Штрафи і суди. Що очікує українців після 16 липня?

Напередодні знову виникла бурхлива ситуація, що стала викликом для правоохоронних органів та всього міста Очаків. Розгортається скандальне розслідування, що стосується самого міського голови, Сергія Бичкова, якого підозрюють у незаконному збагаченні. Цей випадок викликав хвилю обурення серед місцевих мешканців та викликав неабияке хвилювання у громадськості.

Намір провести ретельне розслідування зазнав підтримки від широких верств населення. Громадськість сподівається на справедливість та об'єктивність у вирішенні цієї справи. Кожен вважає за важливе встановити правду та накласти відповідальність на тих, хто порушує закон та використовує своє службове становище для особистої користі.

Місцева влада, у свою чергу, обіцяє повну співпрацю з правоохоронними органами та надає всю необхідну інформацію для розслідування. Наголошується на недопустимості будь-яких проявів корупції та незаконності в органах влади, адже це підриває довіру громадян до державних інституцій та загрожує стабільності суспільства.

У цей непростий час ми закликаємо до об'єднання та розуміння. Тільки спільними зусиллями ми зможемо подолати корупцію та забезпечити справедливість для всіх громадян. Наше місто має перспективу стати прикладом прозорої та чесної влади, але для цього потрібно виявити мужність та рішучість у протистоянні будь-яким проявам порушень закону.

Про це повідомила речниця обласного управління поліції Миколаївської області Марина Калина.

“Стосовно мера Очакова порушено кримінальні справи за частину першу статті 366-2 Кримінального кодексу України (про декларування недостовірної інформації) та статтю 368-5 (про незаконне збагачення)”, – заявила Марина Калина.

Вона також додала, що розслідування проводить поліція Миколаївської області, а з метою забезпечення ефективності розслідування жодні деталі не розголошуються.

Нагадаємо, у 2022 році міський голова Очакова, Сергій Бичков, придбав квартиру в Іспанії вартістю понад 5 мільйонів гривень.

У квітні 2022 року мер Бичков заборонив журналістам працювати у місті, а заступник мера пояснив це так: “Не треба сюди їздити”.

Хоча пізніше у мерії Очакова пояснили відсутність Сергія Бичкова у публічному просторі його нелюбов’ю до такого спілкування та визнали, що медійна закритість не врятувала громаду від обстрілів і окупації.

Поведінку Бичкова і відсутність звітів про результати його роботи голова Миколаївської ОВА пояснив тим, що він “непублічна людина”.

Щодо зв’язку мера Очакова з справою про державну зраду Едуарда Шевченка, Едуард Шевченко очолював відділ міськради Очакова, відповідальний за безпеку у місті, та був командиром 73-го морського центру спецпризначення. Під час його затримання у березні 2023 року СБУ повідомили, що він намагався завербувати Сергія Бичкова.

Згідно із справою, у 2023 році, коли Едуард Шевченко займав посаду керівника відділу охорони та спостереження управління ЖКГ Очаківської міської ради, він отримав завдання від Сергія Колеснікова завербувати мера для лояльного ставлення. У безпосередньому спілкуванні з Бичковим у міськраді Шевченко сказав, що з мером хочуть поспілкуватись представники РФ.

Вже після затримання Едуард Шевченко заявив, що здивований заявою СБУ, в якій зазначено, що він намагався завербувати мера Сергія Бичкова для роботи на росіян.

Заступник голови ради громадського контролю Бюро економічної безпеки України Денис Жело прокоментував відсутність претензій у правоохоронців до мера Очакова Сергія Бичкова, якого затримали за державну зраду. За словами Дениса Жело, міський голова Очакова Сергій Бичков “дружив по всіх напрямках з агентом російської розвідки Едуардом Шевченко”.

Сам Едуард Шевченко відзначив, що вважає Сергія Бичкова найбільш ефективним мером з усіх, що були в Очакові.

За інформацією, що надійшла від журналістів, аеродром "Бородянка", який перебуває у власності родини Бадрудінових, використовує призначену для парашутного спорту земельну ділянку протягом тривалого часу без відповідної оплати податків. Ділянка була передана селищною радою Бородянки у відповідності з чинним законодавством, але, здавалося б, без належної компенсації за користування нею.

