Скасування “правок Лозового”: що це означає для бізнесу та громадян

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Сили оборони України начебто почали зводити оборонні укріплення у Дніпропетровській області та готувати регіон до оборони. Про це повідомив французький OSINT-аналітик Клемент Молін.

“Інженерні війська почали будувати укріплення за Покровськом, а також перші — на шляху до Дніпра”, — написав Моллін в мережі “Х”.

Він також оприлюднив фото, на якому позначив червоними лініями місця зведення нових оборонних укріплень.

Генеральний штаб наразі не коментував цієї інформації, проте голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в етері “Ранок.LIVE” наголосив, що оприлюднена OSINT-аналітиком інформація лише збільшує кількість ударів ворожої авіації та безпілотників по цих напрямках.

“Тему розташування потужностей фортифікацій я б завжди залишав за межами уваги. Бо тільки з’являється така інформація, ворог зразу починає під це адаптовувати свої тактики, стратегії”, — сказав Тимочко.

За його словами, оборонні укріплення у Дніпропетровській області не є чимось унікальним, адже тією чи іншою мірою вони вибудовані всюди, тим паче у передмістях.

Тимочко назвав “такою собі історією”, коли іноземець вказує конкретне розташування фортифікаційних споруд із зазначенням точних координат.

“Можливо для цивільних це виступатиме запорукою якогось спокою. Але вони почули і забули. А ворог не забуває, він починає на цьому напрямку додатково нарощувати ударні сили”, — наголосив Тимочко.

Нагадаємо, 3 жовтня Іван Тимочко заявив, що оборона Вугледара виконала свої завдання, оскільки росіяни не змогли розгорнути свій наступ.

Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко повідомив про те, що йому відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії, пояснюючи це тим, що японці вважають борщ російською стравою. Цю інформацію він оприлюднив у своєму фейсбук-пості. У своєму коментарі посол України в Японії, Сергій Корсунський, відреагував на цю ситуацію, зазначивши, що відкрито вже кілька ресторанів української кухні в Японії, де подають борщ, і проводяться фестивалі борщу, що свідчить про популярність української кухні серед японців. Посол також вважає, що думка одного японця, який відмовив Євгену Клопотенку, є необґрунтованою, оскільки ця ситуація не відображає загального ставлення японців до української кухні.

Українська книга "Україна. Їжа та історія", яка продається в Японії, отримала значну кількість позитивних відгуків, вказала авторка. У книзі, яка доступна японською мовою, представлено шість різних видів борщу. Вона зазначила, що проблема може полягати у заголовках, які часто намагаються підсилити ефект. Японський журналіст, дипломат і письменник Такаші Хірано, що давно проживає в Україні, порадив не узагальнювати враження про борщ за однією ситуацією. Він зазначив, що думка одного японця, що відмовив Євгену Клопотенку, не може бути представницькою для всіх. Хірано зауважив, що багато японців тепер усвідомлюють, що борщ є українською стравою, і цю інформацію активно поширюють серед інших. Інциденти, подібні до того, про який розповідає Євген Клопотенко, можуть бути результатом несправедливих узагальнень і неправильного сприйняття української культури.

У світі кулінарних дискусій неабиякою популярністю користується український борщ, але ця популярність часто стає об'єктом спорів і непорозумінь. Згадують його і в політичних виступах, і в кулінарних рейтингах, що лише підсилює цікавість до цієї страви.

Справжню хвилю розмов підняла заява МЗС Росії про борщ як символ російської кухні, що викликало активні реакції з боку українських користувачів соцмереж. Виявляється, борщ – це не лише смачна страва, а й політичний символ, що зумовлює виникнення справжніх гарячих дискусій.

Україна вирішила офіційно відстояти свої права на цю страву, включивши подібну ініціативу до кампанії щодо включення культурної спадщини в список ЮНЕСКО. Зараз український борщ став предметом не лише гастрономічних вражень, а й політичних дебатів, що ще раз підтверджує його значення в українській культурі та національній ідентичності.

У рамках акції на захист українського борщу активно діяв Євген Клопотенко, який з великим захопленням збирав рецепти цієї культової страви з усіх куточків України. Його зацікавленість у борщі не обмежувалася лише його приготуванням, він також досліджував історичний та культурний контекст цієї страви, щоб зрозуміти, як вона вплетена в українську спадщину та національну ідентичність. Його зусилля спрямовані на популяризацію та збереження української кулінарної традиції, щоб кожен міг насолодитися смаком та історією цієї унікальної страви.

Український борщ став предметом уваги не лише у кулінарному світі, а й на політичній арені через спроби приписати його до російської кухні. Це свідчить про важливість культурної спадщини для національної ідентичності. Активна реакція громадськості та захисників української кухні, таких як Євген Клопотенко, свідчить про глибоке значення цих кулінарних традицій для українського народу. Такі акції та заходи спрямовані на збереження та популяризацію української культури в усьому світі, що є важливим аспектом у зміцненні національної свідомості та самоідентифікації українського суспільства.