Мінсоцполітики готує реформу пенсійної системи: хто і скільки буде отримувати

Працівники Державного бюро розслідувань спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури досягли важливого юридичного результату в боротьбі з корупцією, домігшись визнання активів, що належали родині колишнього керівника районного ТЦК та СП міста Харкова, необґрунтованими. Підставою для такого рішення стало виявлення фактів прихованого володіння розкішними автомобілями, які формально були оформлені на родичів посадовця, але фактично перебували у його користуванні.

Розслідування встановило, що в період 2022–2023 років теща цього військового чиновника придбала два преміальні автомобілі вартістю понад 3,4 мільйони гривень. Хоча транспортні засоби були офіційно зареєстровані на її ім’я, усіма ними регулярно користувався сам посадовець. Це стало підставою для розслідування, оскільки виникла підозра, що чиновник намагався приховати своє справжнє майно, оформлюючи його на інших осіб.

3 жовтня 2025 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила позов САП про цивільну конфіскацію активів. Суд визнав необґрунтованим володіння автомобілем Toyota Camry Hybrid 2022 року та постановив стягнути його вартість у дохід держави — 1,598 млн грн. Окрім того, було ухвалено конфіскувати Lexus NX200, зареєстрований на тещу посадовця.

Це рішення стало черговим сигналом для посадовців, які намагаються приховати незаконне майно за родичами. Упродовж 30 днів рішення може бути оскаржене, однак вже зараз справа створює прецедент у практиці цивільної конфіскації за підозрою у незаконному збагаченні.

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення ставить за мету забезпечити своєчасне оновлення даних щодо військовозобов’язаних, відповідно до законодавства країни. Згідно з цією нормою, особи, які зобов'язані надавати такі дані, зобов'язані здійснювати їхнє оновлення не пізніше, ніж за 60 днів від дати зміни інформації.

Недотримання цього обов'язку може призвести до притягнення до адміністративної відповідальності, яка включає у себе передбачені законом штрафні санкції. Згідно зі статтею 210, за порушення обов'язку оновлення даних військовозобов'язаного у встановлений строк, може бути застосований штраф в розмірі від 17 000 до 25 500 гривень.

Ця норма спрямована на забезпечення точності та актуальності даних щодо військовозобов'язаних, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Тому дотримання вимог, встановлених статтею 210 Кодексу про адміністративні правопорушення, є обов'язковим для всіх громадян, які підпадають під цю категорію.

У разі несплати штрафу може розпочатися виконавче провадження, в ході якого виконавець має право на стягнення боргу з рахунків боржника та рухомого майна. Звернення стягнення на нерухоме майно відбувається тільки у разі відсутності достатніх коштів чи рухомого майна для задоволення вимог стягувача.

Юристи розповіли, що накладання арешту на нерухоме майно військовозобов’язаних є малоймовірним, оскільки оціночна вартість нерухомості зазвичай перевищує розмір штрафу. Закон передбачає також, що у разі володіння майном разом з іншими особами стягнення здійснюється лише на частку боржника.

Таким чином, у випадку, коли нерухоме майно оформлено на інших осіб або у випадку, коли оціночна вартість майна перевищує розмір штрафу, накладання арешту для стягнення не здійснюється.

Починаючи з 1 червня, Україна припинила визнавати подвійне громадянство, що має значний вплив на багатьох українців. Особи, які володіють громадянством двох або більше країн (біпатриди) у віці від 18 до 60 років, можуть втратити можливість виїзду за кордон. Це рішення прийнято внаслідок скасування винятку "проживання за кордоном". Згідно з новими правилами, що набули чинності з 1 червня, українці з подвійним громадянством, включаючи американо-українців, віком від 18 до 60 років, більше не можуть виїжджати за межі країни. Це рішення може суттєво змінити життя тих, хто має зв'язки з іншими країнами та планував здійснити поїздки або перебування за кордоном.

Посольство США в Україні підтвердило ці зміни, зазначивши, що раніше особи з подвійним громадянством мали можливість в’їзду в Україну та виїзду з неї, якщо вони зняли свою реєстрацію проживання в Україні та зареєструвалися у США. Однак цей виняток було скасовано з 1 червня, що значно обмежило можливості для таких громадян.

Державна прикордонна служба України підтвердила ці зміни та наголосила, що громадяни України з паспортами інших країн все одно розглядаються виключно як громадяни України. Нові правила також вплинули на можливості виїзду військовозобов’язаних чоловіків за кордон. Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби України, наголосив, що в Україні заборонено подвійне громадянство і ця норма діяла й раніше.

Нові правила, введені з 1 червня, стосуються лише осіб віком від 18 до 60 років, які мають подвійне громадянство, і не стосуються українців, які постійно проживають за кордоном та мають відповідні відмітки у своїх документах.