Це може призвести до значних втрат для місцевого бюджету, який може не отримувати щорічно приблизно 4 мільйони гривень через недооподаткування. Спроби з’ясувати законність використання аеродрому Бадрудіновими ведуть до скандалу.

Розташований за 40 кілометрів від Києва, аеродром “Бородянка” використовується для проведення парашутних спортивних заходів. Однак існують підозри, що земельна ділянка, призначена для цієї діяльності, була передана незаконно. Інформація, одержана журналістами, вказує на те, що у 1993 році ПрАТ “АС” отримало право постійного користування цією земельною ділянкою. Проте в 2021 році можливо було порушено закон, коли цю ділянку передали у приватну власність іншій компанії – ПАТ “АС”.

Згідно з інформацією, Відкрите акціонерне товариство “АС” Обласний авіаційний центр та ЗАТ “АС” (перейменоване на ПАТ) мають спільних бенефіціарів, серед яких виділяється родина Бадрудінових: Олександр, Вікторія та Раїса Бадрудінови. Крім того, кінцевим бенефіціаром є Ганна Льовіна, яка також стоїть за створенням “Чернігівської вищої авіаційної школи”, концерну “Титан” та компанії “Льовін Груп”. Підписантом Обласного авіаційно-спортивного центру ПрАТ “АС” є Станіслав Здебський. Також слід зазначити, що Володимир Цибулько, який також є кінцевим бенефіціаром ПрАТ “АС”, в минулому був радником Віктора Ющенка та народним депутатом. Зазначена особа володіє спільним бізнесом з Олександром Бадрудіновим у сферах Житомирського аеродрому та утилізації сміття.

За даними видання “Пульс”, держава, ймовірно, щорічно втрачає до 4 мільйонів гривень через незаконне володіння земельною ділянкою.

Згідно з відкритими джерелами, власник ПАТ “АС” не здійснював покупку або оренду аеродрому “Бородянка”, а фактично привласнив його від ПрАТ “АС” без відповідних юридичних підстав. Протягом усього періоду використання аеродрому ПрАТ “АС” не сплачувало земельний податок, що призвело до втрат місцевого бюджету Бородянки на суму приблизно 4 мільйони гривень щорічно. Встановити точну суму державних збитків складно через тривалу тривалість використання ПрАТ “АС” земельної ділянки, а також те, що нормативно-грошова оцінка змінюється щорічно.

Історія аеродрому в Бородянці розпочалася у 1936 році, коли його побудували як резервний для стратегічної авіації. У 1993 році, в контексті розвитку загальної авіації в Україні, ЗАТ “АС” (нині – ПАТ) отримало право постійного користування земельною ділянкою аеродрому. Ця ділянка була передана Обласному авіаційно-спортивному центру “АС” за рішенням Бородянської районної ради на 15-й сесії 21-го скликання 21 грудня 1993 року. Після цього аеродром “Бородянка” був включений до Державного реєстру цивільних аеродромів України як аеродром класу “Д”.

Проте у 2013 році зміни в земельному законодавстві призвели до скасування форми акту постійного користування землею. Це ставило перед ПрАТ “АС” вимогу викупу земельної ділянки або укладення договору оренди. Однак компанія не вжила жодних заходів у цьому напрямку, і продовжила незаконно користуватися землею.

У 2017 році Управління Держземагентства у Бородянському районі виключило земельну ділянку аеродрому з кадастрового обліку та перенесло її до електронного архіву. Це підтвердило втрату права ПрАТ “АС” на постійне користування землею. Незважаючи на це, компанія продовжувала використовувати ділянку для комерційних цілей, що спричинило судові суперечки, в результаті яких суд визнав дії державного реєстратора законними.

Однак у 2019 році Бородянська селищна рада VII скликання ухвалила рішення про надання дозволу на розробку технічної документації для інвентаризації земельної ділянки ПрАТ “АС” з метою будівництва та експлуатації будівель і споруд для авіаційного транспорту. Однак це рішення не було опубліковане на веб-сайті ради, що може свідчити про можливе використання його для оформлення земельної ділянки на користь іншої особи у жовтні 2021 року, включаючи Олександра Бадрудінова.

