Можливість відставки: Дмитро Кулеба розглядає покидання посади глави МЗС

Начальник столичного главку Національної поліції Дмитро Шумейко все частіше опиняється у фокусі суспільної дискусії через обставини, які викликають сумніви щодо прозорості його професійного шляху й походження задекларованих статків. Його тривала служба у міліції, а згодом у поліції, що на перший погляд виглядає послідовною та успішною, приховує низку невирішених питань, які роками залишаються без чітких офіційних пояснень.

Одним із найбільш резонансних аспектів біографії посадовця стало уникнення люстрації. Закон, що був ухвалений після Революції Гідності, передбачав очищення системи від посадовців, які займали керівні або чутливі посади у період до зміни влади. Шумейко підпадав під дію цих критеріїв, проте процедура не торкнулася його жодним чином. Це породило численні підозри та дискусії про можливі неформальні рішення, що дозволили йому залишитися у системі.

Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.

Українська музична продюсерка Ірина Горова поділилася своїм баченням щодо спроб Потапа та Насті Каменських посилити свою присутність на музичному ринку Латинської Америки. Вона підкреслила, що уважно стежить за діяльністю українських артистів за кордоном, адже це дає можливість зрозуміти, як трансформується світова індустрія та наскільки реалістично українським виконавцям закріпитися на глобальних майданчиках.

У коментарі для «Економічної правди» Горова відзначила, що міжнародний прорив рідко відбувається швидко. На формування стійкого інтересу до артиста впливають локальні музичні тенденції, культура регіону, конкуренція та загальна динаміка світового шоу-бізнесу. За її словами, навіть технічно досконалий матеріал не гарантує успіху, якщо він не відповідає смакам аудиторії конкретної країни.

Горова підкреслила, що стратегія копіювання американського чи британського звучання вже давно не працює. За її переконанням, українські виконавці можуть зацікавити глобальну аудиторію лише унікальним стилем, який вирізнятиме їх серед конкурентів. Саме збереження власної музичної ідентичності, а не наслідування чужих трендів, може стати ключем до успіху.

Продюсерка відзначила, що в українській індустрії з’являються артисти, готові працювати над формуванням самобутнього звучання, здатного привернути увагу міжнародних лейблів та стримінгових сервісів. Вона переконана, що лише оригінальний музичний продукт може прокласти шлях на світовий ринок.

Окремо вона згадала про нинішній курс Насті Каменських на іспаномовну аудиторію та ринок США, а також про те, що Потап почав творити під новим сценічним ім’ям Slavic Balagan. Попри активні спроби, Горова вважає, що шлях до успіху полягає не у зміні псевдонімів чи орієнтації на іноземні ринки, а у створенні власного унікального контенту.

Продюсерка підсумувала, що майбутнє української музики за виконавцями, які не наслідують чужий стиль, а створюють свій власний, здатний викликати інтерес світової аудиторії.

Українці, що протягом тривалого періоду проживають за кордоном, отримали можливість зареєструватися на військовий облік без необхідності особистого візиту до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Згідно з повідомленням, що надійшло від Міністерства оборони України, цей крок спрямований на спрощення процедури військового обліку для співвітчизників, які перебувають за межами країни. Тепер українцям, що мешкають за кордоном, надано можливість здійснити цю формальність зручним для них способом, без необхідності витрачати час та зусилля на особистий візит до військової установи на території України. Такий крок сприятиме забезпеченню більшої доступності процедури та залученню українських громадян, які перебувають за кордоном, до важливих аспектів оборонної справи.

“Уряд підтримав проект постанови №560, розроблений Міністерством оборони України, для приведення у відповідність до статті 37 Закону України ‘Про військовий обов’язок і військову службу’ та врегулювання питань постановки на військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які перебувають за межами держави”, — йдеться у повідомленні.

Згідно з документом, чоловіки, які були зняті з військового обліку через виїзд за кордон, можуть стати на облік без особистої присутності у ТЦК.

Крім того, з переліку документів, що підтверджують право на відстрочку від призову для українців за кордоном, виключено вимогу подання висновку лікарсько-консультативної комісії про потребу в постійному догляді для осіб з інвалідністю ІІ групи. Це має спростити процедуру та уникнути зайвої бюрократії.

Уряд також надав ТЦК та СП право надсилати електронні звернення до поліції щодо порушників правил військового обліку.

“Нові правила набувають чинності з дня опублікування і спрямовані на те, щоб зробити систему військового обліку більш ефективною та доступною”, — додали у Міноборони.

Нагадаємо, що військовозобов’язані українські чоловіки без військово-облікових документів не зможуть отримати паспорт за кордоном. Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів України.