Середа, 3 Вересня, 2025

Наслідки російських ударів по Кременчуцькому НПЗ для українського ринку пального

Важливі новини

Екс-нардепа Олега Царьова засуджено до 8 років позбавлення волі за державну зраду

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомляє прокуратура, його визнали винним у фінансуванні дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України.

В Україні у нього буде конфісковано все майно на 460 млн гривень:

– земельна ділянка площею 0,15 га в Київській області; – квартира в Дніпрі. – об’єкти нерухомого майна в анексованому Криму: готельний і санаторний комплекси, гуртожитки, виробничі приміщення, господарські будівлі.

Нагадаємо, що минулого року на Царьова було скоєно замах, але він вижив.

Близько до кінця: ЗСУ бракує снарядів для ППО

За отриманою інформацією від наших джерел в Генеральному штабі Збройних Сил України (ЗСУ), стає зрозуміло, що ситуація з артилерійськими ракетами для протиповітряної оборони (ППО) стає дедалі складнішою. Змушеність використовувати цінні ракети западних ППО для негайного захисту від масових атак російських шахтарів ставить під загрозу власні оборонні можливості. Україна перебуває в повній залежності від зовнішньої військової допомоги, а противник використовує це для вимотування наших запасів ППО та виснаження нашої армії.

Згідно з інформацією, опублікованою у The New York Times із посиланням на американських чиновників, українські війська перебувають у критичному стані, бракує зброї та боєприпасів. Системи протиповітряної оборони, які є життєво важливими для захисту цивільного населення від російських ракет, постійно піддаються нападам і виснажуються.

Нестача артилерійських ракет для систем ППО стає навіть більшою проблемою, ніж дефіцит снарядів, оскільки ракети противника неможливо збити чимось іншим, окрім систем ППО. Така ситуація вимагає негайних заходів з удосконалення внутрішнього виробництва військової техніки та важливих угод з постачання зброї від партнерів.

Отримана інформація від наших джерел в Генеральному штабі Збройних Сил України підтверджує критичну ситуацію з артилерійськими ракетами для протиповітряної оборони. Використання дорогих ракет западних ППО для захисту від атак російських шахтарів підводить нас до серйозних проблем з обороноздатністю. Наша залежність від зовнішньої військової допомоги стає очевидною, а противник використовує це для ослаблення наших оборонних зусиль. Українські війська перебувають у критичному стані через відсутність зброї та боєприпасів, а системи протиповітряної оборони, на які покладається велике значення для захисту населення, постійно піддаються нападам і виснажуються. Нестача артилерійських ракет для систем ППО вимагає термінових заходів для забезпечення безпеки країни та збереження обороноздатності перед загрозами.

Контррозвідка затримала священника, який зливав інформацію про ЗСУ окупантам

На Донеччині Служба безпеки України викрила чергового агента ФСБ — ним виявився 58-річний протоієрей Покровського вікаріатства так званої Московської церкви в Україні. За даними СБУ, він шпигував на користь російських спецслужб, передаючи ворогу розвіддані про позиції українських військ. Священнослужителя завербували через його доньку, яка проживає в Росії. Вона ще раніше зверталася до Путіна з проханням […]

ЗМІ: Трамп готовий до угоди з Путіним, яка може не влаштувати Україну та Європу

Лідери США та Росії Дональд Трамп і Володимир Путін можуть провести зустріч уже наступного тижня, аби обговорити можливу мирну угоду щодо війни в Україні. Однак, за даними The Wall Street Journal, їхні позиції залишаються далекими, а перспектива перемир’я виглядає малоймовірною. За інформацією видання, Трамп закликав Путіна припинити війну, але не виявив особливого інтересу до деталей […]

Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів для військових в Київській області

Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області: серйозні проблеми системи контролю

Виявлення незаконних медичних виробів, що постачалися військовим установам, ставить під сумнів ефективність контролю якості в Україні

На початку цього тижня Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) розкрила скандальну ситуацію з незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області. Вироби, які не мали відповідних сертифікатів якості, були постачені військовим установам, що підкреслює серйозні проблеми в системі контролю та безпеки виробництва медичної продукції в Україні.

Розкриття незаконного виробництва

Держлікслужба виявила виробництво медичних виробів без належної сертифікації під час планової перевірки. Ці вироби, серед яких були бинти, перев’язувальні матеріали та інші медичні засоби, не відповідали встановленим стандартам якості та безпеки. Незважаючи на це, вони були спрямовані до військових установ, де мали використовуватися для надання медичної допомоги.

Постачання несертифікованих медичних виробів до військових установ ставить під загрозу життя та здоров’я військовослужбовців, які потребують якісної медичної допомоги. Відсутність належного контролю за якістю медичної продукції може призвести до серйозних наслідків, включаючи неправильне лікування та подальші ускладнення. Ця ситуація викликала значний резонанс у суспільстві та серед військових, які звертаються до уряду з вимогою вжити рішучих заходів.

Виявлення незаконного виробництва медичних виробів вказує на серйозні прогалини в системі контролю якості та безпеки медичної продукції в Україні. Необхідність реформування цієї системи стала очевидною після цього інциденту. Важливо забезпечити, щоб усі медичні вироби, які використовуються в країні, відповідали найвищим стандартам якості та безпеки.

