Кабінет Міністрів вводить нові пільги для курсантів і строковиків

7 жовтня є важливою датою у календарі, що несе в собі низку професійних, культурних та релігійних свят. Для багатьох людей це не просто черговий день, а момент, коли звертають увагу на різні аспекти життя, зокрема на професії, традиції та духовні практики. Цього дня в Україні та за її межами відзначають кілька знаменних подій, серед яких і релігійні свята, і міжнародні акції, що дозволяють вшанувати тих, хто зробив значний внесок у різні сфери діяльності.

Однією з важливих подій є Всесвітній день листоноші, коли ми маємо змогу подякувати тим, хто не тільки доставляє кореспонденцію, але й забезпечує важливі комунікаційні зв’язки в суспільстві. Від кожного листа, пакету чи посилки залежить багато, і саме завдяки цим людям ми залишаємося на зв’язку один з одним, незважаючи на відстані та час. 7 жовтня відзначають також День бавовни та бавовняних виробів, що є чудовою нагодою згадати про важливість цієї культури в текстильній промисловості та нашому повсякденному житті.

У церковному календарі за новим стилем 7 жовтня вшановують преподобного Сергія Києво-Печерського та мучеників Сергія і Вакха; віруючі звертаються до них із проханнями про душевні й тілесні сили, полегшення від сумних думок і зміцнення віри. За старим (юліанським) календарем у цей день згадують також преподобного Феодосія Манявського і рівноапостольну Феклу Іонійську.

Для України цей день, зазвичай, не є офіційним державним святом — це звичайний робочий день, проте в культурній площині 7 жовтня згадують народження кількох відомих співвітчизників (істориків, науковців, журналістів та військових), і деякі громади можуть звертати на це увагу у публікаціях та локальних заходах.

Народні звичаї цього дня пов’язані з підготовкою до зими: раніше люди починали топити печі, діставали з комори теплі речі, закінчували сезонні роботи й готували консервацію. Існує низка прикмет: нічні заморозки — ознака закінчення бабиного літа; багато жолудів на дубі — до відносно м’якої зими; поганий врожай винограду — до холодної осені. Також у народі вважають, що 7 жовтня не найкращий день для розголошення планів і секретів — є повір’я, що це може нашкодити здійсненню задумів.

Традиційні «заборони» на цей день — утримуватися від лихослів’я, пияцтва, зайвої жорстокості й пліток. У релігійному контексті віруючим радять дотримуватися постулатів дня: не сваритися, не ображати інших і не порушувати моральних приписів.

Якщо ви плануєте відвідати богослужіння або локальні заходи, перевірте розклад у місцевих парафіях. Для тих, хто святкує міжнародні професійні дати, це гарний привід подякувати поштарям, працівникам текстильної галузі і всім, чия праця тримає суспільство на зв’язку.

Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич оприлюднила декларацію за 2024 рік, у якій вказала дохід у розмірі майже 2,95 мільйона гривень, а також значні валютні заощадження. Основну частину доходів складає заробітна плата — 2,94 мільйона гривень. Окрім цього, вона отримала близько 8 тисяч гривень відсотків від банківського депозиту.

У поданій декларації суддя не зазначила членів сім’ї, що означає декларування виключно особистих доходів, майна та фінансових активів. Такий формат подання передбачає, що на момент подання звіту інших осіб, чиї доходи підлягали б обов’язковому декларуванню разом із суддею, офіційно не було внесено до документа.

Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.

У зв’язку з повідомленнями про ймовірне захоплення російськими окупаційними підрозділами одного з українських пунктів управління в місті Гуляйполе Запорізької області розпочинається комплексна перевірка. Про це поінформував речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин, наголосивши, що ситуація перебуває на контролі як військового командування, так і правоохоронних структур.

За наявною інформацією, наразі триває з’ясування ключових обставин події. Компетентні органи встановлюють, чи підтверджується сам факт захоплення, а також аналізують умови, за яких могла виникнути загроза втрати контролю над об’єктом. Особливу увагу приділяють діям особового складу, ефективності системи оборони та рівню координації між підрозділами.

Волошин наголосив, що у разі підтвердження цієї інформації правоохоронні органи відкриють кримінальне провадження. За результатами перевірки буде надано оцінку діям усіх посадових осіб, які могли бути причетні до ситуації.

Речник Сил оборони Півдня підкреслив, що результати розслідування будуть оприлюднені, а інформація не приховуватиметься. За його словами, принциповою позицією командування є повна прозорість у питаннях, що стосуються безпеки та відповідальності.

Крім того, перевіряється інформація про те, що підрозділ 106 окремої бригади територіальної оборони залишив спостережний пункт, не евакуювавши особисті речі. За цим фактом також розпочато окреме розслідування.

Передумовою для перевірки стала поява 25 грудня відеозапису в соціальних мережах, на якому російські військові заявляють про нібито захоплення командно-спостережного пункту 1 батальйону 106 окремої бригади територіальної оборони. На оприлюднених кадрах демонструються залишені ноутбуки, мобільний телефон і карти місцевості.

Наразі українська сторона офіційно перевіряє достовірність цих заяв і з’ясовує всі обставини подій у районі Гуляйполя.

Вартість електроенергії продовжує бути однією з найбільших турбот для багатьох українських сімей, адже комунальні платежі складають значну частину місячних витрат. Зокрема, на сьогоднішній день побутові споживачі сплачують 4,32 гривні за кожну кіловат-годину, що є суттєвим навантаженням на бюджет домогосподарств. У таких умовах кожен шукає можливість знизити витрати на електроенергію, і одним із способів досягти цього є використання двозонних та тризонних лічильників, які дозволяють платити менше за спожиту електрику в нічний час.

Двозонні та тризонні лічильники розподіляють електричну енергію за різними тарифами залежно від часу доби. Для тих, хто обирає двозонний лічильник, вартість електроенергії після 23:00 знижується до 2,16 гривні за кіловат-годину, що є вдвічі дешевше порівняно з денним тарифом. Тризонний лічильник ще більше вигідний, оскільки дозволяє платити лише 1,73 грн за кВт·год у нічний період, що може значно знизити витрати для тих, хто використовує електроприлади вночі.

Крім того, на суму у платіжках можуть вплинути пільги. Особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у селах та багатодітні сім’ї можуть отримати знижки від 25% до 100%. Наприклад, у сім’ях із трьома і більше дітьми витрати на світло можуть зменшитися удвічі, якщо дохід на одного члена родини менший за 4 240 гривень.

У Міненерго запевнили УНІАН, що уряд наразі не планує підвищувати тариф для населення. Чинні ціни залишаться принаймні до кінця жовтня. Відомство наголошує: у складних умовах війни та економічної кризи головне завдання — уникнути різкого збільшення фінансового навантаження на українців.

Разом з тим ЗМІ прогнозують, що протягом найближчих трьох років електроенергія все ж дорожчатиме приблизно на 15% щороку. Зокрема, у 2026-му тариф може зрости до 4,75–5,18 грн за кВт·год, у 2027 році — до 5,22–6,2 грн, а у 2028-му — до 5,7–7,44 грн. Офіційних підтверджень цим цифрам поки що немає, тож українцям варто орієнтуватися на чинні тарифи.