Рада розгляне законопроєкт про мовну політику у школах

У грудні 2023 року уряд України оголосив про плани реформувати Національну академію наук (НАН) з метою покращення її роботи та ефективності. Однак, на сьогоднішній день, відповідно до офіційних джерел, жодних суттєвих змін у функціонуванні НАН не було здійснено. Плани на модернізацію залишаються лише на папері, і сподівання на покращення в роботі установи поки що не виправдалися.

Нині вища державна наукова організація України перебуває в глибокій стагнації, з’їдаючи велику кількість бюджетних коштів. На жаль, уже понад 10 років Україна практично не може похвалитися значущими науковими досягненнями. Війна лише прискорила процес деградації національної науки. Науковці, як і решта, також змушені воювати.

Тільки вчора на фронті загинув видатний інженер Інституту ядерних досліджень НАН Сергій Чередник. Ймовірно, ця людина могла б принести більше користі своїй країні на науковій ниві. Але ж не дітям же депутатів і олігархів воювати, чи не так?

За даними, які є в нашому розпорядженні, 2023 року на фінансування за загальним фондом держбюджету НАН було виділено 4 млрд 564 млн грн, що на 544 млн грн (на 10,7%) менше від відповідного обсягу 2022 року. Фінансування наукової та освітньої діяльності було скорочено на 10%, а фінансування за розділом “Охорона здоров’я” – на 26,8%.

За основною бюджетною програмою “Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ НАН” фінансування статутної діяльності Академії було скорочено на 9,2%, а за бюджетною програмою “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень” – на 19,9%. За цією програмою скорочення пов’язане з тим, що у 2023 році не планувалося капітальних видатків на закупівлю наукового обладнання.

Сумарне базове фінансування установ Академії 2023 року довелося зменшити на 9%. Крім того, також у 2023 році було продовжено мораторій цільових програм наукових досліджень НАН України.

Протягом 2023 року до НАН України з усіх джерел фінансування надійшло 6 млрд 25 млн грн. Однак 6 млрд пішли далеко не на розвиток науки. На виплату заробітної плати було витрачено 4 млрд 586 млн грн (77,3% усіх видатків). Ще 94,2 млн грн було спрямовано на виплату стипендій аспірантам, докторантам, а також молодим ученим. Середньомісячна заробітна плата по Академії становила 11 974,0 грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв установи НАН України витратили 414,3 млн грн. Ще 180 млн грн було витрачено на оплату послуг зв’язку, доступу до Інтернету, охорону тощо. На придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю витрачено всього 197,1 млн грн. На придбання приладів та обладнання витрачено 235,6 млн грн. При цьому останні два пункти здебільшого бралися зі спеціального фонду НАН, який формується з іноземної допомоги.

Ба більше, як уже зазначили вище, середня зарплата в НАН виявилася набагато меншою, ніж в інших галузях економіки та промисловості в Україні. Простими словами, ніхто не хоче розвивати науку в країні і працювати в цій сфері за мізерну оплату.

Таким чином, у країні склалася ситуація, коли є науковий орган, який щорічно висмоктує по 6 млрд грн. Але жодних результатів він так і не надав.

Під час робочого візиту до Сполучених Штатів, прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про важливі зрушення у напрямку розблокування допомоги для України. Одним із ключових досягнень стало надання значної фінансової підтримки, яка забезпечить українській армії необхідні ресурси. Серед цих коштів — 7,8 мільярда доларів бюджетної допомоги та понад 1,5 мільярда доларів на розвиток економіки.

Окрім цього, важливим етапом взаємодії стало розглядання у Конгресі законопроєкту про конфіскацію російських активів на користь України, що є важливим кроком у забезпеченні національних інтересів.

Під час зустрічей з лідерами Сенату обговорювалися потреби України у зброї та фінансовій підтримці, зокрема термінове відновлення енергосистеми, особливо в містах на передовій, таких як Харків.

Наголос був також зроблений на планах децентралізації енергосистеми та постачанні газових турбін і мобільних котелень. Для забезпечення максимальної ефективності допомоги, прем’єр-міністр провів зустріч із представниками української громади в Сенаті США та сенатором Роджером Вікером перед голосуванням за пакет американської допомоги.

У висновку слід зазначити, що робочий візит прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до Сполучених Штатів мав значний вплив на підтримку та розвиток України. Отримання позитивних змін у питанні розблокування допомоги від США відображає наростаючу підтримку та довіру до України на міжнародній арені. Важливі угоди та зобов'язання, укладені під час візиту, створюють базу для подальшого розвитку країни, забезпечуючи її захист та підтримку в складний час.