Суд у Миколаєві наклав штраф на експортера сої через фіктивну компанію

Відповідальність — це не просто риса характеру чи соціальна вимога, а фундамент, на якому будується довіра між людьми, спільнотами й цілими поколіннями. Вона проявляється у щоденних рішеннях, у здатності визнавати помилки та в готовності діяти навіть тоді, коли обставини складаються непросто. Саме відповідальність формує внутрішній стрижень людини, допомагає тримати слово й залишатися вірним власним принципам.

У сучасному світі, де зміни відбуваються стрімко, відповідальність набуває особливого значення. Вона стосується не лише особистих вчинків, а й ставлення до роботи, родини, довкілля та суспільства загалом. Кожен наш крок має наслідки — інколи помітні одразу, а інколи відкладені в часі. Усвідомлення цього змушує глибше замислюватися над тим, як наші рішення впливають на інших.

Як зазначають у НАБУ, фонд очолив давній знайомий фігурантів справи — громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який, за версією слідства, на професійній основі надавав послуги з легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Серед так званих «інвесторів» фонду була і родина підозрюваного. Для приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.

За даними слідства, ці компанії придбали акції фонду, а учасники злочинної організації перераховували кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках, в інтересах підозрюваного.

Матеріали, отримані в Україні та в межах міжнародної правової допомоги від компетентних органів низки держав, свідчать, що у період перебування посадовця на посаді через довірену особу на прізвисько «Рокет» злочинна організація отримала понад 112 мільйонів доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичному секторі.

Слідство вважає, що ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема операції з криптовалютою та вкладення у зазначений фонд.

Наразі встановлено, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, було перераховано понад 7,4 мільйона доларів. Ще понад 1,3 мільйона швейцарських франків та 2,4 мільйона євро видали готівкою або перерахували безпосередньо родині у Швейцарії.

За даними Бюро, частину коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних швейцарських закладах, а також розмістили на рахунках колишньої дружини. Іншу частину внесли на депозит, що дозволяло родині отримувати додатковий дохід.

15 лютого 2026 року при спробі залишити територію України колишнього високопосадовця затримали детективи НАБУ. Йому повідомили про підозру за частиною другою статті 255 та частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України. Слідство триває, а у межах розслідування Бюро співпрацює з правоохоронними органами 15 країн.

Державне бюро розслідувань встановлює всі обставини дорожньо-транспортної пригоди з летальними наслідками, що сталася ввечері 25 січня в селі Сокільники Львівської області. У результаті аварії загинув народний депутат України від партії «Слуга народу» Орест Садовий, що спричинило широкий суспільний резонанс і привернуло підвищену увагу правоохоронців.

За попередньою інформацією, подія сталася на одній із місцевих доріг у темну пору доби. Наразі слідчі ДБР спільно з іншими службами відтворюють повну картину подій: аналізують траєкторії руху транспортних засобів, дорожні умови, технічний стан автомобілів та дії водіїв напередодні зіткнення. Призначено необхідні експертизи, які мають допомогти з’ясувати причини трагедії.

За попередніми даними слідства, близько 18:15 квадроцикл, яким керував парламентар, виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся з маршрутним транспортним засобом. У маршрутці на момент аварії перебували пасажири, однак, за наявною інформацією, ніхто з них не постраждав.

Унаслідок зіткнення депутат отримав тяжкі травми. Його доправили до лікарні, однак врятувати життя медикам не вдалося — чоловік помер у медзакладі.

Наразі правоохоронці вирішують питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Кримінальне провадження планують відкрити за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть людини або тяжкі тілесні ушкодження.

Слідчі ДБР проводять комплекс процесуальних дій: огляд місця події, опитування очевидців, аналіз записів та збір доказів для встановлення всіх причин і обставин аварії.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення закрити кримінальне провадження проти Олександра Нагорського, начальника управління Міноборони України. Його звинувачували в розкраданні значних сум — близько 1,5 мільярда гривень, які були виділені на закупівлю артилерійських снарядів для Збройних сил України. Попри серйозність обвинувачень, справа не дійшла до розгляду по суті. Причиною цього стала дія так званих «правок Лозового», які передбачають, що обвинувальний акт не може бути поданий, якщо досудове розслідування завершено з порушенням встановлених термінів.

Початкове розслідування у справі Нагорського велося Службою безпеки України, і згодом матеріали справи кілька разів передавалися між різними органами, включаючи Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. За таких умов справа не мала шансу на ефективний розгляд, оскільки зміни в законодавстві забезпечили правову можливість для її закриття.

Цей випадок не поодинокий. Лише минулого тижня ВАКС закрив справу про розкрадання 11,8 млн грн в «Укрзалізниці», застосувавши ту саму норму. Юристи та антикорупційні організації неодноразово закликали парламент скасувати пункт 10 статті 284 КПК, адже він фактично дозволяє уникати відповідальності підозрюваним у корупції через процесуальні формальності. Верховна Рада вже кілька разів відхиляла такі ініціативи, що вигідно фігурантам гучних справ.

«Правки Лозового» стають інструментом уникнення відповідальності, підкреслюють експерти. Водночас закриття таких справ підриває довіру суспільства до правоохоронної та судової системи, особливо під час війни, коли ефективність витрат державних коштів і прозорість закупівель критично важливі.

Судові процеси доводять: навіть масштабні фінансові порушення у сфері оборони можуть залишитися без покарання через бюрократичні лазівки. Антикорупційні організації закликають законодавців терміново виправити ситуацію, щоб уникнути повторення подібних випадків.

Проблема також полягає у відсутності чіткої координації між СБУ, САП та ОГП, що створює додаткові затримки у розслідуваннях. Експерти зазначають, що поки пункт 10 статті 284 КПК діє, корупційні справи будуть системно закриватися, навіть якщо доказова база достатня для судового розгляду.

Загалом ситуація демонструє слабкість антикорупційної системи та необхідність реформування процесуальних норм, щоб уникнути зловживань і забезпечити ефективне переслідування винних.