Субота, 17 Січня, 2026

Порошенко збагатився на майже 40 мілйонів за два останні місяці

Важливі новини

Податкова наклала рекордну кількість штрафів на ФОПів: що стоїть за цією тенденцією

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.

Масштабна корупційна схема в Михайлівській громаді: розкрадання коштів на укриття

У Михайлівській громаді викрито одну з найбільших схем привласнення бюджетних коштів, призначених для облаштування захисних споруд цивільного захисту. За даними слідства, посадові особи Степівської сільської ради спільно з керівниками підрядних компаній незаконно заволоділи понад 47 мільйонами гривень, виділеними на будівництво та обладнання укриттів.

Розслідувачі наголошують, що зловживання службовим становищем полягало в укладенні договорів із підприємствами, що мали ознаки фіктивності. Додатково посадовці підписували акти виконаних робіт, які або не проводилися взагалі, або були здійснені частково, що дозволяло привласнювати виділені кошти без будь-яких фактичних підстав. За офіційними документами укриття нібито вводили в експлуатацію, тоді як насправді більшість споруд залишалися незавершеними або не облаштованими згідно з проєктною документацією.

Кримінальне провадження відкрито за №12025152260000308 від 13.09.2025 ВП №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. Кваліфікація — ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Ця стаття передбачає відповідальність за дії посадових осіб, які використовують свої повноваження всупереч інтересам служби і завдають істотної шкоди державі.

За даними слідства, схема працювала так:– вартість робіт і матеріалів штучно завищували;– підписувалися фіктивні акти приймання робіт;– кошти з рахунків сільради перераховувалися на рахунки підконтрольних підрядних фірм;– далі гроші «чистили» через посередників, частково переводили в готівку і розносили по приватних рахунках.

Окремо перевіряється питання можливої змови. Слідчі встановлюють, чи діяли посадовці сільради й керівники підрядних організацій у координації, а також чи було негласне «кришування» з боку контролюючих органів, які мали би перевіряти стан робіт на укриттях і використання бюджетних коштів.

Контекст справи особливо чутливий: кошти виділялися на захисні споруди, які в умовах постійних повітряних загроз у Миколаївській області є критично важливими для шкіл, садочків і цивільної інфраструктури. Замість реального захисту громада на виході отримала бетон «на папері» і дірку в бюджеті.

Університети не повинні ставати інструментами ухиляння від мобілізації

Міністерство освіти і науки України наголошує, що навчання в університетах або аспірантурі не може використовуватися як підстава для ухилення від мобілізації. Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко зазначає, що всі спроби використати освітні інститути для уникнення військової служби підлягають ретельній перевірці спільно з правоохоронними органами та Державною службою якості освіти. В рамках цієї роботи було виявлено спроби маніпуляцій з боку деяких навчальних закладів. Так, у результаті перевірки Класичного приватного університету стало відомо, що заклад намагався заднім числом внести до Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО) близько трьох тисяч аспірантів, що, безсумнівно, свідчить про спробу маніпуляцій з метою ухилення від мобілізаційних вимог.

З огляду на виявлені порушення, Міністерство освіти та науки України прийняло рішення анулювати ліцензію цього навчального закладу. Такий крок є частиною ширших заходів, спрямованих на забезпечення прозорості та відповідальності в системі освіти країни. Водночас Міністерство закликає інші навчальні установи дотримуватись законодавства і не ставати інструментами для ухилення від виконання громадянських обов’язків.

Попри це, вступна кампанія до аспірантури триває, і цього року держава виділила 7 тисяч бюджетних місць, тож кількість аспірантів очікувано зросте. Плановане впровадження єдиного державного заліку з української та іноземної мов для аспірантів поки відкладено.

Міністерство освіти підкреслює, що закон та порядок у сфері освіти та мобілізації залишаються пріоритетом, і жодна спроба використати навчання для уникнення служби не залишиться поза увагою.

