П’ятниця, 16 Січня, 2026

Стратегія України: Мобілізація Міжнародних Хакерів у Геополітичній Боротьбі та Суперечності з Цим Підходом

Важливі новини

Розслідування та нерозв’язані питання навколо майна Івана Безкищенка

Іван Безкищенко, колишній працівник Головного управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) в Одеській області, став об'єктом уваги правоохоронців після того, як у 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) висунуло йому підозру у привласненні майже 1 мільйона гривень. Нещодавно, в останній поданій ним декларації, з’явилася дивна інформація, яка викликає нові питання щодо прозорості його фінансових та майнових операцій. Зокрема, Безкищенко вказав у декларації квартиру в Одесі, вартість якої складала лише 7 гривень. Такі неадекватно низькі цифри, разом із іншими активами, зокрема нерухомістю, автівками та значними готівковими коштами, ставлять під сумнів правдивість та законність походження його майна.

Ця ситуація стає ще більш резонансною, якщо згадати, що в 2019 році ДБР повідомило про підозру голові ГУ ДМС Олені Погребняк та її першому заступнику Івану Безкищенку. Обидвох обвинувачували в змові з підрядниками для привласнення державних коштів, які призначались для ремонту в установі. За версією слідства, сума збитків від цієї діяльності сягнула майже 1 мільйона гривень. Ці обставини, на тлі дивної декларації Безкищенка, викликають нові сумніви щодо реальної картини навколо цієї справи та ефективності розслідування.

Антишахрайський проєкт «190» та місцеві видання проаналізували декларації ексзаступника й виявили набір нерухомості, транспортних засобів та заощаджень, які не завжди відповідають офіційним доходам. Зокрема: квартира (28,7 кв. м) в Одесі, набутa у 2019 році, задекларована вартістю 360 тис. грн; ще одна квартира (36,7 кв. м), якою подружжя володіє з 2006 року (по 50% кожному), у декларації оцінена в суму — 7 грн. Також у документі фігурують земельна ділянка і дачний будинок у селі Кошари Одеської області, великий масив землі під Нерубайським, гараж як незавершене будівництво, а дружина має кілька ділянок у Хмельницькій області.

Такі деклараційні оцінки (наприклад, 7 грн за квартиру) виглядають абсурдними на фоні ринкових цін на одеську нерухомість і ставлять питання про умисне занизьке оцінювання майна або про ненаочне декларування реальної вартості.

У декларації вказані кілька автівок: OPEL OMEGA 1996 року (набута 2012-го), ВАЗ 2108 1988 року, TOYOTA RAV4 2005 року (набута у 2017 році) — при цьому вартість деяких машин явно занижена порівняно з ринковими оцінками. Також задекларований гараж (незавершене будівництво) та інші рухомі речі.

За минулий рік у декларації зазначено: 756 тис. грн зарплати у ДМС (на момент роботи до жовтня 2024 року), 239 тис. грн пенсії, близько 9 тис. грн соцвиплат і невеликі доходи від оренди. Готівкові заощадження подружжя подано як спільна власність: 300 тис. грн і 10 тис. доларів готівкою; на банківських рахунках вказано понад 16 тис. дол., 125 євро і 125 тис. грн. У сумі це — більше ніж півтора мільйона гривень накопичень у сім’ї. Така сукупність заощаджень і водночас «смішні» деклараційні оцінки окремих об’єктів виглядають непоєднуваними із задекларованими доходами і викликають додаткові запитання.

У декларації згадується, що у квітні 2024 року Безкищенко став співвласником великої земельної ділянки під Нерубайським (45 952 кв. м), інша половина якої належить особі з іменем Василь Юренко. За відкритими реєстрами, людина з таким ПІБ фігурує як співвласник і директор ТОВ «Донецьке спеціалізоване управління “Електромонтаж”» (ЄДРПОУ 36444296). За даними реєстрів, компанія була зареєстрована у Донецьку, а після 2014 року мала відомості про перереєстрацію у російських реєстрах; окремі згадки свідчать про ведення діяльності в РФ у 2022–2023 роках. У світлі воєнних реалій та заборон співпраці з колабораціоністськими структурами такі зв’язки викликають серйозні занепокоєння.

На Рівненщині згоріла історична дерев’яна церква 1877 року

У селі на Рівненщині сталася масштабна пожежа, яка повністю знищила дерев’яну церкву, збудовану в 1877 році. За повідомленням Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), будівля та все церковне майно були зруйновані вогнем. На щастя, жертв і постраждалих немає. На Рівненщині згоріла дерев’яна церква 1877 року. На момент прибуття рятувальників будівля була повністю охоплена вогнем. Пожежу […]

The post На Рівненщині згоріла історична дерев’яна церква 1877 року first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У Києві розслідують ймовірне завищення цін на електроенергію для шкіл і садків Деснянського району

У столиці правоохоронні органи викрили схему можливого незаконного завищення вартості електричної енергії, яку постачали до закладів освіти Деснянського району. За матеріалами слідства, внаслідок дій відповідальної посадовиці бюджет зазнав збитків на суму понад 1,8 мільйона гривень, що стало суттєвим фінансовим ударом для освітньої сфери району.

