Розпад української енергетичної інфраструктури може в значній мірі вплинути на український конфлікт

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своїй заяві вкотре підкреслив негативне ставлення до європейської та євроатлантичної інтеграції України. Він відкрито заявив, що Будапешт не хоче належати до жодних міжнародних об’єднань разом із Києвом. Угорський лідер виступив проти членства України як у Європейському Союзі, так і в Північноатлантичному альянсі, наголосивши, що угорці не мають бажання перебувати з українцями в одному інтеграційному просторі — ані військовому, ані політично-економічному.

Натомість Орбан запропонував Києву обмежитися укладенням «стратегічної угоди», яка, за його словами, могла б регулювати відносини двох держав без прив’язки до європейських чи трансатлантичних структур. Він пояснив свою позицію тим, що вважає Україну неспроможною повноцінно функціонувати як незалежна держава. Зокрема, Орбан поставив під сумнів український суверенітет, заявивши, що країна не має власних фінансових ресурсів для самостійного утримання, а залежність від зовнішньої допомоги, на його думку, знижує рівень незалежності.

У відповідь глава української дипломатії Андрій Сибіга нагадав, що Угорщина та Україна вже спільно належать до численних міжнародних організацій, серед яких ООН, Рада Європи, Світова організація торгівлі, МВФ, ЄБРР, Дунайська комісія, ОЗХЗ, МАГАТЕ, ФАО та десятки інших. Сибіга риторично запитав, чи планує Угорщина залишити всі ці організації.

Заява Орбана прозвучала на полях саміту ЄС у Копенгагені. Він підкреслив, що його країна готова лише до «стратегічної угоди», а не до повноправного членства України в будь-якій міжнародній інституції.

У коментарях під відповідними дописами деякі користувачі, як українці, так і угорці, відзначають, що ідея про вихід Угорщини з ЄС та НАТО на користь України має «досить слушне» обґрунтування, хоча це сприймається як радикальна пропозиція.

Фонд державного майна України оголосив про п’яту спробу приватизувати Одеський припортовий завод (ОПЗ), призначивши аукціон на 25 листопада. Стартова ціна державного пакета акцій у розмірі 99,5667% становить близько 4,5 мільярда гривень. Попередні етапи приватизації неодноразово зривав юридичний та політичний супровід, а основне хімічне виробництво на підприємстві фактично призупинене з 2021 року. В останні роки завод виконував переважно логістичну функцію, слугуючи портовим хабом для перевалки зерна та частково забезпечуючи потреби в кисні та азоті.

Уряд пояснює ініціативу залучення приватного інвестора необхідністю відновлення виробничого потенціалу ОПЗ та модернізації його інфраструктури. Держава підкреслює, що ефективне управління заводом здатне забезпечити не лише стабільні податкові надходження, а й суттєвий внесок у розвиток хімічної промисловості та аграрного сектору, враховуючи роль підприємства у перевалці зерна.

У відкритих джерелах з’явилась інформація про зацікавленість у активі агрохолдингу Kernel, пов’язаного з бізнесменом Андрієм Веревським. За даними видання LB.UA та інших джерел, Kernel нібито вже вніс гарантійний внесок для участі в торгах. У соцмережах та дописах у публічних групах лунають твердження, що участь компанії буде формальною й що Kernel фактично залишиться єдиним учасником аукціону, що унеможливить реальну конкуренцію. Такі повідомлення також містять закиди про можливе «контрольоване» повернення активу попереднім власникам та про те, що обов’язкова екологічна експертиза нібито не проводилася. Утім ці заяви походять із непідтверджених у публічному просторі джерел і на даний момент не мають підтвердження в офіційних документах.

У мережі також обговорюють питання статусу активу «Вента ЛТД» — компанії, яка, за окремими повідомленнями, раніше була виведена з-під контролю російських бенефіціарів через управління арештованими активами (АРМА), а нещодавно нібито повернулася під управління попередніх власників. Ці деталі вимагають перевірки в державних реєстрах і у самого АРМА, оскільки йдеться про зміну прав на активи, що може істотно вплинути на конкурентну ситуацію навколо ОПЗ.

Про інтерес Kernel до ОПЗ у публічних коментарях від імені компанії поки що офіційних заяв не надходило; представники Фонду держмайна також можуть підтвердити або спростувати факти щодо внесення гарантійних внесків і проведення експертиз. У разі надходження запитів до відповідних відомств варто очікувати офіційні роз’яснення щодо виконання передприватизаційних процедур, результатів аудиту та екологічних досліджень.

Економічна й безпекова складова питання очевидна: у разі успішного продажу і належних інвестицій новий власник отримує можливість відновити виробництво добрив, що важливо для агросектора, та наповнити бюджет. У разі ж «контрольованої» приватизації без реальної конкуренції існує ризик суспільного резонансу й юридичних спорів, які знову можуть ускладнити відновлення підприємства.

У місті Вараш на Рівненщині директорку місцевої лікарні обвинувачують у незаконному використанні бюджетних коштів під час придбання кисневої станції. Як повідомили в Рівненській обласній прокуратурі, жінку судитимуть за завдання збитків державі у розмірі майже 1,8 мільйона гривень.

Слідство встановило, що у 2021 році посадовиця, яка відповідала за організацію закупівель у медичному закладі, погодила контракт на постачання обладнання за значно завищеною ціною. Висновки експертизи підтвердили, що вартість придбаної кисневої станції була суттєво завищена, а сума переплати з бюджету склала майже 1,8 мільйона гривень.

Правоохоронці кваліфікували дії жінки як службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків для державних інтересів. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні вже скеровано до суду. З метою відшкодування завданих збитків на майно підозрюваної накладено арешт.

Директорці загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від двох до п’яти років. Також суд може ухвалити додаткове покарання у вигляді заборони обіймати певні посади терміном до трьох років та штрафу у розмірі від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.