Активні соціальні зв’язки як ключ до ідеальної пам’яті у літніх людей

Американський невролог Байбінг Чен дослідив когнітивні здібності літніх людей із винятково добре збереженою пам’яттю і виявив, що одним із головних факторів їхнього успіху є активні соціальні зв’язки. У відеоролику на платформі TikTok доктор підкреслив, що фізичні вправи та правильне харчування безумовно важливі для здоров’я мозку, проте справжній «тренажер» для розумових функцій — це регулярне спілкування з іншими людьми.

За словами Чена, літні люди, які підтримують міцні соціальні стосунки, демонструють більш розвинену передню поясну кору мозку — ділянку, що відповідає за емоції, увагу та соціальну взаємодію. Активне спілкування стимулює мозкові мережі, що беруть участь у формуванні пам’яті, підтримці концентрації та розвитку емпатії. Крім того, соціальна активність допомагає знижувати рівень кортизолу — гормону стресу, що у великих кількостях руйнує нейронні зв’язки та погіршує когнітивні здібності.

Доктор Чен радить не обмежуватися щоденними кросвордами чи судоку. Набагато ефективніше телефонувати друзям, зустрічатися з близькими, сміятися та залишатися соціально активними.

Ці спостереження підтверджує і «Товариство Альцгеймера», зазначаючи, що самотність може підвищувати ризик розвитку деменції на 60%. Хоча точні механізми досі вивчаються, активне спілкування залишається одним із найнадійніших способів підтримки когнітивного здоров’я.

Збанкрутілий Київхліб передали зятю Черновецького через кіпрський офшор

Після десятиліть роботи як один з головних виробників хліба у столиці, компанія “Київхліб” остаточно припинила існування в колишньому вигляді. Господарський суд Києва визнав ПрАТ “Київхліб” банкрутом ще півтора роки тому, однак бренд із магазинів нікуди не зник — він просто змінив власника. Як з’ясувалося, торгову марку “Київхліб” тепер контролює новостворена структура — ТОВ “Торговий дім […]

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з поданими деклараціями за червень та липень, Порошенко заробив понад 38 мільйонів 200 тисяч гривень. Це викликало хвилю критики у ЗМІ та суспільстві, оскільки раніше з’явилася інформація про інші фінансові махінації, пов’язані з Порошенком та його партією.

Один з найбільших скандалів стосується інвестицій Порошенка в облігації через його власний банк. Згідно з повідомленнями ЗМІ, Порошенко інвестував 156 мільйонів гривень, які були зібрані українцями для його фонду на підтримку Збройних Сил України (ЗСУ), в облігації державного боргу. Ця інвестиція принесла Порошенку прибуток у 50 мільйонів гривень, який залишився неоподаткованим.

Крім того, аналітичний звіт YouControl вказує на те, що депутати від “Європейської солідарності”, яких у парламенті всього 27 з 401, під час війни збагатилися на суму більшу, ніж усі інші депутати разом узяті. У 2022 році, попри військовий стан та економічні труднощі в країні, Порошенко задекларував майже 1,5 мільярда гривень заробітків, що в 20 разів більше, ніж до війни. Таким чином, він увійшов у трійку найзаможніших олігархів України.

У 2023 році, порівняно з 2022 роком, статки Порошенка зросли ще на 224 мільйони доларів, і наразі оцінюються майже в 1 мільярд доларів.

Додатково, згідно з повідомленнями ЗМІ, кошти, які були зібрані фондом Порошенка та пов’язаною з ним громадською організацією “Справа громад” на підтримку ЗСУ, використовувалися для внесення застав підозрюваним у кримінальних справах, а також для отримання прибутку на купівлі-продажу державних облігацій.

Ще один скандал стосується того, що за даними НАЗК, “Європейська солідарність” Порошенка вивела з державного бюджету на власний рахунок 35 мільйонів гривень. Ці кошти, які мали бути використані для фінансування політичних партій, були привласнені через схему з купівлею державних облігацій.

Останні новини