Розквіт готельно-ресторанної імперії: успішна кар’єра нардепа Крулька від Батьківщини

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях, повинні до 31 грудня пройти процедуру фізичної ідентифікації. Ця вимога є обов’язковою для безперервного нарахування пенсій і страхових виплат у 2026 році. У Пенсійному фонді України підкреслюють, що ідентифікація дозволяє підтвердити особу отримувача та запобігти неправомірним нарахуванням.

Водночас у відомстві звертають увагу: якщо фізичну ідентифікацію не було пройдено протягом календарного року, це не означає автоматичного скасування рішення про призначення пенсії чи страхової виплати. Право на отримання коштів зберігається, однак їх перерахування може бути тимчасово призупинене до моменту підтвердження особи. Після проходження процедури виплати поновлюються у встановленому порядку.

У разі якщо через непроходження ідентифікації до 31 грудня 2025 року виплату буде тимчасово припинено, її автоматично поновлять після завершення процедури ідентифікації.

Перевірити факт проходження фізичної ідентифікації та дату останньої процедури можна в особистому електронному кабінеті через сервіс «Моя ідентифікація».

Фізичну ідентифікацію можна пройти особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду, за допомогою відеоконференцзв’язку у територіальному органі фонду або через особистий кабінет на вебпорталі ПФУ.

Для громадян, які перебувають за кордоном, передбачена можливість надіслати необхідні документи поштою до територіального органу Пенсійного фонду або завантажити скановані копії документів через електронний кабінет із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо інциденту, в якому правоохоронниця з Чернівецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, спричинила дорожньо-транспортну пригоду, що призвела до загибелі людини. Обвинувальний акт у цій справі передано до суду для подальшого розгляду.

За інформацією слідства, трагедія сталася в ніч з 27 на 28 липня 2025 року в місті Новоселиця Чернівецького району. О 01:45 правоохоронниця, яка перебувала за кермом власного автомобіля, не змогла впоратися з керуванням на заокругленій ділянці дороги. Внаслідок цього її транспортний засіб вийшов за межі проїжджої частини та врізався у бетонну перешкоду. У результаті ДТП пасажир автомобіля загинув на місці.

У салоні разом із водійкою перебували троє її подруг, з якими вона того вечора відпочивала та вживала алкоголь. Внаслідок зіткнення 35-річна пасажирка загинула на місці, ще дві жінки отримали травми різного ступеня тяжкості. Водійку госпіталізували; пізніше їй повідомили про підозру.

Експертиза підтвердила, що жінка керувала автомобілем у стані алкогольного сп’яніння: рівень алкоголю в крові становив 1,45 проміле. За рішенням суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Зазначається, що підозрювана повністю визнає свою вину.

Розслідування проводилось працівниками ДБР за сприяння Національної поліції. Обвинувачення їй пред’явлено за частиною 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду — наступним етапом буде розгляд справи в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством. Представники ДБР відзначили, що розслідування завершено з повним збиранням доказової бази та у взаємодії з уповноваженими правоохоронними органами.

"Захист Харкова: Способи та Потенційні Небезпеки"

Український військовий аналітик Олексій Копитько стверджує, що захист Харкова від варварських обстрілів можливий, але потрібні заходи з боку західних союзників та політична воля. Він наголошує, що Харків, як і інші міста України, заслуговує на захист, оскільки входить до числа великих міст Європи та має значне населення. Порівнюючи Харків з відомими європейськими містами, Копитько підкреслює його значення та показує, що обстріли по Харкову можуть призвести до руйнування великої частини міста.

Аналітик розглядає можливість захисту міста через удари по пускових у Росії та заходи проти російської авіації. Він вважає, що українські партнери вже мають достатні засоби для цього, але їх використання у Росії обмежено. Копитько закликає до політичного рішення щодо цього питання, наголошуючи, що відкладення цього кроку може призвести до подальшого руйнування Харкова та відкрити двері для агресії в Європі.

Він також попереджає, що бездіяльність західних країн може підштовхнути Кремль до подальших агресивних кроків, включаючи обстріли міст Європи. Копитько закликає до рішучих заходів для захисту Харкова та запобігання подальшій ескалації конфлікту.

Стаття відображає загрозу для міста Харкова від варварських обстрілів та необхідність захисту його від подібних атак. Аналіз автора підкреслює важливість заходів з боку західних союзників та політичної волі для забезпечення безпеки міста. Висловлені занепокоєння щодо можливих наслідків бездіяльності та наголошено на необхідності швидкого та рішучого реагування на загрози для запобігання ескалації конфлікту та подальшому руйнуванню міста Харкова.

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За перші 10 місяців 2024 року дезертирувало більше українських солдатів, ніж за попередні два роки війни. Україна намагається поповнити свої лави на передовій, поки РФ захоплює все більше нових територій, пише Financial Times.

У виданні нагадали, що наприкінці жовтня сотні піхотинців зі 123-ї бригади ТРО самовільно залишили військову частину у Вугледарі Донецької області. Деякі солдати повернулися в Миколаївську область, де влаштували публічний протест, вимагаючи більше зброї та навчання для військових.

“Ми прибули до Вугледара з одними автоматами. Сказали, що буде 150 танків, а було 20, і прикрити нас нічим”, – розповів журналістам офіцер 123-ї бригади ТРО.

Загалом із січня по жовтень 2024 року в Україні прокурори порушили 60 000 справ проти солдатів за самовільне залишення своїх військових частин, зазначили у виданні. Це майже вдвічі більше, ніж у 2022 і 2023 роках разом узятих.

Місцева влада заявила журналістам, що деякі з дезертирів 123-ї бригади ТРО вже повернулися на фронт. Проте деяка частина солдатів продовжує переховуватися.

Крім того, деякі військові користуються можливістю покинути Україну, вирушаючи в закордонні тренувальні табори. Один зі співробітників польської служби безпеки повідомив журналістам, що в середньому близько 12 українців щомісяця тікають з військових зборів у країні.

Головна проблема полягає в тому, що різке зростання дезертирства збіглося зі стрімким просуванням росіян на фронті, підкреслили у виданні. З літа 2024 року РФ змогла захопити більше територій України, ніж будь-коли з 2022 року.

Офіцер 123-ї бригади ТРО заявив журналістам, що за три роки в його підрозділі не було жодної ротації. Зазвичай вони складаються з чотирьох тижнів, протягом яких солдати отримують можливість відпочити, потренуватися з новобранцями і полагодити пошкоджену техніку.

“Вугледар нікому не потрібен. Місто перетворилося на руїни понад рік тому, тому не було причин наражати своїх людей на небезпеку, захищаючи його. Вони просто вбивають їх, замість того щоб дати їм можливість реабілітуватися і відпочити”, – сказав він.

Десятки інших солдатів з Миколаївської та Запорізької областей розповіли журналістам, що вони виснажені та мають проблеми з психічним здоров’ям. За їхніми словами, мирні громадяни не хочуть, щоб Україна здалася, але й воювати вони не готові.

Чиновник із Генштабу ЗСУ поділився з журналістами, що більшу частину дезертирів складають піхотинці та штурмовики, які втомилися від війни.