Неділя, 20 Квітня, 2025

Нардеп Микола Тищенко вдруге проігнорував судове засідання

Важливі новини

Петро Порошенко збагатів у травні ще на понад 227 мільйонів гривень

Важливо підкреслити, що за даними Єдиного державного реєстру декларацій на порталі Національного агентства з питань запобігання корупції, у травні поточного року лідер найбільшої парламентської фракції, Петро Порошенко, збагатився на понад 227 мільйонів гривень. Ця надзвичайно вагома інформація свідчить про неабияку фінансову активність та можливість значних інвестиційних ресурсів у громадські та економічні проекти. Такі дії відображають значний вплив та вагу лідера фракції в сучасному політичному та економічному контексті. Враховуючи суспільний інтерес та відповідальність перед громадянами, подальша ретельна аналітика та моніторинг подій в цьому напрямку є надзвичайно важливими.

Згідно з поданими до НАЗК деклараціями щодо зміни майнового стану, у травні 2024 року Порошенко став багатшим на 227 мільйонів 898 тисяч гривень. Народний депутат вказав у своїх деклараціях, що отримав ці кошти як відсотки, дивіденди та повернення вартості від придбання цінних паперів.

За інформацією ЗМІ, раніше Порошенка звинуватили в тому, що він через свій банк вклав в облігації 156 млн грн, які українці донатили в його фонд на ЗСУ. З цих вкладень він заробив 50 млн грн неоподаткованого прибутку.

Згідно з аналітичним звітом YouControl, народні депутати від партії Порошенка “Європейська солідарність”, яких у парламенті всього 27 з 401, за час війни збагатилися настільки ж, як усі інші обранці Верховної Ради разом узяті. Заробітки опозиціонерів з фракції “Євросолідарність” за два роки склали понад 3 млрд грн, що приблизно дорівнює заробіткам 374 депутатів від інших партій.

Крім того, Петро Порошенко у 2022 році збагатився у 20 разів більше, ніж до війни, задекларувавши 1 млрд 435 млн грн заробітків. У довоєнний 2021 рік Порошенко заробив всього 162 млн грн. Олігарх увійшов у трійку найзаможніших українців разом з Віктором Пінчуком та Рінатом Ахметовим. У 2023 році порівняно з 2022 роком статки Порошенка зросли на 224 мільйони доларів та складають майже 1 мільярд доларів.

Накопичення військ РФ в Україні: потенційні загрози для обласних центрів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ситуація по всій лінії фронту залишається досить складною і росіяни мають цілі щодо низки обласних центрів України. Про це заявив капітан 1 рангу запасу Військово-морських сил ЗСУ Андрій Риженко в коментарі “Еспресо.TV”.

За його словами, якщо подивитися на загальну картину бойових дій на лінії зіткнення, то можна побачити, що ЗС РФ зосередили на півдні та сході надзвичайно велику кількість військ. Їх по всьому фронту може бути близько півмільйона осіб і їхнє завдання — далі дестабілізувати ситуацію в Україні та впливати на настрої населення.

“Коли починалася широкомасштабна агресія, на 7 різних напрямках було 150 тисяч військових. Зараз на трьох напрямках їхня кількість практично втричі більша. Росіянам поставлено завдання максимально захопити територію Донецької області та наблизитися до таких обласних центрів, як Запоріжжя, Дніпро, Суми, Харків, щоб регулярно обстрілювати їх із далекобійної артилерії та КАБів на відстані 50-70 км”, — заявив Андрій Риженко.

У Генеральному штабі ЗСУ аналізують ситуацію, що склалася, щоб у майбутньому максимально стримати противника від виконання стратегічних завдань, які стосуються низки обласних центрів, зазначив капітан 1 рангу запасу ВМС ЗСУ.

Вугледар на Донеччині, з якого напередодні вийшли бійці Сил оборони, є однією з точок, яку російські окупанти намагалися захопити тривалий час і для цього були використані серйозні сили. Окупація міста безумовно є неприємним фактом, однак якщо подивитися на стратегічну картину, то значного ефекту від цього в росіян не буде.

