Київ, забудовники та Кличко: що стоїть за святкуванням хрестин Вагіфа Алієва

Під час воєнного стану в Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) мають право оголошувати у розшук громадян, які ухиляються від виконання своїх військових обов'язків. Це стосується осіб, які підлягають мобілізації, зокрема призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не з’явилися у встановлені терміни для проходження медичної комісії, уточнення облікових даних або отримання повістки. Така практика є важливим елементом забезпечення боєздатності українських Збройних сил та мобілізаційних заходів в умовах війни.

Згідно з новими правилами, якщо особа, що підлягає мобілізації, не з'являється в ТЦК для виконання цих процедур, її можуть оголосити в розшук. Це особливо стосується тих, хто не з’являється на медкомісію або не отримує повістку, що є одним із основних етапів мобілізації. В такому разі правоохоронні органи можуть бути залучені для пошуку та затримання таких громадян, а також для забезпечення їх повернення до військових формувань або до виконання обов'язків за призовом.

На практиці трапляються випадки непорозумінь. Один із військовослужбовців звернувся до юристів після того, як група оповіщення ТЦК під час перевірки документів повідомила його про нібито наявність у розшуку. Інформація про це, за словами працівників центру, була доступна в застосунку “Резерв+”. Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що в додатку “Резерв+” справді може фіксуватися адміністративний розшук, однак він стосується виключно призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які порушили правила обліку. Якщо особа вже є чинним військовослужбовцем, то жодні подібні дії ТЦК до неї не застосовуються. Інший юрист, В’ячеслав Кирда, додав, що іноді подібні повідомлення можуть бути результатом технічних помилок або надмірної ініціативності працівників ТЦК. У будь-якому разі, навіть якщо чинному військовослужбовцю заявляють про його “розшук”, це не має жодної юридичної сили, і така особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з чинним законодавством, розшук ТЦК стосується виключно осіб, які перебувають на військовому обліку в територіальних центрах, але не виконують свої обов’язки. До цієї категорії належать: призовники, які ухиляються від призову; військовозобов’язані, які не уточнили дані чи не з’явилися за викликом; резервісти, які не прибули на службу. Чинні військовослужбовці, що проходять службу в Збройних силах України, не підпадають під цю категорію та не можуть бути оголошені у розшук ТЦК. Юристи радять у разі отримання повідомлення про розшук звертатися по роз’яснення до територіального центру комплектування або за правовою допомогою.

Раніше повідомлялося, що в Україні планують впровадити електронний Military ID для кожного військовослужбовця. Цей цифровий ідентифікатор дозволить обмінюватися інформацією між державними реєстрами без розголошення персональних даних.

У своєму виступі перед студентами у Чернівцях, президент Зеленський розглянув різноманітні ситуації, які можуть лежати в основі рішення військовослужбовців покинути свої пости. Відзначаючи, що кожна історія є унікальною, він підкреслив, що не можна узагальнювати всі випадки дезертирства. Зазначивши, що деякі військові можуть залишити свої місця через неприємності військового оточення, він підкреслив, що це не завжди виправдовує невиконання службових обов'язків. Однак Зеленський відзначив інші, більш серйозні сценарії, де самовільні дії військовослужбовців можуть мати трагічні наслідки для багатьох. Відомий випадок, коли певна група військових покинула свої позиції, призвівши до загибелі численних осіб через загрозу та паніку, підкреслив необхідність розуміння контексту індивідуальних вчинків. Таким чином, Зеленський аргументував, що загальна амністія для всіх дезертур не є відповідним рішенням у зв'язку з різноманітністю ситуацій та їхніми наслідками.

У висновку до цієї статті можна зазначити, що виступ президента Зеленського перед студентами в Чернівцях відобразив складність ситуацій, пов'язаних з дезертирством в армії. Підкреслено, що кожен випадок має свої власні причини та наслідки, і необхідно розглядати їх індивідуально. Зеленський підкреслив, що хоча деякі випадки можуть бути виправданими через невлаштовання у військовому колективі, існують і ситуації, коли дезертирство може призвести до серйозних та непоправних наслідків для інших військовослужбовців та цілого військового підрозділу. Таким чином, висновок полягає в необхідності індивідуального підходу до розгляду кожного випадку дезертирства і в уникненні загальних амністій, які не враховують всіх можливих наслідків та обставин.