Розквіт готельно-ресторанної імперії: успішна кар’єра нардепа Крулька від Батьківщини

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила українське суспільство своєю швидкістю збору підписів. За лише три дні ця ініціатива набрала підтримку 25 тисяч голосів, що свідчить про великий інтерес та рішучість громадян у підтримці таких важливих ініціатив.

Згідно з пропозицією ініціатора петиції, слід врахувати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця пропозиція має на меті підтримати ветеранів та забезпечити їхню інтеграцію в цивільне життя.

Цікаво, що попередня подібна петиція, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, а її розгляд вже триває 4,5 місяці. Це відображає складнощі та терміновість розгляду таких питань у владних структурах.

Наслідком цього є зростаюча увага до петицій та швидкість їхнього розгляду. Навіть у порівнянні з минулим часом, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянської позиції та бажання долучитися до формування країни на засадах справедливості та соціальної відповідальності.

Висновки з цієї статті свідчать про важливість та актуальність питання мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери в Україні. Швидкість збору підписів під петицією, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростаючий інтерес громадян до цих питань та їх бажання брати активну участь у формуванні державної політики.

Пропозиція надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям є кроком у напрямку підтримки ветеранів та їхньої реінтеграції в цивільне життя. Такі ініціативи сприяють формуванню соціально відповідального суспільства, де кожен громадянин має можливість внести свій внесок у розвиток країни.

Наступний крок полягає в уважному розгляді цих петицій з боку владних структур та прийнятті необхідних рішень, спрямованих на вирішення проблем, що порушені. Такий підхід дозволить підтримати довіру громадян до владних інститутів та зміцнити демократичні засади в Україні.

Сьогодні, 5 березня, виповнюється два роки з того дня, коли стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва, відомого банкіра, учасника української делегації на переговорах з Росією наприкінці лютого 2022 року, а також співробітника Головного управління розвідки. Його смерть у розпал боїв за Київ викликала значний скандал. Існувала перша версія, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий у центрі Києва співробітниками СБУ. Однак згодом ГУР оголосило, що Кірєєв був їхнім співробітником і загинув під час спецоперації. Після цього Голова ГУР Кирило Буданов звинуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі над Кірєєвим. Після виходу публікацій відбулася зустріч Буданова з тодішнім в.о. голови СБУ Василем Малюком, і після неї було опубліковано офіційну заяву ГУР і СБУ про їхню взаємодію. Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві. Його могила розташована неподалік від могил керівництва МВС, яке загинуло в авіакатастрофі в Броварах у 2023 році. На могилі Кірєєва встановлено пам'ятник у повний зріст, який розташований таким чином, що обличчя спрямоване до міста. Біля пам'ятника встановлено табличку з датою народження і смерті Кірєєва. На табличці зображено сову, яка є емблемою ГУР. Однак, у відмінності від емблеми української розвідки, сова на пам'ятнику не тримає меча. Також на дошці написано: “Ти був нашим сонцем, яке завжди зігрівало нас своїм теплом. Ти був надійним як скеля. Твоя доброта, відданість і рішучість назавжди залишиться в наших серцях”. Зараз на могилі багато свіжих квітів і лампадок.

• Сьогодні минає два роки з моменту вбивства Дениса Кірєєва, відомого банкіра і співробітника Головного управління розвідки, що спровокувало великий скандал.

• Існували дві версії подій: перша, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий СБУ, і друга, згідно з якою він загинув під час спецоперації.

• Після публікацій в ЗМІ глава ГУР винуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі, що викликало офіційну реакцію обох служб.

• Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві, де йому встановлено пам'ятник та пам'ятну табличку.

• Наразі на його могилі багато квітів та лампадок, що свідчить про пошани та пам'ять до загиблого.

Уважно спостерігають жителі Конча-Заспи за незвичайними подіями, що трапилися в їхньому елітному районі. Будинки, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, стали об'єктом ремонту, але не простого ремонту, а витратного, якого навіть для елітних осель здається забагато. Ці будівлі належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрієву Андрію та його родині. Що цікаво, як саме сім'я прокурора змогла придбати такі нерухомість та хто з його колег їм у цьому допоміг і допомагає досі?

Згідно з містобудівною документацією, будівельний процес на території дитячого оздоровчого комплексу був заборонений, але це не завадило прокурору Андрієву та його співучасникам здійснити плани щодо будівництва та облаштування резиденцій у цьому ексклюзивному районі. Кримінальне провадження у київській поліції щодо обставин захоплення та забудови елітними котеджами території дитячого оздоровчого комплексу розпочато за ст. 190 Кримінального кодексу України через шахрайство в особливо великих розмірах.

З'ясувалося, що ЗАТ "Київгума", першочерговий власник території, опинилося в справі про банкрутство. Управителем було призначено особу на ім'я Кудляк, який почав незаконно відчужувати землю та недобудовані об'єкти на цій території, перетворивши їх на елітне котеджне містечко.

Заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України, співробітники органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора, включаючи Андрієва Андрія Васильовича, відповідають за приховане допомагання у таких діях, за що отримали неправомірну винагороду у вигляді двох елітних будинків.

Поліція намагалася розслідувати цю справу, навіть накладаючи судовий арешт на ділянки, проте прокурор Київської місцевої прокуратури, який тепер обіймає посаду у Печерському районі, вирішив не співпрацювати із слідством, а допомогти колезі Андрієву.

Незважаючи на всі ці обставини, сам прокурор та його родина активно продовжують ремонт у заарештованих будинках і висловлюють подяку своїм друзям з місцевої прокуратури за надану підтримку.

Проте справи не обмежуються лише поліцією. Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку можливого незаконного збагачення з боку прокурора, а Державне бюро розслідує факти недостовірного декларування та інші порушення. Схоже, що незабаром Андрієва чекають не новосілля, а запрошення до слідчого.

У висновку варто підкреслити, що дії прокурора Андрієва та його співучасників є прикладом порушення закону та зловживання службовим становищем. Відображено не лише порушення містобудівної документації та забудови елітними будинками території, призначеної для дитячого оздоровлення, а й корупційні схеми, в які втягнуті вищі посадові особи правоохоронних та правозахисних органів.

Слід зазначити, що справа Андрієва не є винятком, адже вона свідчить про широко поширену проблему корупції та недодержання закону серед високопосадових осіб в Україні. Важливо вжити необхідних заходів для забезпечення правопорядку, здійснення розслідування та притягнення винних осіб до відповідальності. Тільки таким чином можна буде підтримати довіру громадян до владних структур та забезпечити справедливість в суспільстві.