Лікарі попередили: сидіння з телефоном у туалеті шкодить здоров’ю

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі дрібною вважалася крадіжка на суму до 300 гривень і у разі, якщо сума була більшою, людина справді могла потрапити до в’язниці.

Крадіжки є одними з найпоширеніших злочинів в країні, особливо магазинні. Тепер за “шопліфтинг”, за викрадення майна в офісі чи установі, з автомобіля чи квартири на суму, меншу ніж три тисячі гривень, винний заплатить лише штраф.

Підписаний президентом закон спрямований не лише на гуманізацію покарання. Причина ще й у тому, що коли почалася війна і запровадили воєнний стан, парламент суттєво посилив відповідальність за ці злочини. Суди розглядали тисячі справ про дрібні крадіжки і виносили суворі вироки, не співмірні, як вважали депутати, зі скоєним.

“Особа, знаходячись в магазині “АТБ Маркет” у Мукачево, діючи умисно, знаючи, що відповідно до указу президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, таємно викрала одну пляшку віскі марки “Jack Daniels” об’ємом 0,5 літра вартістю 596 грн 50 коп”.

Автор фото,УНІАН

“Особа, перебуваючи в приміщенні магазину “Продукти-289” у м.Дніпро, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану взяла з полиці плитки шоколаду ТМ “Рошен” в кількості п’ять штук, загальною вартістю 511 грн 65 коп., які сховала до внутрішньої кишені кофти”.

Це приклади із судових вироків, які наводили у парламенті під час розгляду законопроєкту. Обох осіб суди покарали ув’язненням з відстрочкою покарання, бо суми вкраденого перевищували 300 гривень.

Ще одному крадію, який у магазині “Щодня” у Рівному викрав підгузки “Huggies”, суд присудив понад три роки ув’язнення. Якби це сталося зараз, був би лише штраф.

Депутати, голосуючи за гуманізацію цих злочинів, вказували на те, що такі покарання в умовах воєнного стану є неспівмірними скоєному.

Під час розгляду законопроєкту лунала інформація про те, що у 2023 році правоохоронні органи зареєстрували понад 82 тисячі кримінальних проваджень за фактами крадіжок, до суду спрямували близько 45 тисяч. Значна частина їх – крадіжки у магазинах.

Ритейлери неохоче розповідають про обсяги крадіжок, а узагальненої інформації по Україні про це немає. Запити кільком торговельним мережам поки що лишаються без відповіді.

У той самий час заступник генерального директора “Еко Маркет” з питань безпеки Анатолій Самойленко розповів, що у їхній мережі обсяг крадіжок залишається на сталому рівні, про що свідчить рівень невидимих втрат в межах 0,3% від товарообігу, як і найменування товарів, які цуплять відвідувачі.

“У крадіїв смаки не змінюються останні роки: це алкоголь, консервація, шоколадні цукерки, масло та сири”, – каже він.

Анатолій Самойленко також заперечує поширену думку про те, що у більшості випадків крадуть ті, хто не має чого їсти, хоч такі випадки й трапляються.

“Варто розуміти, що “шопліфтингом” займається вузька категорія людей, які професійно цим займаються, а не через необхідність. Більшість людей не готові ризикувати проблемами із законом через крадіжку продуктів”, – переконаний представник “Еко Маркету”.

Через цю причину, вважає Анатолій Самойленко, декриміналізація покарання за крадіжки не призведе до їх зростання. Він також нагадує, що ухвалений закон передбачає збільшення штрафів у разі адміністративного покарання.

Парламент справді підвищив розміри штрафів за крадіжки. Згідно з законом, залежно від суми вкраденого, штрафи становитимуть від 850 до 5100 гривень, за повторну крадіжку – від 8500 до 17000 гривень.

Правоохоронці, які ведуть кримінальні провадження, вважають декриміналізацію кроком до справедливості.

“Закон має на меті встановити більш справедливу та пропорційну відповідність за вчинення дрібної крадіжки”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.

Поки що у поліції не кажуть, чи очікують вони зростання кількості крадіжок після послаблення покарання за такі злочини.

Автор фото,Getty Images

Однак радник юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко вважає, що декриміналізація крадіжки у незначних розмірах навряд чи негативно вплине на загальну криміногенну ситуацію в Україні.

Він каже, що штрафи є більш дієвим механізмом покарання і мають більшу виховну функцію, аніж позбавлення волі, нехай навіть умовним терміном.

Окрім того, Костянтин Кривенко зауважує, що процедура притягнення до кримінальної відповідальності набагато складніша і потребує більше часу і ресурсів правоохоронців, аніж адміністративна, тому новий закон позитивно позначиться на їхній роботі.

“Правоохоронці зможуть фокусуватися на більш значних кримінальних правопорушеннях, ніж крадіжка пакунка памперсів чи пляшки горілки у магазині”, – каже правник у коментарі.

