Вівторок, 2 Грудня, 2025

Компанія “Фармак” заробляє мільярди на постачаннях для армії: обшуки, тендери і завищені ціни

Важливі новини

Дитячий інсульт: що має знати кожен з батьків

Інсульт у дітей — не вигадка і не виняток. Попри поширену думку, що це захворювання вражає лише літніх, щороку в Україні фіксують десятки випадків інсульту у дітей. Як не проґавити симптоми та чому рання діагностика рятує життя, розповів дитячий нейрохірург В’ячеслав Дабіжа з Медичного дому Odrex. Лікар пояснює: найчастіше інсульт трапляється у новонароджених – у […]

The Economist: Росія йде в останній ривок, щоб зламати волю України

Літній наступ російської армії в Україні навряд чи завершиться стратегічним проривом. Найбільш імовірний результат — мінімальні територіальні здобутки, які Кремль представить як доказ «успіху». Про це йдеться в аналітичній статті The Economist із посиланням на українські військові джерела. За даними української розвідки, головними напрямками наступу стануть Костянтинівка та Покровськ у Донецькій області, а також Сумщина. […]

Кабмін розробляє нові плани з підвищення тарифів

У наших джерелах закріплено, що план зі збільшення тарифів вже в процесі розробки в Кабінеті Міністрів. Цей план узгоджується, і наступним етапом передбачається його схвалення у вузькому колі разом з Офісом Президента.

Газ, опалення, водопостачання – подорожчає цього року. Залишається питання наскільки. За нашими даними мінімум на 50%, а в середньому на 80-150%, а максимум піднімуть до ринкових – це десь підвищення на 300-350% до кінця року.

Ми, до речі, постійно інсайдимо про зростання тарифів, а 1 червня наше джерело (https://t.me/legitimniy/18056) дало розклад щодо цього кейсу.

Влада буде вилучати останнє в народу, і байдуже, що Зеленський обіцяв не піднімати тарифи. Він же знає, що завжди можна знайти причину, чому змінив думку. Це як обіцяти не пити, а потім «забухати» через те, що у когось свято і тд. (як то кажуть причину і виправдання своїм діям за бажання завжди можна знайти).

Лубінець розказав про проблеми пенсійної системи в Україні

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

До мене як Омбудсмана України постійно надходять звернення громадян щодо низького розміру пенсії, невідповідності її розміру до тривалості страхового стажу та соціальної несправедливості при призначенні пенсії.

Майже 70% українців станом на початок 2024 року в Україні отримували пенсію у розмірі нижче та на рівні межі бідності, визначеної ООН для країн Центральної та Східної Європи!

Викликає занепокоєння і зменшення чисельності пенсіонерів в Україні на майже 400 тисяч. Якщо на початку цього року пенсію отримували 10,5 млн осіб, то зараз лише 10,1 млн осіб.

Система пенсійного забезпечення накопичила низку проблем за останні 20 років, які намагалися реформувати, однак щоразу виникали проблеми й недопрацювання.

Реформа 2003 року Одним з етапів пенсійної реформи є ухвалення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. Закон визначив структуру загальної пенсійної системи, натомість система спеціального пенсійного законодавства не зазнала жодних змін. Вигідніші умови мали спеціальні пенсії державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, народних депутатів і їхніх помічників, наукових і науково-педагогічних працівників, журналістів, суддів, прокурорів.

Реформа 2011 року Черговим етапом пенсійної реформи став Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011. Це перший закон, яким спробували провести реформу обох пенсійних систем – і загальної, і спеціальної.

Він мав на меті створити умови для збалансування солідарної системи та впровадження обов’язкової накопичувальної системи. Зокрема, закон запровадив максимальний розмір пенсії, який не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Законом також запроваджено обмеження для спеціальних пенсій.

Пенсійний вік для жінок підвищено з 55 до 60 років. Аргументом було те, що пенсії жінок менші за пенсії чоловіків, і це, за думкою законотворців, виправить гендерну нерівність, збільшивши страховий стаж жінок.

