Нова хвиля негоди в Україні: дощі, сніг і поривчастий вітер наприкінці тижня

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з даними, 47% респондентів висловили підтримку ідеї уряду національної єдності, тоді як 37% були нейтральними, а лише 10% – проти.

Що стосується кандидатів на посаду очільника такого уряду, то найбільшу підтримку отримав Петро Порошенко, якого назвали 20% опитаних. На другому місці знаходиться прем’єр-міністр Денис Шмигаль із 13% підтримки. Далі йдуть Юлія Тимошенко (7%), Юрій Бойко (5%) та Олександра Устінова (4%).

Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, підкреслив, що в Україні зберігається сильний запит на єдність серед політичних сил, незалежно від їхнього ідеологічного напряму.

Опитування проводилося серед дорослих громадян України, які проживають на підконтрольних уряду територіях. Вибірка не включала мешканців тимчасово окупованих територій (окрім внутрішньо переміщених осіб) та осіб, які залишили країну після 24 лютого 2022 року.

Колишній очільник військової прокуратури Південного регіону України часів президента Віктор Янукович — Ігор Папуша — нині працює на керівній посаді в структурі Міністерство оборони України. Згідно з наявною інформацією, він обіймає посаду начальника відділу внутрішньої безпеки по особовому складу, що передбачає контроль за дотриманням службової дисципліни, перевірку доброчесності військовослужбовців та реагування на можливі порушення в лавах оборонного відомства.

Раніше ім’я Папуші згадувалося у матеріалах розслідувань, які проводило Державне бюро розслідувань. Йшлося про ймовірні зловживання під час реалізації проєктів будівництва військових казарм. Слідчі дії були пов’язані з перевіркою використання бюджетних коштів та дотриманням процедур у сфері оборонних закупівель і капітального будівництва. Хоча деталі проваджень не завжди оприлюднювалися, сам факт фігурування посадовця у таких справах викликав широкий суспільний резонанс.

У декларації зазначено нерухомість у кількох регіонах країни. Серед об’єктів — квартира площею 73,5 м² в Одесі, придбана у 2019 році за 1,06 млн грн; земельна ділянка площею 1001 м² у селі Гореничі під Києвом, що перебуває у власності з 2007 року; база відпочинку площею 339,9 м² у смт Шацьк на Волині (право користування з 2019 року, вартість на момент набуття — 791 350 грн); 66,66% квартири площею 56,6 м² у Рівному; земельна ділянка площею 380 м² у Рівному; квартира площею 118,7 м² в Одесі, що належить дочці — Папуші Єлизаветі Ігорівні; а також орендована квартира площею 84,7 м² у Києві.

Транспортні засоби, корпоративні права, цінні папери або бенефіціарна участь у компаніях у декларації не зазначені.

Грошові активи станом на кінець 2024 року включають 180 тис. грн, 8 тис. доларів США та 12 тис. євро готівкою. На рахунках у ПриватБанк та Ощадбанк зберігалося близько 115 тис. грн та 155 євро. Також задекларовано кредит у ПриватБанку із залишком 180,5 тис. грн, який виник у 2022 році.

Після подання основної декларації були зафіксовані суттєві зміни в майновому стані. 21 листопада 2025 року Папуша задекларував дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 2 360 000 грн (покупець — громадянин Роман Кальгін). 14 січня 2026 року він отримав подарунок у грошовій формі на суму 1,5 млн грн від громадянки Ольги Андріївни Папуші.

Оприлюднені дані декларації стали підставою для публічного обговорення майнового стану посадовця та його кар’єрних змін.

У червні 2025 року в селищі Млинів, Рівненська область, стався інцидент, який привернув увагу громадськості та спричинив внутрішнє розслідування в рамках прокуратури. Начальник відділу Рівненської обласної прокуратури Роман Музичук потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, за результатами якої він відмовився від проходження перевірки на алкогольне сп’яніння. Цей крок став підставою для відкриття дисциплінарного провадження проти прокурора. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, розглянувши всі обставини, не ухвалила рішення про звільнення Музичука, обмежившись лише річною забороною на підвищення посади.

