Вівторок, 2 Грудня, 2025

На Прикарпатті голову селищної ради та депутата арештували за хабар у 8 тисяч доларів

Важливі новини

Авдіївка та Бахмут: об’єктивне протистояння

Зовнішньополітичний аспект цієї ситуації відображається в стратегічних ходах Росії щодо відновлення контролю над втраченими територіями, а також в політичних амбіціях Пригожина та підготовці до міжнародних зустрічей Зеленського. Напруження в ситуації відображається на всіх рівнях: від зовнішньополітичного тиску до внутрішніх проблем організації оборони.

У порівнянні між Авдіївкою та Бахмутом, виявляється, що перша має значно вищу стратегічну важливість через своє місце розташування та історичні аспекти. Авдіївка слугувала ключовим пунктом в обороні та контролі за Донецьком, що робило її значно більш обороноздатною та важливою для України. У той же час, Бахмут, хоча втратився, став новим символом війни, вказуючи на зростання ставок у конфлікті.

Стратегічне значення Бахмута, незважаючи на його важливість у політичному контексті, виявляється меншим порівняно з Авдіївкою через його запасний характер до 2022 року.

У військовому плані, Росія продемонструвала вдосконалену тактику в обох битвах, але особливо в операції під Авдіївкою. Це ставить перед ЗСУ виклик адаптації до нових умов бою та необхідності у покращенні тактичних прийомів.

У цій ситуації, де порівнюються дві важливі військові операції, виявляється, що кожна має свої власні унікальні аспекти, які відображаються на політичному, стратегічному та тактичному рівнях.

У висновках можна зазначити, що обидві військові операції — під Авдіївкою та Бахмутом — відображають складність та напруженість військових дій в сучасному конфлікті на сході України. Авдіївка виявилася стратегічно важливішою за Бахмут через своє місце розташування та історичну важливість. Росія продемонструвала вдосконалену тактику в обох битвах, а ЗСУ стикаються з викликом адаптації до нових умов бою. У цій ситуації важливо врахувати індивідуальні аспекти кожної операції та пошук шляхів покращення тактичних прийомів військової діяльності.

В Україні за підсумками першого півріччя Китай лідер з імпорту, Польща з експорту

Згідно з оприлюдненими даними, Китай посів позицію лідера серед країн-постачальників імпортованих товарів до України. Це свідчить про зростаючу роль китайської продукції на українському ринку та може вказувати на посилення економічних зв'язків між двома країнами.

Україна зафіксувала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 13,7 мільярдів доларів США за перше півріччя 2024 року. Це означає, що обсяг ввезених товарів перевищив обсяг їхнього вивезення за кордон.

Україна експортувала товарів на 19,5 мільярдів доларів. Основні країни-покупці – Польща (2 млрд. дол.), Іспанія (1,6 млрд. дол.) і Китай (1,6 млрд. дол.).

Основна стаття експорту – продовольство (12,4 мільярда). Далі йдуть метали та мінеральна продукція.

Імпорт склав 33,2 млрд. доларів. Товари завозилися з Китаю (на 6,4 млрд. дол.), Польщі (3,7 млрд. дол.) і Німеччини (2,6 млрд. дол.).

Основні статті імпорту – машини, обладнання і транспорт (11,4 млрд. дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд. дол.), паливо (4,3 млрд. дол.).

Цікаво, що 14% імпорту не оподатковувалося. Податки на решту імпорту зросли на 10% порівняно з попереднім півріччям.

Нардепи відстрілюють члена ЦВК Буглака за працю з Маямі: Зарплату отримував, а відповідальність уникав

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.

Чому затримали “Національний кешбек” за грудень та січень? Роз’яснення від “Дії”

Станом на 5 березня 2025 року українці досі не отримали “Національний кешбек” за грудень та січень, хоча уряд обіцяв здійснити платіж до кінця лютого. В офіційному повідомленні “Дії” заявили, що кошти вже виділені урядом, але для завершення операційних процесів знадобилося більше часу. Згідно з повідомленням на офіційній сторінці “Дії” в Telegram, уряд уже виділив кошти, […]

The post Чому затримали “Національний кешбек” за грудень та січень? Роз’яснення від “Дії” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

На кордоні з Польщею виявили контрабанду: понад 20 тисяч товарів заховали під ковбасами

На пункті пропуску «Угринів–Долгобичув» прикордонники та митники виявили незвичайну схему контрабанди. Понад 20 тисяч одиниць незадекларованого товару намагався ввезти до України 62-річний мешканець Львівщини. Товар був ретельно захований під 1,2 тонни ковбасних виробів. Спроба приховати товар завершилась для водія кримінальним провадженням. 3 серпня чоловік в’їжджав до України через митний пост і обрав «зелений коридор», тим […]

Івано-Франківський міський суд ухвалив рішення про арешт майна голови Верховинської селищної ради Василя Мицканюка та місцевого депутата Василя Дроняка, яких у серпні затримали на хабарі у 8 тисяч доларів. Також суд відсторонив Василя Мицканюка від посади селищного голови до 5 жовтня 2025 року.

За даними слідства, посадовці вимагали від місцевого підприємця гроші за оренду земельної ділянки та дозвіл на встановлення на ній невеликого магазину. Водночас вони знали, що під час воєнного стану розміщення будь-яких споруд на цій території заборонене. Щоб обійти обмеження, чиновники планували укласти з бізнесменом договір суборенди.

Селищний голова приховав від депутатів та виконкому інформацію про неможливість ухвалення відповідних рішень і навпаки запевняв, що перешкод для голосування немає. Саме після затвердження документів посадовці отримали першу частину хабаря, а під час передачі другої частини – їх затримали.

Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 336 108 гривень кожному. Окрім цього, арештовано майно: дві земельні ділянки Василя Мицканюка, а також житловий будинок із магазином, що належить Василю Дроняку.

Арешту піддався і автомобіль Honda Accord, у якому перебували чиновники під час затримання. У судових ухвалах зазначено, що транспортний засіб визнано речовим доказом, хоча він не належить жодному з підозрюваних.

Обох чоловіків підозрюють у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України – одержання неправомірної вигоди службовою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Останні новини