“Дійсно, була суперечлива інформація про ситуацію там, але треба довіряти позиції Збройних сил України. Там було дуже складно, оскільки російська армія використовує тактику виснаження, завалюючи ЗСУ великою кількістю засобів ураження, КАБами, артилерією, реактивною артилерією тощо”, — підсумував Андрій Риженко.

Нагадаємо, 26 вересня повідомлялося, чи можуть ЗС РФ форсувати Дніпро і знову захопити Херсон. За словами представника Сил оборони півдня, Владислава Волошина, наразі українські військові мають усю острівну частину Дніпра та будь-які під’їзди до Херсона. Росіяни не займаються підготовчими кроками, щоб у майбутньому здійснити форсування.

24 вересня повідомлялося, що за адекватної підтримки Заходу Україна може піти в контрнаступ у 2025 році, писали в The Washington Post. Утім, для цього буде потрібна також мобілізація і розширення оборонної промисловості, зазначили журналісти.

Мобілізація на розгляді ВР: Пророкти Федора Веніславського на друге читання

Вирішування питання про посилення мобілізації в Україні є важливою та складною задачею, що потребує уважного аналізу та обговорення. Згідно з прогнозами члена оборонного комітету, Федіра Веніславського, розгляд законопроекту може завершитися до 10-15 березня в оптимістичному сценарії, або до 20 березня — у песимістичному.

Подано понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Основні блоки змін включають у себе питання обмежень конституційних прав та свобод ухильників, реформу електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади, залучення поліції до мобілізаційних заходів та інші.

Важливо продовжувати діалог з авторами поправок та ураховувати різноманітні інтереси для досягнення оптимальних рішень, що відповідають потребам та вимогам часу. Реалізація запропонованих змін має на меті покращення системи мобілізації та забезпечення національної безпеки, з урахуванням принципів законності та правової держави.

У висновках можна підкреслити, що розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації є важливим етапом для забезпечення національної безпеки України. Прогнозовані терміни закінчення розгляду свідчать про значний обсяг роботи, яка вже виконана у цьому напрямку.

Подані поправки та їх обговорення на комітеті свідчать про серйозний підхід до удосконалення системи мобілізації та її відповідність сучасним вимогам. Важливою є здатність забезпечити баланс між захистом прав та свобод громадян та потребою в ефективних механізмах державного оборони.

Продовження діалогу з авторами поправок та урахування різних точок зору допоможе досягти консенсусу та прийняти оптимальні рішення, спрямовані на підвищення ефективності та надійності системи мобілізації. Такий підхід сприятиме зміцненню обороноздатності країни та забезпечить її стабільність у змінних умовах сучасного світу.

У Києві на Новий рік не скасовуватимуть комендантську годину

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Про це повідомили в Київській міській військовій адміністрації.

“Комендантська година на Новий рік і свята змінюватися не буде. Як завжди, всі служби, які відповідають за безпеку, зокрема, патрулі Нацполіції та Сили оборони, працюватимуть у посиленому режимі. Громадських святкувань не буде”, – сказав журналістам представник КМВА Михайло Шаманов.

На новорічні свята буде заборонено перебувати на вулиці, у громадських місцях, переміщатися транспортом без спецперепустки або пішки з 00:00 до 05:00, як і в інші дні, наголосили у КМВА.

“Залишати оселю вночі дозволяється лише під час повітряної тривоги, щоб дістатися до найближчого укриття. Із собою необхідно взяти документ, що посвідчує особу”, – пояснили журналістам у Київській міській державній адміністрації.

Зазначається, що час роботи метрополітену, найімовірніше, не продовжать, оскільки комендантська година залишилася без змін. У Києві підземний транспорт працює з 06:00 до 23:00 і цілодобово як укриття під час оголошення повітряної тривоги. Наземний транспорт доступний з 5:30 до 23:30.

