Правоохоронці знайшли нові факти держзради у справі Порошенка

Справжня принцеса Закарпаття: успіхи колишнього сільського депутата Миколи Греченюка у державних тендерах

У 2015 році, коли Микола Греченюк займав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі особи отримали щонайменше чотири земельні ділянки в Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради, яке надало їм право на безкоштовне земельне володіння, яке гарантується українською Конституцією. Отримали ділянки: Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (пресумований водій Греченюка), та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина пресумованого водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих ділянок тривали аж до 2021 року, але в результаті вказані особи вдало захистили свої права на землю. Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком, тоді як його донька Беатриса володіє трема ділянками та власним маєтком. Окрім того, крім свого ФОПу, Микола Греченюк також є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому дуже пощастило з отриманням державних тендерів. Згідно з даними з "Прозоро", ця компанія брала участь принаймні в 124 конкурсах і виграла угоди на суму приблизно 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми не є дуже великими у порівнянні з іншими учасниками "тендерних воріт", це не заважає Беатрисі Греченюк насолоджуватись розкішним життям з марками Hermes, автомобілем Porsche, та поїздками в Париж, Дубай, на Сардинію, і гірські курорти. Все це вона показує у своєму Instagram, не відстаючи від своїх подруг, серед яких сестра розкрадача армійських запасів Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка – Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість – Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого народного депутата Івана Балоги. Попри їхню неприязнь до Балоги, обидві родини активно керують своїм краєм. У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії, яка належить дружині Петьовки, найвідоміший замок Закарпаття – "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк може мати в ньому свої покої, як справжня принцеса. На своїй сторінці в Instagram дочка Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів. Вона демонструє підписникам свій дім, дизайн якого, як вона стверджує, створила сама. Одним з бізнесів Беатриси є ресторан "Darlin’ restobar" у Мукачевому, де у меню представлені розкішні страви, такі як Філе міньйон з фуа-гра та дорогі вина.

У 2015 році, коли Андрій Петьовка, чоловік Беатриси, був ще активним учасником політичного життя та невдало балотувався від партії "Рідне Закарпаття" у Мукачевому, родина Петьовків опинилась у центрі уваги через його звернення за перепусткою для сина Андрія на виїзд за кордон. У контексті російсько-української війни, нардеп Василь Петьовка, батько Андрія, звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням про перепустку на 3 місяці для сина. Виявляється, це звільнення для виїзду було обґрунтоване Андрієм Петьовкою як волонтерська місія від Благодійного фонду "Наша паляниця". В списку осіб, для яких було подано запит на дозвіл, також був і Микола Греченюк, сват нардепа. Національне агентство з питань запобігання корупції реагувало на це складаючи адмінпротокол, але після відкриття фактів про повернення сина та свата з волонтерською місією, претензії до Петьовких зняли. Проте, у липні 2022 року, коли діяли вже надані перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку, що може призвести до припущень, що запити на виїзд за кордон були не пов'язані з волонтерством, а з родинними подіями. Проте, в вересні 2023 року, виходячи з Instagram, можна побачити, що Беатриса відправилась у розкішну подорож до Італії, що може викликати питання про джерело її доходів. З огляду на те, що Закарпатська область лідирує серед областей України з поставок незадекларованих товарів, можна поставити питання про можливість фінансування цих подорожей через контрабанду.

• Родина Петьовких та Греченюків, які є відомими фігурами на Закарпатті, знаходиться під увагою громадськості через різні скандальні події, зокрема, щодо отримання перепусток на виїзд за кордон.

• Використання волонтерства як офіційного приводу для виїзду за кордон може бути спробою уникнути санкцій або викликає питання щодо справжніх мотивів подорожі.

• Розкішні подорожі та розкішне життя, яке демонструється у соціальних мережах, викликають питання про джерела фінансування, особливо з огляду на проблему контрабанди на Закарпатті.

• Діяльність родин Петьовких та Греченюків створює враження корупційних схем або недостатньо прозорих практик, що піддаються суспільному контролю та можуть потребувати додаткового розслідування з боку відповідних органів.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це глава держави сказав час ІІІ Міжнародної конференції з продовольчої безпеки Grain From Ukraine.

Президент зазначив, що наразі у головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського є “головне завдання”, яке полягає у зменшенні бюрократії у війську.

Також Зеленський наголосив, що “моральний стан військового – найважливіший”.

“І якщо, але це вже вирішувати військовим, якщо перехід до системи на “корпус-бригада”, яку вони пропонують на сьогодні – це зменшення ось цієї відстані від генерала до солдата, якщо бюрократичність ця зменшиться, нехай роблять так”, – заявив очільник держави.