Реформа 2011 року зменшила кількість нових пенсіонерів, але не зупинила зростання пенсійних видатків і дефіциту ПФУ, а також не забезпечила справедливий розмір пенсії для більшості українців. Залишилась диспропорція пенсій між громадянами, які вийшли на пенсію до 2004 року і після.

Реформа 2017 року Чергові зміни відбулися в жовтні 2017 року з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким з 1 січня 2018 року запроваджені єдині підходи для призначення пенсій.

З прийняттям Закону оцінка одного року страхового стажу зменшилась з 1,35% до 1%. Наслідком стало зменшення розмірів раніше призначених пенсій. Важливо, що реально пенсія продовжувала виплачуватись у раніше встановленому розмірі коштом доплат ПФУ, що спричиняло додаткові видатки з його бюджету.

Наразі в солідарній системі маючи 30 років страхового стажу коефіцієнт страхового стажу становить 30%. Тобто людина, яка виходить на пенсію, отримує втричі менше доходів. Згідно з Конвенцією Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення, пенсія має становити не менше 40% від заробітної плати.

Безпосередній вплив на розмір пенсії майбутніх та сьогоднішніх пенсіонерів має своєчасність та повнота сплати єдиного соціального внеску роботодавцем. У Щорічній доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2023 рік я висвітлив питання щодо порушення права працівників держпідприємств, що знаходяться у сфері управління центральних органів виконавчої влади, на своєчасне отримання винагороди за працю.

Заборгованість із зарплати на таких підприємствах на початок 2024 року становила 2,23 млрд! Це порушує конституційне право громадян на належне пенсійне забезпечення.

Причинами такої ситуації є те, що у Бюджетній декларації та державному бюджеті не передбачені кошти для державних підприємств на погашення заборгованості по заробітній платі за минулі періоди. У Держбюджеті України на 2021–2023 роки частково виділяли на це кошти, але лише працівникам держпідприємств вугільної промисловості.

Розв’язати це можливо через передбачення у Бюджетній декларації та держбюджеті коштів на ці видатки. Таке зауваження висловив мій Представник з соціальних та економічних прав до проєкту Бюджетної декларації на 2025-2027 роки. Мінфін звернув увагу, що погашення заборгованості потребуватиме додаткових видатків держбюджету, джерела яких відсутні.

В кінці травня 2024 року я направив до Мінфіну позицію Уповноваженого щодо можливості передбачення у Бюджетній декларації та державному бюджеті коштів на погашення такої заборгованості.

Це питання потребує якнайшвидшого врегулювання! Якщо підприємство має борг по сплаті ЄСВ, період заборгованості не зараховується до страхового стажу працівників, а їхня заробітна плата за цей час не включається в розрахунок пенсії. Тільки після повного розрахунку роботодавця з державою ці місяці будуть зараховані до страхового стажу.

До мене надходять звернення щодо неврахування працівникам страхового стажу у разі несплати роботодавцем ЄСВ. За даними ДПС, на 1 січня 2024 року розмір заборгованості зі сплати єдиного внеску становить 20,5 млрд грн.

Розв’язати проблему можна внісши зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Я надавав свої рекомендації Мінсоцполітики, однак це питання залишилося не вирішеним.

Мінсоцполітики розробило законопроєкт щодо комплексного реформування системи пенсійного страхування. Відповідно до нього, при визначенні права на пенсію будуть враховуватися періоди роботи працівників, навіть якщо роботодавець має заборгованість зі сплати страхових внесків. Однак це можливо, якщо роботодавець подає звітність про нарахування цих внесків згідно з законодавством.

Зауважу також, що я надавав рекомендації щодо зміни черговості сплати роботодавцем єдиного внеску та штрафних санкцій до Комітету ВР України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Сума заборгованості за рішеннями судів становить майже 70 млрд гривень Ухвалені законодавчі рішення суттєво змінювали підходи до розрахунку пенсій. Через це багато громадян почали масово звертатися до суду, щоб відновити свої права на належну пенсію. Водночас ПФУ систематично не виконує судові рішення.

Моніторинг встановив, що держава фінансово неспроможна одразу погасити всю заборгованість на виконання усіх судових рішень. Тому виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення коштом держбюджету.

