Не демобілізація, але звільнення: хто може покинути ЗСУ в 2025 році

Участь співробітників Служби безпеки України та української військової розвідки у проведенні спеціальної операції, що призвела до удару по Новолипецькому металургійному комбінату, виявилася ключовою у відбитті важливого об'єкту військово-промислового комплексу Російської Федерації. Металургійний завод, який виробляє стратегічно важливу сировину для розробки та виробництва ракет, артилерії та безпілотників, був важливим елементом в російській оборонній промисловості. Атака, яка призвела до масштабної пожежі та припинення виробництва на комбінаті, нанесла серйозні збитки російському військовому потенціалу.

Зазначена діяльність також підкреслила важливість співпраці з міжнародними партнерами для забезпечення безпеки та стабільності. Дія співробітників СБУ та ГУР є частиною стратегічних заходів України для захисту національних інтересів та відстоювання суверенітету у сучасному геополітичному контексті. Такі дії свідчать про визнання необхідності державної безпеки та активної ролі України у забезпеченні міжнародної стабільності.

Нанесений удар також має стратегічне значення в контексті боротьби проти корупції та олігархічного впливу, оскільки Новолипецький металургійний комбінат належить олігарху, що має близькі стосунки з керівництвом РФ. Підкреслення таких зв'язків вказує на необхідність підтримки та розвитку демократичних цінностей в Україні та в усьому світі.

Участь українських спецслужб у проведенні операції проти Новолипецького металургійного комбінату відображає рішучість України захищати свої національні інтереси та призначення сприяти міжнародній безпеці. Атака на цей об'єкт, який є важливим елементом військово-промислового комплексу Російської Федерації, свідчить про активну позицію України у забезпеченні стабільності у регіоні та обороноздатності країни.

Окрім того, нанесений удар також відображає боротьбу України проти олігархічного впливу та корупції. Новолипецький металургійний комбінат, який належить олігарху зі зв'язками до керівництва РФ, став об'єктом удару як символ боротьби проти впливу та власницьких структур, що загрожують національній безпеці та демократичним цінностям.

Україна продовжує діяти відповідально та рішуче в контексті своїх зусиль щодо захисту власної безпеки та сприяння міжнародній стабільності.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Прогнозується, що інфляція у перших місяцях 2024 року залишиться стабільною, проте в другому півріччі може помірно зрости, досягнувши рівень 8,6% до кінця року. Причинами прискорення інфляції визначено надмірно сприятливі погодні умови в сфері продовольства та зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика Національного банку.

Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Для підтримки цього руху передбачено заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак великі ризики безпеки та можливі втрати врожаю обмежуватимуть економічне зростання.

Прогноз Національного банку передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано, завдяки швидкій адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, призводячи до сповільнення базової інфляції до 4,9% у 2023 році.

Згідно з щоквартальним звітом Національного банку України, економічне відновлення країни буде проходити із сповільненням у 2024 році, досягнувши показників на рівні 3,6%. Прогнозоване зростання інфляції, зокрема до 8,6% до кінця року, обумовлене надмірно сприятливими погодніми умовами в агросфері та зростанням витрат бізнесу.

Наслідком ризиків безпеки та можливих втрат врожаю є обмеження економічного зростання. Проте, важливо відзначити, що Національний банк передбачає сповільнення темпів інфляції в майбутньому, досягнення рівня в 5,8% у 2025 році та повернення до цільового показника в 5% у 2026 році. Цьому сприятимуть зменшення зовнішнього інфляційного тиску та виважена монетарна політика.

Заходи, такі як м'яка фіскальна політика, стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей, плануються для підтримки економічного відновлення. Важливою ролью грає також ефективна адаптація учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості, що вплинуло на зниження базової інфляції у 2023 році.

В Україні відключення електроенергії можуть зберігатися навіть після завершення війни. Голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики Олександр Ігнатьєв наголосив, що повноцінне та стабільне забезпечення країни електроенергією потребуватиме тривалого часу, масштабних відновлювальних робіт та значних інвестицій. Стан енергосистеми зараз такий, що навіть після припинення атак на інфраструктуру залишаються серйозні системні проблеми, які ускладнюють швидке повернення до нормального енергопостачання.

Серед ключових викликів експерт виокремлює фактичну відсутність працездатних резервів на багатьох об’єктах, зношеність обладнання та руйнівні наслідки постійних пошкоджень енергетичних мереж. Додатково впливає недофінансування модернізаційних проєктів, недостатній розвиток відновлюваної енергетики та обмеженість технологічних рішень для балансування навантажень. У результаті навіть після перемоги країна змушена буде протягом років витрачати ресурси на стабілізацію електропостачання та поступове відновлення системи.

Не менш серйозною є проблема нестачі вугілля. Україна не має достатніх запасів, а логістика імпорту залишається дорогою й обмеженою. Без стабільного постачання палива відновити роботу навіть тих ТЕЦ, які можна відремонтувати, буде складно.

Ще один чинник — вимушені обмеження атомної генерації. Укренерго та оператори АЕС неодноразово повідомляли, що через пошкодження мереж, недостатність пропускної здатності та ризики для безпеки станцій атомна енергетика не може працювати на повну проектну потужність. Це знімає зі структури генерації додаткові гігавати, які в мирний час були б основою енергосистеми.

За словами Ігнатьєва, без масштабної реконструкції мереж, відбудови теплової генерації, модернізації АЕС та розвитку відновлюваних джерел енергії країна не зможе гарантувати стабільного електропостачання. Тому обмеження та вимкнення можуть час від часу повторюватися навіть після перемоги.

Попри це, експерти наголошують: ситуація не є безвихідною. Україна має потенціал для швидкого розвитку ВДЕ, інтеграції нових технологій зберігання енергії, модернізації мереж та залучення інвестицій через європейські програми. Але цей процес вимагатиме часу, політичної волі та стратегічного підходу.