У Розкішному Світі Закарпатської Принцеси: Як Колишній Депутат Виграє Тендери і Ласує Дочку Рояльними Розкошами

Історія Земельних Ділянок: Як Політична Еліта Закарпаття Викуповує Землю та Живе у Розкоші

У далекому 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його рідні та близькі отримали в Підвиноградові не менше, ніж чотири земельні ділянки. Це було виконанням їх права на безоплатне землеволодіння, яке гарантує кожному українцю Конституція. Серед отримувачів ділянок були Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (пресумований водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина пресумованого водія Греченюка). Судові процеси щодо цих земель тривали аж до 2021 року, але зазначені особи все ж отримали право на власність.

Сам Микола Греченюк володіє чотирма земельними ділянками та будинком в Підвиноградові, тоді як його дочка Беатриса володіє трема ділянками та власним маєтком. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому теж щасливо супроводжується тендерами. За даними "Прозоро", ця фірма брала участь у не менше, ніж 124 конкурсах і виграла підряди на суму близько 370 мільйонів гривень.

Суми можуть здаватися не такими великими порівняно з іншими учасниками тендерів, але це не заважає Беатрисі Греченюк насолоджуватися своїм життям у розкоші. Сумки Hermes, автомобіль Porsche, відпочинок у Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найпрестижніших брендів світу — все це Беатриса демонструє у своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра Романа Гринкевича, опального розкрадача армії, Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка, Алла Барановська.

Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість — Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки, хоча й мають давню неприязнь до Балог, але це не заважає обом родинам керувати своєю областю з величністю.

У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, Беатриса Греченюк має там свої покої, як справжня принцеса.

У своєму Instagram дочка Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів. Вона показувала свій дім, інтер'єр якого вона, за її словами, розробила сама. Іншим її бізнесом є ресторан Darlin’ restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви та дорогі вина.

Складно не помітити, як життя деяких осіб переплітається з політикою, бізнесом та суспільними відносинами. Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, це ще один приклад особистості, яка об'єднує в собі кілька сфер діяльності. Він, за вказівкою партії «Рідне Закарпаття», вирішив випробувати свої сили у політиці, але, на жаль, ця спроба не увінчалася успіхом.

Його батько, нардеп Василь Петьовка, у розпал війни з Росією просив дозвіл на виїзд за кордон для сина терміном на 3 місяці. Це запросило певні питання, адже перепустки отримали також інші особи, серед них і Микола Греченюк, сват Беатриси. Такий крок зібрав на себе увагу Національного агентства з питань запобігання корупції, і адмінпротокол був складений на Петьовку.

Проте, після того як було зазначено, що обидва повернулися з волонтерською місією, НАЗК припинило свої претензії. Але життя продовжувалося, і в липні 2022 року, коли ще діяли перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. Можливо, запит на виїзд за кордон був пов'язаний не з волонтерством, а з покупкою подарунків на родинне свято.

А ось у вересні 2023 року Беатриса, разом із дочкою і, можливо, чоловіком, вирушила у захоплюючу подорож до Італії. І не просто у готель, а у справжній палац. Їхня здатність до розкошів та любов до всього шикарного давно відома, особливо серед світських колах.

Однак, можливо, варто задати собі питання, чи все це багатство не здобуто через контрабанду, яка тоннами незаконно проникає через Закарпатську область. Підвозити незадекларовані товари через кордон — це темна сторона, яка може ховати в собі небезпеку та порушення закону. І саме Закарпаття стає лідером серед областей України у постачанні незаконних товарів.

У цій статті ми розглянули життя Беатриси Греченюк, дочки колишнього сільського депутата Миколи Греченюка з Закарпаття, яка на перший погляд живе розкішним та безтурботним життям. Вона отримує доступ до розкішних подорожей, має замки та дорогі прикраси, що викликає певні запитання щодо джерел її доходів. Аналізуючи різноманітні аспекти її життя, включаючи сімейні зв'язки з політичними особистостями, можна зробити припущення про можливість зв'язку цих розкішних благ з контрабандою, що проходить через Закарпаття. Такі підозри підтримуються деякими подіями, які відбувалися в її оточенні, такими як надання перепусток на виїзд за кордон на підставі волонтерської діяльності, а також різноманітні сімейні зв'язки з політичними діячами, які можуть використовуватися для отримання користей. Таким чином, хоча зовнішній вигляд може бути розкішним, необхідно докладати зусиль для розкриття можливих схем корупції та контрабанди, які можуть ховатися за цими благами.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Для посилення своїх штурмових можливостей російські командири залучили додаткові підрозділи загону “Шторм” 153-го танкового полку 47-ї танкової дивізії. Російські війська активно готуються до масованого наступу: зокрема, вживають заходи з логістичного забезпечення та зосереджують сили на ключових позиціях у місті.

Зокрема, у Вовчанську ворог планує штурмові дії у кварталі багатоповерхової забудови та в районі Агрегатного заводу. Українські військові активно протидіють цьому наступу, завдаючи ударів по ворожій техніці та інфраструктурі. За останню добу українські воїни знищили або пошкодили 56 одиниць озброєння та військової техніки, включаючи танк, броньовані бойові машини, артилерійські системи, автомобілі, спеціальну техніку та безпілотники. Крім того, було ліквідовано 67 укриттів особового складу противника, стартовий майданчик запуску безпілотних літальних апаратів та місця зберігання боєкомплекту.