Підозріла споруда родини Бадрудінових охоплює не лише незаконно привласнений аеродром “Бородянка”, а також їхню діяльність у сфері утилізації сміття, що також викликає сумніви щодо законності.

Крім ПАТ “АС”, у якого були проблеми з правами на земельні ділянки, ТОВ “Утілсервіс”, зареєстроване в 2004 році, також належить тим самим власникам. У 2023 році господарський суд Київської області розглянув справу проти ТОВ “Утілсервіс” під номером 911/3872/23. Позов стверджував, що підприємство використовувало земельну ділянку без належних документів. Прокуратура запитала про зупинення роботи підприємства до усунення порушень. Ця ділянка належить Бородянській селищній раді та перебуває у постійному користуванні КП “Благоустрій-Бородянка”.

Суд установив, що у 2004 році Бородянська районна державна адміністрація (РДА) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Утілсервіс” уклали тимчасовий договір оренди на земельну ділянку площею 13 гектарів, хоча сміттєзвалище займало лише 11,5 гектарів. Хоча термін дії угоди минув, сталого договору так і не укладено. Суд зобов’язав ТОВ “Утілсервіс” виплатити 1 226 912 гривень компенсації за завдані збитки.

Оренда земельних ділянок, які перебувають у володінні ТОВ “Утілсервіс” та ПАТ “АС” за 40 кілометрів від столиці, могла б приносити значний дохід місцевому бюджету Бородянки. Однак ці кошти не надходять через відсутність діючих угод, і керівництво громади досі не прийняло жодних заходів для вирішення цієї проблеми.

Чи буде офіційно легалізована діяльність цих підприємств, чи держава продовжить втрачати податкові надходження, що є важливими для бюджету, особливо у часи конфлікту? Також було звернення за коментарями до Олександра Бадрудінова та надісланий запит до Бородянської селищної ради та ПАТ “АС” (Обласний авіаційний центр).

Олександр Бадрудінов пояснив, що ПАТ “АС” діє з 1993 року та має реєстрацію в реєстрі цивільних аеродромів України. Він заявив, що всі податки були сплачені. Щодо полігону ТПВ “Утілсервіс”, він вказав, що термін дії договору оренди закінчився у 2021 році, а земельна ділянка була передана КП “Благоустрій-Бородянка”. Однак підприємство не отримало необхідний дозвіл для проведення діяльності з відходами.

На запит про штраф Бадрудінов не дав відповіді, зауваживши, що вперше чує про судове рішення.

Корупційні скандали в українських військових центрах комплектування (ТЦК) стають джерелом глибокого обурення громадськості. Ще одне відоме порушення стосується екс-керівника Самбірського РТЦК та СП, Сергія Бабича, який разом з родиною за короткий період нагромадив значний майновий капітал. За даними розслідування українських ЗМІ, їхні доходи значно перевищують суми, що видаються законними в контексті їхніх посадових обов'язків. Водночас, існують підозри щодо походження цих коштів, оскільки розмір доходів сім'ї Бабича значно перевищує їхні можливості та офіційні джерела доходів.

Нещодавно на днях Бабича звільнили з посади, але розслідування його справи залишається на місці без обрання конкретних судових рішень. Повідомлення про його звільнення припадає на той самий період, коли у Самбірському РТЦК стався ще один гучний скандал. У вересні 2023 року працівники центру жорстоко побили чоловіка, який, на їхню думку, ухилявся від служби та намагався незаконно перетнути кордон. Відповідальні особи за цей випадок були затримані, однак справа затягується у розслідуванні.

Крім того, останнім часом стали відомі факти корупції в ТЦК міста Тернополя. Згідно з розкриттям поліції, працівник ТЦК, штаб-сержант, регулярно отримував хабарі у вигляді будматеріалів в обмін на обіцянку надання "звільнення" від служби в армії. Його схема полягала в отриманні від ухильників чеків та накладних за купівлю товарів, а відмазування від служби здійснювалося за допомогою вилучення їхніх особистих даних з баз даних. Ці незаконні дії стали можливими завдяки спеціально створеній штаб-сержантом корупційній схемі, яка забезпечувала йому безперешкодний отримання хабарів.