Про підозру повідомлено уповноваженій особі з організації та проведення публічних закупівель управління освіти Деснянської районної державної адміністрації. Слідчі вважають, що вона, користуючись службовим становищем, могла погоджувати закупівлі електроенергії за завищеними цінами, не забезпечивши належного економічного обґрунтування та конкурентності процедури.

Слідство встановило, що у період з січня по вересень 2023 року посадовиця підписувала додаткові угоди до договорів на постачання електроенергії для закладів освіти району. Ці угоди, за даними правоохоронців, укладалися всупереч вимогам законодавства та передбачали постачання електроенергії за цінами, які суттєво перевищували середньоринкові.

Правоохоронці вважають, що дії здійснювалися в інтересах компанії-постачальника, а їх наслідком стала переплата бюджетних коштів на суму понад 1,8 мільйона гривень.

У разі доведення вини посадовиці загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років. Також можливе позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю на строк до трьох років та накладення штрафу.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

2 вересня: свято сьогодні, українські традиції, народні прикмети

Дата 2 вересня має особливе значення як для українців, так і для всього світу. Вона поєднує релігійні, народні та історичні традиції, а також сучасні професійні свята. Свята в Україні В Україні цього дня відзначають День міста Одеси – одного з найкрасивіших і найстаріших центрів країни, розташованого на березі Чорного моря. Містяни традиційно святкують концертом, культурними […]

Підйом незаконного перетину кордону: реакція на новий етап мобілізації

За інформацією, яку отримали від нашого джерела в силовому блоку, встановлено, що у зв'язку зі зростанням мобілізаційних заходів стає дедалі актуальнішою проблема незаконного перетину кордону. Чоловіки військового віку демонструють збільшену активність у спробах перетнути кордон з метою уникнути військового призову. При цьому спостерігається збільшення ціни за гарантований перехід через кордон, яка наразі сягає вже 15 тисяч доларів. Проте навіть за такою високою ціною немає жодних гарантій, що особу не заарештують прикордонні служби. На жаль, часто стається так, що замовники приймають гроші, а потім віддають інформацію про маршрут та час перетину кордону прикордонникам. За нашими даними, загалом планується мобілізувати ще від 300 до 350 тисяч чоловіків. У 2023 році було зафіксовано понад тисячу скандальних випадків, пов'язаних з діяльністю працівників Територіальних Центрів Колективного Призову. Про це повідомив омбудсмен Дмитро Лубінець, додавши, що в цьому році вже зафіксовано понад 300 подібних випадків. Однак зауважив, що вже залишається питанням, чому за порушення законодавства часто не застосовують жорстких санкцій, навіть у випадках виявлення серйозних порушень. За словами Лубінця, ситуацію з ухиленням від військової повинності "не хочуть перетворювати на проблему військового характеру", оскільки це може сприйматися по-різному суспільством. "Існують думки, що такі особи вважатимуться героями, які затримували ухильників. Але існує і зовсім протилежна точка зору, за якою вони порушують права громадян", — зазначив він.

У зв'язку зі зростанням мобілізаційних заходів стає очевидним, що проблема незаконного перетину кордону набуває все більшого значення. Чоловіки військового віку активізували спроби уникнути військового призову через нелегальний перехід кордону, а ціна за такі послуги значно зросла. Дані свідчать про недостатню ефективність контролю з боку прикордонних служб, а також про потребу вжиття більш жорстких заходів для протидії цьому явищу. Крім того, проблема корупції серед працівників Територіальних Центрів Колективного Призову важлива для розгляду, оскільки вона сприяє незаконним діям та порушує законні права громадян. Необхідно вжити додаткові заходи для покарання осіб, які допускають порушення законодавства у сфері мобілізації, а також для забезпечення прозорості та відповідальності у роботі органів, що забезпечують військовий мобілізаційний процес.

Група One Fist, складаючись з цивільних хакерів-активістів з різних країн, отримала визнання від українських військових за їхні дії у кіберпросторі, спрямовані на протидію російській активності. One Fist успішно викрадала дані з російських військових компаній та проводила вторгнення в їхні камери з метою нагляду за їхніми військовими діями. Це визнання зі сторони українських військових відображає зміну у природі воєнного протистояння в епоху цифрових технологій.

Проте, варто зазначити, що така практика стає предметом загального обговорення в світі, де виникають певні опаски стосовно стимулювання державою цивільних хакерів. Хакер під псевдонімом Voltage, координувавши злам з території США, виявився Крістофером Кортрайтом, ІТ-спеціалістом із Мічигану. Він, 53-річний чоловік, заявив ВВС, що відчуває задоволення від того, що його допомога Україні отримала офіційне визнання.

One Fist, складаючи з себе представників з восьми різних країн, включаючи Британію, США та Польщу, провела низку кібератак і ділилася про це в соцмережах. Всі учасники отримали грамоти за “вагомий внесок у розвиток і забезпечення життєдіяльності військових”, підписані командувачем Десантно-штурмових військ України. Міністерство оборони України не відповіло на запити ВВС щодо коментарів.

