Росія заявила про “захоплення” Торецька, але Україна заперечує це

Україна активно готується до майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні, де вона розраховує на прийняття "сильного" рішення, що підтримає її стратегічний курс на вступ до цього впливового військового альянсу. Українська сторона акцентує увагу на необхідності зміцнення військово-технічного співробітництва з НАТО та підтримки санкційного тиску на Росію через її агресійну політику.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з питань зовнішньої політики Ігор Жовква в інтерв’ю Reuters.

Жовква дав інтерв’ю перед поїздкою до Люксембургу на зустріч Європейського Союзу, де офіційно розпочнуться переговори про вступ України, і сказав, що Київ хоче, щоб саміт НАТО завершився конкретними результатами.

“Я думаю, що цей саміт заслуговує на ухвалення сильного рішення, у тому числі щодо України. Тому що, я маю на увазі, якщо у вас не буде сильних рішень щодо України, саміт буде марним”, – заявив він.

Він не уточнив, що, на його думку, спричинить таке рішення.

Зеленський, який безуспішно лобіював політичне запрошення приєднатися до альянсу на саміті у Вільнюсі минулого літа, заявив, що цьогорічний саміт має вирішити питання про запрошення Києва до членства.

Хоча глава НАТО Єнс Столтенберг і Вашингтон заявили, що не очікують, що 32 члени альянсу на саміті 9-11 липня запросять Київ, Столтенберг заявив, що сподівається показати, що Україна наближається до членства.

Союзники обговорюють можливий текст заяви на саміті, який міг би надіслати такий сигнал, наприклад, заява про те, що шлях України до НАТО “незворотний”.

“Ми заслуговуємо на тверде рішення. Будь-яке рішення НАТО приймається консенсусом. І ми все це знаємо і розуміємо, що, можливо, цього разу консенсус буде сформовано знову в останній день перед самітом”, – сказав Жовква.

Жовква заявив, що початок переговорів про вступ України до ЄС став “величезним стимулом” для українців на вулицях та в окопах, оскільки найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни вирує, і кінця йому не видно.

“Люди зараз чекають на позитивні рішення в плані європейської інтеграції”, – сказав він. Від сьогодні Київ вважатиме шлях до членства в ЄС незворотнім. “Зараз марно сперечатися про те, скільки часу займуть переговори чи щось ще. Це дуже важливо. Шлях до повноцінного членства, на яке заслуговує Україна… незворотний”.

Нагадаємо, лідери 32 країн НАТО зберуться на саміт у Вашингтоні 9-11 липня.

Наразі в Україні актуальна проблема поширення недостовірної інформації щодо дій Генштабу щодо стратегії утримання лінії фронту. Певні джерела поширюють чутки про те, що велика кількість мобілізованих осіб використовується на фронті лише короткий час перед їх відправленням на лінію безпеки. Ця тактика, за словами деяких джерел, спричиняє збільшення кількості поранених і загиблих серед українських військових, але про це при цьому не розповсюджується офіційна інформація.

Важливо зазначити, що такі висловлення можуть бути необґрунтованими і спричиняти паніку серед громадськості. Військові дії та використання мобілізованих осіб є стратегічною відповіддю на поточну ситуацію, проте звіти та інформація про загиблих і поранених військових піддаються контролю та розгляду відповідних військових влад.

Цифри високі. Навіть у 2022 році цифра добових втрат була меншою, ніж зараз.

Абсолютного “протипоказання” від мобілізації для українців, яким немає 25 років, не існує. Якщо громадянин має статус військовозобов’язаного, то його можуть мобілізувати і до цього віку.

Про це розповів в ефірі одного з телеканалів народний депутат України Роман Костенко.

Є різниця між призовниками та військовозобов’язаними, розповів депутат. Призовники – це люди, в яких ще немає досвіду військової служби. І в такому разі вони не підлягають мобілізації до визначеного законом віку, тобто до 25 років. Українці, які пройшли військову підготовку до 25-ти, можуть бути мобілізовані.

Військовозобов’язаними вважаються всі громадяни, які пройшли військовий вишкіл і склали присягу на вірність Україні. Таким чином, якщо людина пройшла строкову службу в армії або здобула освіту у виші на військовій кафедрі, то вона вже вважається військовозобов’язаною. І в такому разі не важливо, є їй уже 25, чи ще немає – її можуть мобілізувати.

“Наприклад, якщо ти відслужив строкову службу і тобі був 21 рік на момент 2022 року, а через три дні розпочалася мобілізація, то ти вже військовозобов’язаний, незважаючи на те, що тобі 21 рік. Ти вже проходив строкову службу. Тому, ще раз повторю, що призовників не беруть до 25 років, це протизаконно, а ті, хто набув статусу військовозобов’язаного, то їх цілком законно призивають, закон це дозволяє”, – розтлумачив нардеп.

Костенко також навів приклад із курсантами військових училищ, які закінчують навчання, як правило, у 21 або 22 роки. Однак ніхто не чекає, коли їм виповниться 25, щоб мобілізувати їх. Вони підлягають призову та відправленню в зону бойових дій одразу після закінчення військового навчального закладу.

Ще одна категорія – це військовозобов’язані громадяни, які до 25 років отримали військовий квиток із відміткою, що вони не придатні до військової служби у мирний час. Однак у воєнний час усе змінилося. І багато хто з обмежено придатних тепер став придатними. Тому їх також цілком можуть мобілізувати ще до 25 років.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Цей бюджет не про армію. Мінімальна зарплата військових як була, так і залишиться на рівні 20 100 грн. і немає жодних гарантій, що в середині наступного року нам не скажуть, що гроші закінчилися, тому що розраховували, що війна завершиться в середині 25-го року, як було цього року.

Разумков підкреслив, що в бюджеті країни, що воює, на наступний рік чомусь знайшлися кошти на піар президента.

Це законопроект про піар президента та підготовку до виборів. Це бюджет для прокурорів, де збільшують для них зарплати. Правка, яка нібито забирає гроші у прокуратури, насправді нічого не змінює. Ці гроші там лишаються! У бюджеті є зростання витрат на офіс президента та політичний туризм низки посадових осіб.