Мін’юст пояснив, які документи потрібні для виїзду за кордон заброньованим

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

На зустрічі також були присутні віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба та заступник керівника Офісу президента Віктор Микита. Учасники обговорили готовність до зими, а також необхідні заходи для захисту енергетичних об’єктів, формування запасів і розвитку децентралізованої генерації.

Шмигаль зазначив, що головним завданням є врахування всіх можливих сценаріїв та оперативна реакція на надзвичайні ситуації. «Маємо рухатися в цих питаннях злагоджено й швидко», – підкреслив прем’єр-міністр.

Окрім цього, на нараді розглянули питання відновлення критичної інфраструктури, відбудови ключових об’єктів та будівництва укриттів у школах. Для ефективного управління пріоритетними проєктами було створено Стратегічну інвестиційну раду, яка займатиметься підготовкою важливих для громад проєктів і залученням міжнародних інвестицій.

Шмигаль наголосив на важливості активної участі місцевої влади у подачі заявок на фінансування проєктів. Він також нагадав, що минула зима, незважаючи на обстріли, не стала критично важкою для України, але цього року ситуація може бути складнішою через значні втрати енергетичних потужностей.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З цієї кількості нові автомобілі склали 60%, що незначно більше за 59% у минулому році. Лідером ринку гібридів серед нових легкових авто залишається Toyota RAV-4, кількість зареєстрованих автомобілів якого склала 280 одиниць. Другою найбільш популярною моделлю є Toyota Yaris Cross (79 авто), а третє місце займає Nissan Qashqai з 56 проданими автомобілями.

Серед імпортованих вживаних авто з гібридними силовими установками першість у Kia Niro — 54 одиниці. Друге та третє місця займають Ford Fusion US з 50 автомобілями та Toyota Prius з 49.

У вересні український автопарк також поповнився понад 4,2 тисячами електромобілів на акумуляторних джерелах живлення (BEV). Хоча попит на електромобілі зменшився на 0,2% у порівнянні з вереснем минулого року, ринок гібридів продовжує демонструвати зростання.

Крім того, минулого місяця на українських номерах з’явилося майже 17 тисяч вживаних легкових авто, які були ввезені з-за кордону. Середній вік цих автомобілів становить понад дев’ять років, що вказує на стабільний попит на більш доступні автомобілі.

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

У Вроцлаві стався інцидент, який привернув увагу правоохоронців та громадськості: група підлітків напала на 23-річного громадянина України, жорстоко побивши його. Згідно з повідомленням місцевої поліції та телеканалу TVN 24, з'ясувалося, що всі нападники також є українцями, і навіть більше того, вони були знайомі з потерпілим, мали спільне робоче, навчальне або житлове середовище. Цей факт надає ситуації ще більшої складності.

Правоохоронці вказують на те, що напад має всі ознаки самосуду, а його мотиви можуть бути пов’язані з ідеологічними переконаннями, що додає новий вимір до вже й так небезпечної ситуації. Виявлені такі тривожні елементи вказують на можливе розповсюдження екстремістських поглядів серед молоді, що викликає серйозні побоювання в суспільстві.

Троє з нападників уже отримали звинувачення у побитті, спричиненні тілесних ушкоджень та приниженні потерпілого. Решта, хто не досягнув 17 років, відповідатимуть перед судом у справах неповнолітніх.

Ця подія викликала значний резонанс серед української громади у Польщі та підкреслила важливість контролю за підлітковою поведінкою та профілактики насильства серед молоді.