Комісія визнала дії Романа Музичука порушенням дисципліни, однак вирішила, що за умови щирого каяття та позитивної характеристики з боку колег, його покарання може бути пом’якшене. Цей випадок викликав різні реакції у правовій спільноті та серед громадськості, адже важливим аспектом стало рішення не звільняти прокурора, попри те, що його поведінка була неправомірною. Під час розслідування інциденту було встановлено, що Музичук під час повороту не надав перевагу іншому автомобілю, що рухався зустрічною смугою, що спричинило ДТП. Враховуючи цей факт, комісія, однак, вирішила, що санкція у вигляді заборони на підвищення є достатньою мірою покарання.

Втім, прокурор відмовився від огляду, заявивши, що «не довіряє приладу». Згодом він також не пройшов тест у лікарні, пояснивши це недовірою до місцевих медиків. Зі слів поліцейських, Музичук намагався уникнути перевірки, демонструючи службове посвідчення прокурора і пропонуючи «скласти протокол на сина».

На засіданні комісії Музичук визнав, що скоїв ДТП, але пояснив свій стан медичними процедурами: нібито того дня отримав укол від болю в спині, а спиртові тампони під пластиром могли створити запах алкоголю. Також, за його словами, після удару подушки безпеки він зазнав розсічення перенісся і запаморочення, що могло виглядати як ознаки сп’яніння.

Згодом він самостійно звернувся до Рівненського обласного центру психічного здоров’я, де ознак сп’яніння не виявили.

КДКП визнала факт дисциплінарного проступку, але врахувала, що Музичук працює в прокуратурі з 1999 року, раніше стягнень не мав, відшкодував збитки постраждалій і розкаявся.

«Беручи до уваги щире каяття, позитивну характеристику та добровільне відшкодування шкоди, комісія застосовує до прокурора дисциплінарне стягнення у вигляді заборони переведення на вищу посаду протягом одного року», — йдеться у рішенні.

Таким чином, прокурор, який відмовився проходити тест на алкоголь після ДТП, залишився на посаді.

Сікорський закликав переглянути існуючі обмеження на постачання певних видів озброєнь, наголошуючи на необхідності посилення оборонних можливостей України в умовах поточних викликів. Ця пропозиція викликала жваве обговорення серед європейських лідерів та експертів з питань безпеки.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернувся до міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі із закликом зняти обмеження, накладені їхніми країнами на використання Україною переданої їй далекобійної зброї – Polska Agencja Prasowa.

«Самооборона повністю законна. Україна в такий спосіб зможе запобігти російським атакам, як-от нещодавній обстріл дитячої онкологічної лікарні в Києві, шляхом знищення літаків, що стріляють крилатими ракетами, та атак на аеропорти, з яких вони злітають».

Сікорський визнав, що пропонував скликати неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС наприкінці серпня в Україні, наприклад, у Львові, але Угорщина заблокувала цю ідею.

За словами очільника польського зовнішньополітичного відомства, під час першої частини зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі більшу частину часу зайняла дискусія щодо того, де має відбутися формальна чи неформальна Рада міністрів закордонних справ під час головування Угорщини в Раді ЄС у цьому півріччі.

Раніше з’явилися неофіційні повідомлення про те, що в рамках бойкоту прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та його самопроголошеної «миротворчої місії» в Росії, глава європейської дипломатії ЄС Жозеп Боррель може провести заплановане на кінець серпня засідання не в Будапешті, а, наприклад, у Брюсселі.

«Я запропонував компромісне рішення, щоб Рада відбулася в Україні. Це було б знаком нашої солідарності з країною», – заявив Сікорський, додавши, що з логістичних причин було б легше організувати цю зустріч у західній Україні, наприклад, у Львові.