Реакція уряду та подальші кроки

Уряд України визнав серйозність ситуації та обіцяв вжити всіх необхідних заходів для покращення системи контролю. Було оголошено про створення спеціальної комісії, яка розслідуватиме цей інцидент та розробить рекомендації для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Крім того, планується посилення контролю за виробництвом та обігом медичних виробів, а також введення жорсткіших санкцій для порушників.

Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області виявив серйозні проблеми у системі контролю за якістю медичної продукції в Україні. Постачання несертифікованих виробів до військових установ підкреслює необхідність рішучих дій з боку уряду для забезпечення безпеки та здоров’я громадян. Реформування системи контролю, посилення перевірок та введення жорстких санкцій для порушників мають стати пріоритетом для забезпечення належної якості медичної продукції в Україні.

В Обухові у комунальному державному приміщенні група зловмисників на чолі з громадянином Ігором Цурупою, скориставшись скасуванням ринкового нагляду за обігом та виробництвом медичних засобів у зв’язку із повномасштабним вторгненням, організували підпільне виробництво медичного фальсифікату з метою отримання прибутку. Мова йде про підробки гемостатичних бинтів для аптечок під назвою «Кровоспас».

Цей несертифікований препарат не зареєстрований в Україні як лікарський засіб, не має жодних документів, зловмисники штампують медичні бинти у підвальному приміщенні Обухівського міського центру творчості дітей, юнацтва та молоді «Романтик», використовуючи шкідливі реагенти поруч із приміщеннями, де займаються діти.

Держлікслужба в травні проводила перевірку, під час якої вона визнає той факт, що це не легальне виробництво, але порушень не виявлено. В одному із своїх висновновків держслужбовці заявляють, що даний виріб «Не для продажу!!!», Проте, якщо пошукати в інтернеті, або ж написати організаторам не сертифікованого виробництва, то виявиться, що за одиницю продукції необхідно буде сплатити близько 70 гривень. Якщо ці кошти не будуть перераховані, то безкоштовно ніхто нічого не отримає. Проте чиновники Держлікслужби Романа Ісаєнка не хочуть помічати очевидних порушень.

Абсурдністю ситуації являється той факт, що цей не сертифікований та низькоякісний виріб постачають у війська, фактично даючи марну надію на порятунок для солдата.

Також у соцмережах можна знайти велику кількість квитанцій про переказ коштів за «Кровоспас» на рахунки Ігоря Цурупи і його фірми НДЦ «Борей». Саме тому висновки Держлікслужби Київської області, з якими, очевидно, погоджується керівництво, є недостатніми, неточними, маніпулятивними, і можуть свідчити про намагання приховати вчинення злочину та применшити його суть.

Навіщо бюджету витрачати кошти на зарплати голови Держлікслужби Романа Ісаєнка і голови Держлікслужби в Київській області Віктора Стефківського, якщо вони не можуть провести елементарну перевірку підвального виробництва фальсифікату, проявляють дії та бездіяльність, спрямовані на все, що завгодно, але не виконання закону та припинення нелегального виробництва медичного фальсифікату в приміщенні для дітей

Удари по Кременчуцькому нафтопереробному заводу, які відбуваються впродовж останнього місяця, мають неоднозначний вплив на український паливний ринок. Хоча сам завод вже давно працює не на повну потужність, експерти все ж вказують на певні наслідки.

За словами Геннадія Рябцева, керівника спеціальних проєктів НТЦ «Псіхея», значного впливу на ситуацію на ринку ці атаки не матимуть. Він нагадує, що підприємство з початку повномасштабного вторгнення регулярно зазнає атак, основні технологічні потужності давно зупинені, а незначне виробництво останнім часом більше було «бонусом» для ринку, а не його опорою.

Проте деякі гравці ринку дотримуються іншої думки. Вони наголошують, що саме пальне з Кременчука активно продавалося на АЗС «Укрнафти», що дозволяло утримувати порівняно низькі ціни. Після масованих російських обстрілів в ніч на 15 червня ціни почали зростати. Якщо ще 14 червня бензин А-95 коштував 54,49 грн, то вже 16 червня — 58,49 грн. Дизель подорожчав із 50,99 до 51,49 грн, а станом на 1 липня ціна на нього сягнула 55,99 грн.

Зростання цін спостерігається не лише через обмеження роботи Кременчуцького НПЗ. Додатковими факторами є загальносвітове подорожчання нафти та зростання курсу євро, що впливає на імпортні поставки.

Попри це, Кременчуцький завод був важливим постачальником для держсектора — щомісяця він забезпечував 50–60 тисяч тонн пального. Тому тимчасове зупинення його роботи може створити дефіцит у цьому сегменті. Особливо постраждають регіональні АЗС, зокрема в Полтавській області, які традиційно закуповували кременчуцьке пальне.

Крім того, після атак завод припинив продажі скрапленого газу. Востаннє він виставлявся на біржу 11 червня — одразу після цього торгівля припинилася.

Таким чином, навіть обмежене виробництво Кременчуцького НПЗ відігравало важливу роль у стабільності окремих сегментів ринку. Його зупинка посилила навантаження на імпорт і сприяла зростанню цін на всі види пального.

Останні новини