Мобілізаційні наслідки: велика економічна та демографічна розруха

За словами президента України Володимира Зеленського в інтерв’ю CBS News, країна не готова до захисту від можливого нового великого російського наступу, який очікується наприкінці травня або в червні. Зеленський наголошує, що Збройні Сили України змогли стримати попередні наступи Росії в найважчі зимові місяці і "стабілізувати ситуацію", але зазначає складнощі у війні з РФ через перевагу її артилерії, великий дефіцит артилерійських снарядів та боєприпасів українських військ. На думку Зеленського, Україна не готова до відповіді на інший великий наступ Росії, що передбачається найближчими місяцями.

Президент України зазначив, що російські війська активізувалися в Сумській області, де зросла кількість обстрілів та нападів на села. Він підкреслив необхідність готуватися до можливих атак та визнав, що перемогти у війні буде дуже важко, поки Володимир Путін залишається при владі. Зеленський також зазначив, що невідділення допомоги від США породжує серйозні обурення та впливає на ситуацію в Україні, в той час як більшість коштів, наданих у допомогу, залишається у Сполучених Штатах.

Згідно інтерв'ю президента України Володимира Зеленського для CBS News, ситуація з безпекою в країні залишається напруженою. Він визнає, що Україна не готова до можливого великого наступу Росії, який передбачається найближчими місяцями. Зазначається, що навіть при стабілізації ситуації, війська України мають значні складнощі у боротьбі з Росією через перевагу її артилерії та дефіцит боєприпасів. Важливість готовності до можливих атак підкреслюється в контексті загострення ситуації в Сумській області. Також висловлюється незадоволення щодо невідділення допомоги від Сполучених Штатів та підкреслюється необхідність укріплення міжнародної підтримки в контексті можливих загроз безпеці.

У Львівській області правоохоронні органи викрили організовану схему незаконного ввезення транспортних засобів на територію України під виглядом гуманітарної допомоги для потреб Збройних сил. За інформацією Бюро економічної безпеки, група осіб системно використовувала статус благодійництва для уникнення сплати митних платежів, після чого автомобілі не передавали військовим, а виставляли на комерційний продаж.

Слідство встановило, що до схеми були залучені керівники та представники кількох благодійних фондів і громадських організацій. Під час перетину державного кордону вони оформлювали транспортні засоби як гуманітарний вантаж, подаючи до митних органів документи з неправдивими відомостями про кінцеве призначення автівок. Формально автомобілі призначалися для фронту, однак фактично їхній подальший маршрут вів до приватних покупців.

Детективи БЕБ провели контрольну закупівлю одного з автомобілів, що підтвердила незаконну схему. Оплату отримала особа, яка не мала жодного стосунку до благодійної діяльності.

У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки за місцем проживання фігурантів, на території автосервісу та у транспортних засобах. Було вилучено майно на понад 4,3 млн грн, серед якого майже 3 млн грн готівкою, 4 автомобілі та імітаційні купюри на суму 9 500 доларів.

Слідство триває, встановлюються всі учасники схеми та їхні причетності до незаконної діяльності.

У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.

Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов'язаних із залишенням військової служби.

Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.

Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.

Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.