Хоча Україна неоднозначно заохочувала дії хакерів-добровольців проти російських об’єктів в кіберпросторі з початку повномасштабної війни, розсилка офіційних нагород іноземним громадянам сприймається як суперечливий крок і ознака змін у сучасній війні.

Хоча в багатьох країнах, включаючи Британію та США, існують офіційні системи нагород за етичне хакерство, цей випадок може бути першим, коли країна нагороджує хакерів за злочинну діяльність. У жовтні Міжнародний Комітет Червоного Хреста застеріг від використання та заохочення цивільних хакерів через збільшення хакерських атак українськими органами та під час конфлікту в Газі, виходячи з правил ведення війни, викладених у Женевських конвенціях.

Доктор Лукаш Олейник, автор книги “Філософія кібербезпеки”, висловлює занепокоєння щодо нагородження Україною іноземних хакерів, вважаючи це потенційно проблематичним кроком. “Нагороди можуть в подальшому розмити межі між військовими і цивільними особами, а також навіть підірвати заклик МКЧХ до обмеження участі цивільних осіб у бойових діях. На довгостроковій основі це може бути небезпечним”, – зауважує він.

Факт того, що кіберпростір тепер вважається відкритим простором для участі будь-хто є “ознакою нашого часу”, – додає доктор Олейник. Крістофер почав здійснювати кібератаки проти Росії після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Він віддається цій справі і готовий на жертви. “Через це я втратив свою роботу і витратив усі свої заощадження на підтримку України”, – розповів він ВВС. – “Ця нагорода дійсно піднімає моральний дух”.

Хоча в нагородах не вказано, які саме кібератаки принесли найбільшу користь Україні, Voltage вказує на трьох потенційних кандидатів. На початку вторгнення у 2022 році група One Fist протягом місяців визначала розташування сотень камер відеоспостереження, які були доступні для громадського перегляду в Україні. Виявилося, що російські війська використовували їх для спостереження за переміщенням військ, і команда Voltage допомогла вимкнути ці камери. Також One Fist втрутилася в систему камер в окупованому Криму, щоб відстежити рухи російських танків та техніки через Керченський міст.

Нещодавно, у січні, Крістофер разом з іншими хакерами успішно зламали відомого російського виробника зброї та викрали 100 гігабайт особистих даних, що стало приводом для публічної радості української влади. “Масив переданої для ГУР МО України інформації містить документацію на 194 номенклатурні одиниці: креслення, технічні завдання, патенти, програмне забезпечення тощо – як про наявні, так і перспективні військові розробки”, – зазначалося у повідомленні ГУР. В розвідці додали, що викрадені дані стали “значним ударом” для Москви і приблизно оцінюються в 1,5 мільярда доларів, хоча підстав для такої оцінки не уточнювалося.

Конфлікт в Україні спричинив значний сплеск кіберактивності, переважно з боку прихильників України. Групи, такі як Anonymous, використовували хакерські атаки низького рівня, на які Росія переважно реагувала відбиттям. Зокрема, були атаковані теле- та радіостанції, а також новинні вебсайти. Російську владу також звинувачували у співпраці з хакерськими групами, такими як Killnet, для атак на Україну, але вона ніколи не визнавала такої співпраці.

Більша частина цивільної хакерської активності з обох сторін після першого року війни почала зменшуватися. Проте, група One Fist продовжувала атакувати Росію та все активніше співпрацювала з українською владою у виборі цілей.

Емілі Тейлор, виконавча директорка Oxford Information Labs і редакторка журналу Chatham House Cyber Policy, погоджується, що нагороди хакерам є важливим моментом, який може змінити підходи до використання кібердобровольців у конфліктах. “Уряди зазвичай стримують недержавних учасників від прямих дій у кіберпросторі, страхуючись ескалації чи небажаних наслідків, але воєнний час часто є періодом інтенсивних технологічних інновацій, і вторгнення в Україну не є винятком”, – вказує вона. “Іноді такі події змушують переглянути питання, які раніше були табу”, – додає експертка.

Крістофер стверджує, що його команда налагодила міцні стосунки з українськими військовими. “Вони надсилають нам ідеї, а ми надсилаємо їм варіанти, але вони ніколи не надають нам жодної допомоги чи фінансування, бо це, я думаю, перетнуло би певну межу”, – зауважує він. Крістофер визнає, що нагороди від військових є суперечливим питанням, але заявляє про своє намір продовжувати хакерські дії на користь України.

У вищезгаданій статті досліджується важливість нагородження хакерів у контексті їхньої участі в кіберпросторових конфліктах, зокрема у протистоянні України та Росії. Експерти підкреслюють, що нагороди можуть стати важливим стимулом для діяльності кібердобровольців, однак це супроводжується ризиками та суперечностями. Відзначається, що під час воєнного конфлікту використання кібератак стає невід’ємною складовою стратегії, проте варто ураховувати можливі наслідки таких дій. Також зазначається, що підтримка кібердобровольців з боку уряду може сприяти розвитку технологічних інновацій у період війни, але потребує обережного виваження. У кінцевих висновках статті наголошується на необхідності подальшого обговорення та аналізу цього питання в контексті міжнародної кібербезпеки.

Останні новини