Вівторок, 3 Березня, 2026

Штрафи за використання російської музики у закладах громадського харчування мають бути підвищені

Важливі новини

Владислав Гераскевич та заборона на участь у міжнародних змаганнях

Український скелетоніст Владислав Гераскевич опинився в центрі спортивного скандалу після того, як йому заборонили використовувати обладнання під час міжнародних змагань. Цей крок викликав широкий резонанс у спортивних колах, адже Гераскевич є одним із провідних атлетів України в цій дисципліні. Заборона стосується спеціального ковзанярського обладнання, яке спортсмен застосовував для підвищення ефективності своїх заїздів.

За словами представників Федерації бобслею та скелетону України, рішення міжнародних органів прийнято на підставі порушення технічних правил, що регламентують використання спортивного спорядження. Водночас тренери та колеги Гераскевича наголошують, що спортсмен завжди дотримувався норм, і вони вважають це обмеження несправедливим.

Міжнародний олімпійський комітет заборонив використання цього шолома, аргументуючи рішення правилами щодо нейтральності спортивної символіки.

«МОК забороняє використання мого шолома на офіційних тренуваннях та змаганнях. Рішення, яке просто розбиває серце. Відчуття, що МОК зраджує тих спортсменів, які були частиною олімпійського руху, не даючи можливості вшанувати їх на спортивній арені», — написав Гераскевич.

Він наголосив, що раніше МОК допускав подібні вшанування пам’яті спортсменів в інших країнах, однак цього разу для України, на його думку, застосували окремі обмеження. Скелетоніст повідомив, що готує офіційний запит до комітету та планує відстоювати право виступати саме в цьому шоломі.

На ситуацію відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що на шоломі зображені портрети українських спортсменів, яких убила Росія, зокрема фігуриста Дмитра Шарпара, який загинув у боях під Бахмутом, та 19-річного біатлоніста Євгена Малишева, якого вбили окупанти поблизу Харкова.

«Дякую прапороносцю нашої збірної Владиславу Гераскевичу за те, що нагадує світові ціну нашої боротьби. Ця правда не може бути незручною чи називатися “політичною акцією”. Це нагадування всьому світу про те, що таке сучасна Росія», — заявив глава держави.

Президент підкреслив, що місія олімпійського руху полягає у захисті миру та життя, і саме про це, на його думку, говорить ініціатива українського спортсмена.

Історія з забороною шолома вже викликала резонанс у спортивній спільноті та соцмережах. Багато українців розцінили рішення МОК як несправедливе та таке, що обмежує право на вшанування пам’яті загиблих.

Звільнений експосадовець Міноборони Лієв у справі про втрату 1,5 мільярда гривень без запобіжного заходу

Військово-аналітичний комітет скасував запобіжний захід щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні під час укладення контрактів на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Про це повідомив у своєму коментарі "Суспільному" адвокат Назар Кульчицький. Рішення суду полягало в зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Суд вирішив відпустити Лієва під особисте зобов'язання та направити його ухвалу в слідчий ізолятор. Але, як зазначив адвокат, під час засідання прокурор за невідомих причин не з'явився. Справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів для підозри про розкрадання, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Відзначимо, що Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. Проте, ВАКС 9 квітня скасував це рішення, і, як пояснює адвокат, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Висновки щодо цієї статті можна зробити наступні:

• Згідно з рішенням Військово-аналітичного комітету, експосадовець Міністерства оборони Олександр Лієв був звільнений від запобіжного заходу, а саме відтримання під вартою, і відпущений під особисте зобов'язання.

• Суд не зміг продемонструвати наявність достатніх доказів стосовно підозри у розкраданні, що призвело до повернення справи в Національну поліцію.

• Відзначається, що у процесі судового засідання прокурор не з'явився, що може вплинути на об'єктивність судового розгляду.

• Лієва вже раніше брали під варту з заставою, але пізніше він був відпущений під особисте зобов'язання. Проте, скасування рішення щодо тримання його під вартою призвело до того, що він залишився без запобіжного заходу.

• Відмова у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу підтверджується згодою обвинувачення, що може мати важливі наслідки для подальшого розгляду справи.

Отже, ця ситуація підкреслює важливість забезпечення об'єктивності та правозахисту в судовому процесі, а також необхідність дотримання законності та виважених рішень у вирішенні справ.

Зустріч Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів. Джерела

За інформацією наших джерел, незважаючи на гучні заяви про наближення миру, вчорашня зустріч Володимира Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів. “Щодо вчорашніх переговорів у Європі, уже зрозуміло, що результату немає. Хоча Володимир Зеленський заявив, що з 28 пунктів мирного плану запропонованого Трампом залишилося 20, це більше схоже на маніпуляцію. Адже  частину […]

Листова зелень, м’ясо і навіть борошно: названо найнебезпечніші продукти

Щодня ми купуємо у супермаркеті десятки звичних продуктів, навіть не здогадуючись, що деякі з них становлять смертельну небезпеку. Американські експерти з Consumer Reports дослідили харчові продукти та спалахи захворювань з 2017 по 2022 рік і склали перелік із десяти найнебезпечніших. Найбільшу загрозу для здоров’я становить листова зелень — салат «Ромен» і пакетовані суміші. Вона неодноразово […]

Що за свято сьогодні: народні прикмети, іменинники та традиції 17 серпня

17 серпня у світі відзначають одразу кілька цікавих дат. Найбільшу увагу привертає Всесвітній день чорного кота, започаткований для боротьби з упередженнями щодо цих тварин. Також сьогодні відзначають День картоплі, День секонд-хенду та День заварного крему. Серед відомих іменинників цього дня – математик П’єр Ферма, польський король Ян III Собеський, голлівудські актори Роберт Де Ніро та […]

Штрафи за використання російської музики у закладах громадського харчування в Україні потребують значного підвищення, оскільки наявні санкції не виконують роль ефективного стримувального механізму. Таку заяву зробив голова підкомітету з питань музичної індустрії Верховної Ради та президент Всеукраїнської асоціації музичних подій UAME Олександр Санченко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна». Він зазначив, що поточний штраф у розмірі 170 гривень виглядає фактично символічним, особливо для великих ресторанів, кафе та розважальних закладів.

Санченко підкреслив, що навіть із наявністю відповідних заборон, поточні штрафи не є достатнім стимулом для бізнесу дотримуватися законодавчих вимог. За його словами, для великих підприємств, які часто працюють з прибутками в сотні тисяч або навіть мільйони гривень, такі штрафи не складають серйозної загрози, що дозволяє їм ігнорувати обмеження без великих наслідків. Підвищення штрафів дозволить створити реальну загрозу для порушників, стимулюючи їх до більш свідомого ставлення до музичної політики країни.

Санченко наголосив, що для реальної ефективності санкцій потрібна не лише чітка процедура фіксації порушень, а й значно вищий розмір штрафу. На його думку, сума має перевищувати 50 тисяч гривень, щоб у власників закладів виникав реальний страх перед покаранням і бажання дотримуватися законодавства.

Він також повідомив, що наразі профільний комітет працює над створенням дієвого механізму контролю та відповідальності спільно з уповноваженою із захисту державної мови Оленою Івановською. Йдеться про напрацювання нових правил, які дозволять ефективніше реагувати на порушення мовного законодавства у сфері обслуговування.

Очікується, що рішення щодо посилення відповідальності за трансляцію російської музики у закладах громадського харчування можуть бути ухвалені вже наступного року. Законодавці підкреслюють, що йдеться не про формальну заборону, а про реальний інструмент захисту українського культурного простору.

Останні новини