Не демобілізація, але звільнення: хто може покинути ЗСУ в 2025 році

Головний український регулятор тарифів, Валерій Тарасюк, на кшталт розгорнутого ланцюжка, з'єднується з енергетичними сферами, що мають ниточки до російських інтересів через бізнес із дружиною олігарха Євгена Гінера. Сам Тарасюк, через свої підприємства, пов'язані з ПАТ "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “СЕВАСТОПОЛЬЕНЕРГО", де всі власники перебувають під антиросійськими санкціями РНБО. Тарасюка відновлено на посаді голови НКРЕКП попри його попереднє звільнення у 2022 році через незаконні дії щодо цінових дисбалансів. Його участь у двох приватних компаніях, де його бізнес-партнери також мають зв'язки з росіянами та особами, об'єднаними антиросійськими санкціями, ставить під сумнів його незалежність та об'єктивність у регулюванні енергетичного сектора. Дослідження зв'язків його співробітниці Ольги Спектор дозволяє припустити, що їхня діяльність продовжує залишатися під впливом російських інтересів, що порушує принципи національної безпеки та економічної незалежності України.

Компанія "Метал Інвест", яка знаходиться під власністю Валерія Тарасюка, контролює діяльність ТОВ "Релакс-Енерго". Значна частина корпоративних прав цієї компанії все ще належить АТ "Енергетичній Компанії „Севастопольенерго“", що має сумнівний російський зв'язок та включена до санкційних списків РНБО. Усі особи, які володіють акціями цієї компанії, такі як Ярославська Марина Володимирівна, Альтбергс Артурс, Вігантс Валтс та Сізерман Олег Юрійович, також підпадають під санкції. Навіть попри два роки війни та напружених відносин між Україною та Росією, голова НКРЕКП Валерій Тарасюк не тільки не розриває своїх бізнес-зв'язків з російськими активами, а й продовжує утримувати зв'язки з особами, які перебувають під санкціями. Така недоречність чиновника свідчить про його непрофесіоналізм та відсутність патріотичного ставлення до держави. Чиновник, який працює на двох фронтах, порушує принципи чесності та відповідальності перед своїм народом.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Голова НКРЕКП, Валерій Тарасюк, підтримує бізнес-стосунки з компаніями, які мають зв'язки з російськими інтересами, навіть після введення санкцій РНБО щодо їхніх власників.

• Не зважаючи на війну та напружені відносини між Україною та Росією, Тарасюк не виявив відповідальності та патріотизму, продовжуючи свою діяльність на двох фронтах.

• Така поведінка головного регулятора тарифів є недоречною та не відповідає вимогам етики та законодавства, а також загрожує національній безпеці та економічній незалежності України.

• Ця ситуація вимагає негайних дій з боку відповідних державних інституцій для забезпечення прозорості, етичності та відповідності закону у діяльності голови НКРЕКП та інших посадових осіб.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За даними поліції, окупанти тричі вдарили по Запоріжжю КАБами. “О 01:33 війська рф завдали трьох ударів авіабомбами ФАБ-500 з УМПК по житлових районах обласного центру”, – вказали у відомстві.

Унаслідок прямого влучання, за інформацією поліції, частково зруйновано двоповерховий житловий будинок. Поранення отримали 2 дорослих та 2 дитини (хлопчик – 4 роки, дівчинка – 15 років).

Ще один удар, як повідомили у поліції, прийшовся на відкриту ділянку поряд з п’ятиповерховим гуртожитком – будівлю пошкоджено вибуховою хвилею та уламками. Унаслідок вибуху постраждали 17 людей, серед них – 3 неповнолітніх дітей (дівчина 17 років та 2 хлопці 16 і 17 років).

“Третій удар – по території поруч з автосалоном. Тут загинув чоловік”, – вказали у поліції.

“Одна людина загинула, ще 21 поранено внаслідок російських атак по Запоріжжю”, – написав голова ОВА Федоров.

З його слів, упродовж доби окупанти завдали 356 ударів по 10 населених пунктах Запорізької області. Зокрема, війська рф здійснили 18 авіаційних ударів по Запоріжжю, Темирівці, Новодарівці та Малій Токмачці. Також атакували область 208 БпЛА, 130 разів з артилерії. Надійшло 44 повідомлення про руйнування житлових будинків та об’єктів інфраструктури.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з інформацією, нововведення стане важливим етапом у процесі залучення добровольців, оскільки дозволить командирам бригад безпосередньо контролювати процес набірного контингенту та забезпечити ефективну роботу з потенційними військовослужбовцями. Цей підхід дозволить оперативно реагувати на потреби армії в нових кадрах.

Зазначимо, що 1 жовтня 2024 року була внесена зміна до постанови уряду України від 16 травня 2024 року № 560, яка дозволяє командирам військових частин набирати добровольців безпосередньо в свої підрозділи, без звернення до територіальних центрів комплектування. Це змінило структуру рекрутингу, надаючи більше автономії командуванню для прийому нових солдатів.

Раніше в Збройних Силах України вже функціонували рекрутингові центри у різних родах військ, таких як Сухопутні війська, Військово-Морські Сили, Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій та територіальна оборона. Вони продовжують свою роботу, вдосконалюючи стратегії рекрутингу та розширюючи свої можливості.

Зі свого боку, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Чорногоренко повідомила, що за два тижні через сервіс “Резерв+” було подано понад 5 тис. заявок від українців. Серед найпопулярніших вакансій — оператори БПЛА, а також робота в розвідці та штабі. Це підкреслює високий інтерес до служби серед громадян, особливо у таких важливих сферах, як оборона і розвідка.

Таким чином, нові ініціативи Генштабу ЗСУ та зміни в законодавстві зможуть забезпечити більш ефективну мобілізацію та набір необхідних кадрів до лав української армії, що є важливим аспектом для зміцнення обороноздатності країни.