Окрім цього, президент заявив, що офіцер повинен бачити солдата. Зеленський сказав, що для нього особисто “генерал, який не був в окопі – не генерал, попри досвід”.

“І це дуже важливо. Офіцер повинен бачити солдата. Генерал, який не був в окопі для мене – не генерал, попри досвід. При всій повазі, сьогодні найскладніша ситуація на передньому краї, в окопі. Генерали повинні бути в окопах. Ось така війна”, – сказав президент.

Нагадаємо, що 19 листопада президент Володимир Зеленський презентував у Раді “План стійкості” України, який складається з 10 пунктів. У другому пункті цього плану передбачена зміна підходів до управління в армії.

У Солом’янському районі Києва, поблизу Батиєвої гори, столичні правоохоронці проводять перевірку фактів можливого самоправства щодо використання земельної ділянки на вулиці Людмили Проценко. За даними Національної поліції, орендар землі — ТОВ «Ролан» — міг не дотримуватися вимог щодо інженерного захисту території від зсувів та не забезпечувати належний протизсувний режим.

Слідчих також турбує потенційна житлова забудова на ділянці, яка розташована у зоні підвищеної зсувонебезпечності та знаходиться в центральному історичному ареалі Києва. Таке розміщення накладає низку обмежень і вимагає суворого дотримання будівельних норм та правил безпеки, що наразі перевіряють компетентні органи.

Слідчі вказують, що ТОВ «Ролан» орендує цю землю з 2006 року. Цільове призначення ділянки — під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Водночас у поліції повідомляють: КП «СУППР» ще 3 листопада 2025 року поінформувало правоохоронців, що від орендаря не надходили звернення та проєктна документація щодо інженерних вишукувань, укріплення схилів, підпірних стін чи інших протизсувних робіт. На підприємстві наголошують, що ділянка належить до зсувонебезпечних територій, а отже погодження та комплекс захисних заходів мають бути першочерговими.

Окремим блоком у матеріалах фігурує питання містобудівних обмежень. За даними слідства, наразі відсутні документи, які б надавали право виконувати підготовчі або будівельні роботи та підтверджували введення в експлуатацію будь-яких об’єктів на цій території. У Департаменті містобудування та архітектури КМДА повідомляли правоохоронцям, що компанія не отримувала містобудівні умови та обмеження: заяви, які «Ролан» подавав у 2016 та 2023 роках, повертали на доопрацювання.

Передісторія конфлікту тягнеться роками. Ще у 2004 році Київрада погодила передачу ділянки в оренду під житлове будівництво, а у 2010-му строк оренди збільшили до 15 років. У 2020 році в КМДА та Київраді з’явився проєкт рішення про розірвання договору оренди через те, що забудова так і не розпочалася, а також через борг зі сплати за землю. Однак проєкт так і не був ухвалений, а вже у 2021 році Київрада погодила поновлення оренди ще на 10 років, після чого прокуратура пішла до суду з вимогою скасувати рішення про пролонгацію та розірвати договір. У підсумку правоохоронці програли всі три інстанції, а остаточну крапку поставив Касаційний господарський суд 31 січня 2023 року.

Навесні 2025 року історія отримала новий суспільний резонанс через позицію місцевої громади. Мешканці будинку поруч заявляли, що потенційне будівництво може погіршити стан їхньої «панельки» — вони пов’язували ризики з проблемами, які, за їхніми словами, почалися після зведення по сусідству іншого житлового комплексу: підтоплення підвалів, тріщини та просідання, руйнування асфальту і проблеми з водовідведенням. Активісти також звертали увагу на оголошення про продаж ділянки та поширювані візуалізації проєкту із двома 22-поверхівками та багаторівневим паркінгом. У компанії, своєю чергою, запевняли, що йдеться про нижчу поверховість.

На цьому тлі додаткові питання викликає й фінансова дисципліна орендаря. У серпні 2025 року Господарський суд Києва задовольнив позов Київради до ТОВ «Ролан» щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2023-го по січень 2025 року. Частину боргу компанія погасила під час процесу, однак суд зобов’язав сплатити залишок.

У поліції наразі акцентують на безпековому аспекті: з огляду на зсувонебезпечність і історичний статус території будь-які плани забудови мають супроводжуватися жорсткими обмеженнями та виконанням протизсувних заходів. Саме для цього, за рішенням суду, правоохоронці отримали дозвіл на огляд ділянки, який має зафіксувати її поточний стан, фактичне використання і виконання вимог інженерного захисту.