У бюджеті ПФУ на 2023 рік були передбачені кошти на суму 360 млн грн. За інформацією ПФУ, з липня минулого року розпочалися виплати заборгованості за окремою бюджетною програмою, яких вистачило на виплати за 6586 рішеннями суду. На жаль, у цьому році такі виплати не розпочалися. Причиною є незатвердження Урядом Бюджету ПФУ на 2024 рік. На даний час сума заборгованості за рішеннями судів, ухвалених з 2013 року, становить майже 70 млрд гривень!

Звертаю увагу, що восени 2023 року Уряд анонсував оновлення пенсійної системи України. Одним із передбачених нововведень є запровадження бальної системи у нарахуванні пенсій. Планується, що вона вирівняє диспропорції між пенсіонерами, котрі вийшли на пенсію давно та нещодавно.

Сподіваюся, що під час розроблення нової концепції пенсійної реформи Мінсоцполітики та Уряд врахують недоліки попередніх реформ і пенсійна система стане справедливішою та прозорішою.

Вбивство Портнова та “російський слід”

В контексті вбивства юриста Андрія Портнова варто згадати маловідомий аспект його діяльності, пов’язаний з санкційною політикою України у відношенні російських олігархів. За інформацією наших джерел, Андрій Портнов мав доступ до формування українських санкційних списків відносно російських бізнесменів та політиків, яким пізніше “пропонували вирішити питання без подальших юридичних наслідків для них особисто та їх активів”. В […]

Наприкінці лютого поліція та СБУ провели обшуки на підприємстві АТ «Фармак», повідомили одразу кілька ЗМІ. Причиною слідчих дій стала підозра у змові з дистриб’юторами для продажу ліків державним і комунальним закладам за завищеними цінами, що нібито завдало державі збитків на три мільйони гривень. Відкрито кримінальне провадження за статтями про привласнення майна та відмивання коштів.

Попри обіцянку поліції надати більше інформації, нові подробиці розслідування не оприлюднено. Натомість стало відомо, що чистий прибуток АТ «Фармак» у 2024 році склав понад 1,6 мільярда гривень, а основне джерело доходів — державні закупівлі, переважно для потреб армії.

За даними “Опендатабот”, лише у 2024 році компанія отримала 844 млн грн від постачання ліків державним структурам. У першій десятці її замовників — кілька військових частин. Загалом «Фармак» переміг у понад тисячі тендерів.

Журналісти виявили низку випадків завищення цін у контрактах. Наприклад, розчин для ін’єкцій “Тріомбраст”, який у роздріб коштує близько 423 грн, компанія продала Головному військовому шпиталю за 597 грн за упаковку. На пояснення “Фармаку” про близький термін придатності цього товару звернули увагу лише частково, адже інші контракти виявили схожу ситуацію.

Так, у березні 2025 року АТ «Фармак» без конкуренції виграло тендер на постачання ліків для військової частини А4615 на суму понад 5 млн грн. Перевірка цін показала:

  • Крем “Ліпстер” продавався армії по 101,65 грн, тоді як у аптеках коштує близько 95 грн.

  • Таблетки “Аторвакор” армія купувала по 4,39 грн за штуку, тоді як у роздріб — удвічі дешевше.

  • Препарат “Аладин-Фармак” армія отримувала по 0,96 грн за таблетку, тоді як у роздріб його ціна близько 0,33 грн.

Усе це викликає питання про реальну вартість тендерних закупівель і контролю за витрачанням бюджетних коштів.

Раніше “Фармак” також потрапляв у скандали. Зокрема, у 2022 році політолог Олексій Голобуцький повідомляв, що ліки виробництва компанії продавалися в Росії навіть під час війни.

Наразі слідство триває. Однак ані поліція, ані СБУ після обшуків не повідомили про нові кроки у справі. Схоже, як і раніше, власниця “Фармаку” Філя Жебровська та її оточення залишаються поза увагою правоохоронних органів, попри багатомільйонні державні контракти і гучні публікації у медіа.

Останні новини