Неодноразові випадки корупції в ТЦК, починаючи від сутенерства екс-військовома в Одесі, який має розкішну віллу в Іспанії, й закінчуючи використанням працівниками центрів комплектування для "відмазування" ухильників за гроші, підіривають довіру до військової системи та спричиняють глибоке обурення серед населення.

У висновку слід відзначити, що проблема корупції в українських військових центрах комплектування (ТЦК) є серйозною та вимагає негайного та рішучого реагування від владних структур. Розкриті факти зловживань та корупційних схем в ТЦК, включаючи незаконні дії керівництва та працівників цих установ, підірвують довіру суспільства до військової системи та ставлять під загрозу національну безпеку країни.

Необхідно вжити ефективних заходів для запобігання корупції в ТЦК, зокрема, посилення контролю за фінансовою діяльністю керівництва та персоналу, впровадження механізмів прозорості та відкритості у роботі цих установ, а також строгого покарання за порушення закону.

Крім того, необхідно забезпечити ефективне розслідування всіх фактів корупції в ТЦК, виявлення та притягнення до відповідальності всіх причетних осіб. Тільки таким чином можна забезпечити прозору та довірчу армію, яка буде гідно представляти інтереси України та забезпечувати її безпеку на міжнародному рівні.

Українська судова система знову опиняється під критикою через небажання вживати рішучих заходів у відношенні до порушників законодавства, зокрема, у справі з компанією "Алло", яка використовує відомі схеми ухилення від сплати податків. Цей випадок розкриває не лише факти порушень, а й вразливість системи контролю за дотриманням законів.

Недавно податковий інспектор Києва здійснив контрольну закупку в одному з магазинів "Алло", де було виявлено системне заниження вартості продукції. Головний бухгалтер компанії була притягнута до суду, але захист звернув увагу на те, що загальна сума продажу відповідає ціні, зазначеній на ціннику. Однак податківці наголошують на тому, що ціни на товари спеціально занижувалися на суму послуг, про які покупці навіть не підозрювали.

Цей випадок відображає серйозні проблеми у сфері податкового контролю та захисту прав споживачів. Невідповідальне ставлення до виконання закону з боку "Алло" підірвує довіру громадян до бізнесу та державних структур. Запобігання таким порушенням і належне покарання винних стають важливим завданням для забезпечення прозорості та справедливості в українському суспільстві.

"Суддя Наталія Горбенко з Святошинського районного суду Києва винесла рішення щодо інкримінованого адміністративного правопорушення, яке було звинувачено у мережі 'Алло'. У своєму виступі вона зазначила, що фабула порушення не містить достатньо конкретних обставин, щоб ідентифікувати самі дії, що розцінювалися б як порушення. Суддя також зауважила, що відсутність конкретики у звинуваченні не надає суду можливості перевірити обставини справи.

Суд вирішив, що аргументи представників ДПС були недостатніми, щоб підтримати звинувачення у порушенні. Навіть визнання самим податківцем того, що загальна сума продажу відповідає ціні на ціннику, не змогло переконати суд у провині головної бухгалтерки мережі. Таким чином, суддя прийняла рішення про закриття провадження у цій справі.

Цей випадок підкреслює важливість конкретизації обвинувачення та надання достатніх доказів для підтримки звинувачення у суді. При відсутності таких доказів суд повинен відмовляти у прийнятті рішення на користь обвинувачених. Це допомагає зберегти принципи справедливості та правової держави в українському судочинстві."

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Необхідність конкретизації обвинувачення та надання достатніх доказів в суді є важливою складовою забезпечення принципів справедливості та правової держави.

• Відсутність конкретики у фабулі порушення ускладнює проведення справедливого судового розгляду та може призвести до вирішення справи на користь обвинувачених.

• Суддям необхідно ретельно аналізувати докази та розглядати кожну справу індивідуально, дотримуючись принципів законності та об'єктивності.

• Забезпечення правової відповідальності за порушення закону є важливим для збереження довіри громадян до судової системи та підтримання законності в суспільстві.

• Підвищення якості досудового та судового розслідування, а також відповідальне ставлення до формулювання обвинувачення можуть сприяти покращенню результатів судових процесів та забезпеченню справедливості для всіх сторін.