці, що передує народженню Спасителя.

Введення в храм є одним із 12 найбільших церковних свят, яке бере свій початок у IV столітті. За новим стилем його відзначають 21 листопада, а за старим — 4 грудня. У народі свято відоме під назвою Третя Пречиста, що завершує цикл осінніх свят, присвячених Богородиці:

На Третю Пречисту у храмах проводять урочисті богослужіння. Батьки часто приводять своїх дітей на першу сповідь, що символізує духовне виховання. Цей день також є початком зими за народними уявленнями. Раніше з цієї нагоди влаштовували ярмарки, гуляння та посиденьки.

Особлива народна прикмета свята стосується гостей: перший, хто зайде до хати, віщуватиме майбутній рік.

На Введення в храм Пресвятої Богородиці існує низка заборон:

Попри народні прикмети, церква не накладає жорстких заборон, закликаючи вірян провести цей день у молитвах і духовних роздумах.

В Україні спостерігається значне накопичення штрафів за порушення правил дорожнього руху. За даними Opendatabot, у Єдиному реєстрі боржників нараховується понад 2 мільйони штрафів, з яких близько 1,5 мільйона (75%) були закриті без фактичної сплати через неможливість стягнення. З початку повномасштабної війни кількість неоплачених штрафів зросла на 43%, що свідчить про зростаючу фінансову та організаційну складність контролю за дотриманням ПДР.

Типовий боржник — чоловік віком від 25 до 45 років, на них припадає близько 64% всіх боргів, або понад 1,28 мільйона штрафів. Загалом чоловіки складають 92% від усіх випадків невиконання зобов’язань, що орієнтовно становить 1,8 мільйона штрафів. Молоді водії до 25 років накопичили близько 13% боргів, що еквівалентно приблизно 252 тисячам штрафів, тоді як водії старші за 45 років мають 23% неоплачених штрафів (приблизно 469 тисяч).

Регіональна картина теж показова. Лідирує Дніпропетровська область — 211,5 тис. штрафів (11%). Далі — Київ (193,7 тис., 10%), Одещина (146,9 тис., 7%), Харківщина (125,9 тис., 6%) та Київська область (106,3 тис., 5%). У реєстрі зафіксовано й рекордсмена: 27-річний мешканець Вінниччини має 1056 штрафів.

Ці показники вказують на системну проблему зі стягненням адміністративних санкцій: значна частка справ закривається без надходжень до бюджету, що демотивує сумлінну сплату та послаблює превентивний ефект покарань. Експерти не раз наголошували, що підвищення результативності стягнення можливе через синхронізацію даних МВС, Мін’юсту та податкової, а також через автоматичні обмеження для злісних боржників (реєстраційні й сервісні послуги, виїзд за кордон тощо).