Штрафи за незаконну вирубку ялинок: що варто знати перед новорічними святами

Кабінет міністрів України ухвалив важливе рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до кінця 2025 року. Такий крок спрямований на підтримку внутрішнього ринку та стимулювання розвитку національних деревообробних підприємств. Водночас він є частиною стратегії зменшення екологічного навантаження, особливо у період наближення зими, коли попит на дрова зростає.

Згідно з повідомленням прем’єр-міністра Юлії Свириденко, цей захід має не тільки економічну, але й соціальну значущість. «Це необхідний крок для того, щоб забезпечити громадян доступом до необхідних ресурсів у зимовий період, зберегти робочі місця на вітчизняних підприємствах та знизити негативний вплив на навколишнє середовище», — зазначила вона. Влада України розглядає заборону як стратегічно важливу міру для зміцнення внутрішнього виробництва та забезпечення енергетичної безпеки.

Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.

Депутати визнають, що Бюджет-2024 є збалансованим та майже вільним від забаганок. Однак основним ризиком вони вбачають те, що майже половина видатків має забезпечити міжнародна допомога. Загальні витрати на Державний бюджет на 2024 рік становлять 3,35 трлн грн, із яких понад 1,8 трлн грн парламентарі сподіваються отримати від податків та зборів, а решта – від міжнародних партнерів та внутрішнього ринку.

Найбільша частина коштів буде спрямована на оборону і безпеку – 1,7 трлн грн. Для забезпечення бюджету передбачено дефіцит у розмірі 1,57 трлн грн, який доведеться залучати на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це становить основний ризик, оскільки фінансова допомога наразі менша за потребу, що може призвести до зростання дефіциту бюджету до кінця року. Війна та її наслідки, зокрема, виплата сім'ям загиблих солдатів та інші витрати на матеріальне забезпечення солдатів, можуть збільшити цей дефіцит.

Економічна нестабільність, втеча капіталу та закриття бізнесу додаються до загального неврожайного фінансового становища. Без значних заходів з боку західних кредиторів Україна може потрапити в складну ситуацію. Надії на успішний викуп 50 млрд євро кредиту та стабільну вартість національної валюти визнаються обмеженими, що може призвести до подальшого ускладнення економічної ситуації в країні.

Бюджет-2024, прийнятий Верховною Радою, визнається як збалансований і майже вільний від надмірних витрат. Однак головним ризиком є значна залежність від міжнародної допомоги, яка має забезпечити понад 45% видатків. За найбільшими обсягами коштів передбачено виділення на оборону та безпеку — 1,7 трлн грн.

Дефіцит у бюджеті, який потрібно забезпечити шляхом залучення коштів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, визнається основним ризиком. Це обумовлено тим, що фінансова допомога наразі недостатня, особливо в умовах війни та зростання витрат, зокрема на потреби ветеранів та сім'ї загиблих солдат.

Економічна нестабільність, втрата капіталу та закриття підприємств є складниками загального негативного економічного контексту. Попри невелику надію на успішний викуп кредиту та стабільну вартість національної валюти, прогнозуються важкі часи для України.

Україна може стати важкою фінансовою ситуацією, якщо не буде отримано значну підтримку від західних кредиторів та інших міжнародних партнерів.

Детектив Підрозділу детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Сергій Шиндерук у 2024 році задекларував отримання значних грошових подарунків від близьких родичок, які згодом були спрямовані на придбання коштовних активів. Відповідні дані містяться в його електронній декларації, аналіз якої оприлюднив антишахрайський проєкт «190».

Згідно з оприлюдненою інформацією, протягом року посадовець отримав суттєві суми коштів у подарунок, що стало ключовим джерелом фінансування великих покупок. Уже після надходження цих коштів Шиндерук оформив право власності на об’єкт нерухомості у Львові, а також придбав автомобіль, що значно розширило його майновий портфель.

Згідно з декларацією, у жовтні 2024 року детектив придбав квартиру у Львові площею 62 кв. м. Вартість житла становила майже 3,9 млн грн. Купівлю оформили в іпотеку за державною програмою «єОселя» на суму 2 млн грн. Решту коштів — близько 1,9 млн грн — посадовець сплатив власними коштами, походження яких пояснив грошовими подарунками від родичок.

За два дні до укладення угоди купівлі-продажу Шиндерук отримав загалом 2,1 млн грн від громадянок Шиндерук Лариси Іванівни (1,1 млн грн) та Шиндерук Олександри Антонівни (1 млн грн). Саме ці кошти, за даними проєкту «190», стали джерелом власного внеску для придбання квартири.

До появи власного житла, починаючи з 2023 року, детектив орендував квартиру у Львові. Водночас витрати на оренду житла в декларації не зазначені.

Дружина посадовця Маргарита Шиндерук разом із двома дітьми з 2016 року проживає у житловому будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області. Нерухомість належить родичці детектива — Шиндерук Ларисі Іванівні. На неї ж оформлена і земельна ділянка, на якій зведено будинок. Вартість цього майна, яким фактично користується родина, у декларації Сергія Шиндерука не вказана.

Крім того, у 2024 році детектив БЕБ придбав автомобіль FORD MONDEO 2012 року випуску за 157 тис. грн. За оцінками аналітиків, ринкова вартість такого авто може становити близько 350 тис. грн, що вдвічі більше від задекларованої ціни купівлі.

За минулий рік Сергій Шиндерук задекларував 769 тис. грн заробітної плати в БЕБ, трохи більше 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом у межах програми «єОселя» та 2,1 млн грн грошових подарунків від родичок. Його дружина отримала лише соціальні виплати по догляду за дитиною — 10 320 грн за рік, інших доходів вона не мала.

У декларації також зазначено, що детектив зберігає готівкою понад 9 тис. доларів США та має майже 15 тис. грн на банківських рахунках. Загальний обсяг задекларованих заощаджень становить близько 400 тис. грн. Заощадження дружини в документі не відображені.