Експосадовець Міноборони Лієв залишився на волі, несмотря на підозру в крадіжці майже 1,5 мільярда гривень

Вироком Апеляційного суду від 9 квітня було скасовано попереднє рішення щодо утримання під вартою Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Проте, через те, що термін тримання під вартою завершився 8 квітня, він залишився без запобіжного заходу. Його адвокат, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію. Раніше, Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Урядове агентство з контролю за фінансовими операціями та боротьби з корупцією (ВАКС) 17 квітня розглянуло знову клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення не розглянуло його. Цей випадок став приводом для обговорення ефективності судової системи та ролі адвокатів у справах, пов'язаних з корупцією.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про низьку ефективність судової системи в розгляді справ, пов'язаних з корупцією. Попри підозру в масштабному заволодінні майже 1,5 мільярда гривень у процесі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою. Відсутність належного контролю та підозра у недієздатності судової системи викликає обурення серед громадськості та підкреслює необхідність проведення реформ для забезпечення справедливості та прозорості у розгляді подібних справ.

Народний депутат Микола Тищенко знову не прийшов на засідання суду, призначений для розгляду справ за його участю. Як повідомляють джерела, депутати не підключилися до слухання навіть у форматі відеоконференції.

Потерпілий ексвійськовий Дмитро Мазоха висловив обурення: «Мені вже смішно дивитися на це. Він зʼявляється у Верховній Раді, а за два тижні до цього його на візку вивозили. Прикро, що ми займаємо час, що ми виходимо в медійний простір з цього приводу, це представник народу, і він повинен як ніхто виконувати свої обовʼязки».

Нагадаємо, 23 грудня у Миколи Тищенка завершився термін дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Його мали переобрати, але Тищенко двічі проігнорував вимогу суду прибути на засідання.

Його навіть мали доставити примусово. Але прокурор пояснював, що Тищенко сам обіцяв приїхати, а тому примусу до нього не застосовували. Згодом стало відомо, що депутат не прийшов, бо із самого ранку перебував у лікарні в Києві через проблеми із серцем.

На засідання 6 січня він долучився онлайн, але одразу ж просив про відвід судді. Через це засідання перенесли на 10-те. Тим часом Тищенко з’явився у Верховній Раді.

Іншому фігуранту справи Тищенка — експоліціянту Богдану Писаренку — вже продовжили запобіжний захід. У суді триває підготовче засідання перед тим, як почнеться розгляд по суті.

Нагадаємо, Миколу Тищенка звинувачують у незаконному позбавленні волі людини (ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України) через сутичку в центрі Дніпра в червні. Тоді група невідомих чоловіків у формі напала на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра (позивний — Син), коли той гуляв із дитиною.

У Telegram-каналах писали, що на нього напали охоронці Тищенка. Однак депутат стверджує, що це військовий завдав кількох ударів слідчому, який працював на обшуку шахрайської ботоферми, а потім намагався втекти.

Поліція, повідомляючи про сутичку, написала, що невідомі в камуфльованому одязі та балаклавах завдали 33-річному чоловікові тілесних ушкоджень і незаконно утримували його. Про напад на слідчого в поліції нічого не повідомляли.

Зрештою, ДБР оголосило Тищенку підозру. За даними слідства, військового незаконно затримали саме за його вказівкою. Якщо Тищенка визнають винним, він може отримати 5 років в’язниці.

Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, вже уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення.

Згаданий слідчий, який брав участь у сутичці в Дніпрі, виявився поліціянтом із Києва. Щодо нього розпочали службове розслідування, згодом поліція Києва його звільнила.

23 грудня 2024 року Тищенко не з’явився на засідання Бабушкінського райсуду Дніпра у справі про незаконне позбавлення волі колишнього військового, де він є підозрюваним. Причиною стало повідомлення про госпіталізацію через ішемічну хворобу серця.

У той час у мережі з’явилися фото й відео Тищенка з лікарні. Нардеп стверджував, що ці матеріали незаконно зробили і поширили правоохоронці.

The post Нардеп Микола Тищенко вдруге проігнорував судове засідання first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини