П’ятниця, 6 Лютого, 2026

Суспільна увага до заяв навколо діяльності першого заступника Генерального прокурора

Важливі новини

Зеленський може створити нову політичну силу для виборів

Наше джерело в Офісі Президента спростовує інформацію про те, що Володимир Зеленський нібито не балотуватиметься на наступних президентських виборах. За словами співрозмовника, заяви Глави держави слід розглядати як політичний хід, покликаний показати, що він не тримається за владу і готовий у разі потреби відійти від посади. Насправді ж, наголошує джерело, керівник ОП Андрій Єрмак вже […]

Що означає статус у «Резерв+»: пояснення для військовозобов’язаних

Застосунок “Резерв+” став одним з основних цифрових інструментів обліку призовників, резервістів і військовозобов’язаних в Україні. Через нього можна оновити дані, перевірити статус військового обліку й навіть отримати цифровий військово-обліковий документ. Проте у багатьох користувачів виникають запитання щодо статусів у застосунку — і особливо, що робити, якщо система показує некоректну інформацію. Які бувають статуси в “Резерв+” […]

Вищий антикорупційний суд виніс важливе рішення у справі адвоката Олексія Панасенка

Вищий антикорупційний суд України ухвалив значне рішення у справі адвоката Олексія Панасенка, якого було визнано винним у скоєнні злочинних дій, пов’язаних з корупційними правопорушеннями. За даними слідства, Панасенко намагався вплинути на судовий процес, використовуючи свої професійні зв’язки та вплив. Цей випадок став важливим прецедентом для боротьби з корупцією в Україні, адже в перший раз судовий розгляд стосувався саме адвоката, який використав свої повноваження для незаконного впливу на правосуддя.

Рішення суду стало серйозним сигналом для всієї правової системи країни, підкреслюючи, що навіть особи, які займають високі юридичні посади, не можуть уникнути відповідальності за порушення закону. Важливим аспектом є те, що Вищий антикорупційний суд продемонстрував здатність ефективно протистояти спробам маніпуляцій та корупції на найвищих рівнях.

Слідство встановило, що у 2023 році співробітниці компанії «Бос» повідомили про підозру в участі у злочинній організації та незаконній діяльності у сфері азартних ігор. Разом зі своїм захисником вона намагалася укласти угоду про визнання винуватості з прокурором, однак перемовини не дали результату.

Паралельно аналогічну підозру отримала її знайома, яка співпрацювала з адвокатом Панасенком. За версією обвинувачення, адвокат повідомив жінкам, що прокурор готовий погодити угоду для обох одночасно, але для цього потрібно підписати документи «заднім числом» та передати гроші. Одній із підозрюваних запропонували укласти договір про правничу допомогу на 5 тисяч доларів.

Суд дійшов висновку, що цей договір мав фіктивний характер і фактично маскував передачу хабаря. Реальної оплати за юридичні послуги клієнтка не здійснювала, а після зриву домовленостей спілкування з адвокатом припинилося, попри чинний договір.

У матеріалах справи зафіксовано розмови, в яких адвокат наполягав на передоплаті та обговорював ризики для прокурора у разі викриття. Зокрема, йшлося про можливе покарання «від 12 до 15 років із конфіскацією», що, на думку суду, свідчить про усвідомлення незаконного характеру дій.

Панасенко провину заперечував. Він пояснював, що вимога передоплати пов’язана з внутрішніми правилами адвокатського об’єднання, а фрази про «допомогу богадільні» стосувалися нібито співпраці зі слідством, а не передачі хабаря.

Натомість клієнтка в суді заявила, що мова йшла саме про неправомірну вигоду. Після консультації з іншим захисником вона звернулася до НАБУ і повідомила про ситуацію слідчим.

Прокурор, якому нібито призначалися кошти, проходив у справі свідком. Він підтвердив спілкування з адвокатом щодо процесуальних питань, але заперечив отримання будь-яких корупційних пропозицій. Суд критично оцінив його свідчення, вказавши, що він не міг не знати про обговорення можливого підкупу.

У підсумку ВАКС визнав адвоката винним у підбурюванні до надання неправомірної вигоди та призначив реальний строк ув’язнення без конфіскації майна.

ГУР повідомило про ситуацію на Харківщині та Сумщині

На завершення травня місяця, Головне управління розвідки Міністерства оборони України звернуло увагу на зміни в обстановці на Харківщині та Сумщині й здійснило аналіз, щоб зрозуміти ситуацію на місцях. Згідно їхніх висновків, російські окупаційні війська активно проводять прикордонні операції на Харківщині, проте варто зауважити, що це не може бути розглянуто як спроба наступу на обласний центр.

За словами Юсова, можна констатувати: “те, що ворог планував, він не досяг навіть близько. Завдяки, насамперед, діям українських Сил безпеки та оборони”.

Загалом навпроти Харківщини та Сумщини противник сконцентрував угруповання – в понад 50 тисяч.

Стосовно бойових дій у Харківській області представник ГУР зазначив, що “Наразі ми бачимо саме прикордонну операцію. Те, що відбувається – не наступ на Харків”.

Щодо загроз для Сумського напрямку Юсов наголосив наступне.

“Якщо будуть підстави для занепокоєння, безумовно – про це будуть офіційно повідомляти. Ситуація там добре відома, плани і ресурси ворога – також”.

Розвіддрони обмежують удари ЗСУ по Криму

З початку липня спостерігається помітна зміна у динаміці подій навколо Криму. Зафіксовано зниження інтенсивності певних військових дій у цьому регіоні. Ця тенденція привернула увагу експертів та викликала активні обговорення у військових та політичних колах.

Останню велику тривогу на півострові оголошували минулої п’ятниці. Про збитки жодна зі сторін не повідомляла. За деякими даними, була загроза від авіаракет Storm Shadow.

При цьому в червні інтенсивність ударів була вищою. Тільки за 20-ті числа червня було щонайменше три удари. Два з них було завдано 23 червня ракетами ATACMS – по Севастополю (там де уламки ракети впали на пляж, унаслідок чого загинуло п’ятеро людей) і по району Євпаторії. Ще одна атака була 29 червня.

У липні ж, як бачимо, повідомлялося тільки про одну атаку.

При цьому в понеділок, 8 липня, російські військові заявили, що підбили три пускові установки HIMARS у районі села Клапая Херсонської області. Було опубліковано відео ураження, зняте з дрона.

Україна його автентичності не підтверджувала, як і втрати трьох HIMARS (з яких, до речі, і запускається ATACMS). Але відтоді нових обстрілів Криму не було.

Природно, це не говорить про те, що нових обстрілів не буде найближчим часом. Тим більше, що HIMARS у ЗСУ ще чимало.

Однак, є одна проблема, яка створює загрозу ураження HIMARS, що завдають ударів по Криму.

Йдеться про активізацію останнім часом російських розвіддронів, які масово коригують удари по об’єктах ЗСУ. Зокрема й по пускових установках.

Щоб застосовувати ракети ATACMS по тому ж Севастополю, потрібно підводити HIMARS кудись у район Миколаєва, звідки до цілі буде близько 270 кілометрів. При цьому і над Миколаєвом, і навіть над Одесою російські дрони-розвідники також літають.

Якщо ж росіяни справді вразили HIMARS біля села Клапая на північний захід від Херсона, то це вже приблизно за 12 кілометрів від російських позицій – що покривається не тільки “Іскандером”, а й звичайною артилерією або РСЗВ.

Якщо ж говорити про удар по Кримському мосту, то, щоб його дістати на граничні для ATACMS 300 кілометрів, пускову установку потрібно підігнати в 11-кілометрову зону біля лінії фронту на правому березі Дніпра, але вже десь у районі Нової Каховки.

Це створює високий ризик для установок HIMARS, оскільки російські розвіддрони вкрай активно працюють на десятки кілометрів від лінії фронту.

Залітаючи часто і набагато далі. І, природно, установки для запуску ракет, а також системи ППО, для них пріоритетна мета.

Звісно, це не означає, що ЗСУ відмовляться від ударів по Криму. Напевно вони будуть повторюватися.

Але проблема з розвіддронами змушує українські сили бути обережнішими у використанні HIMARS поблизу лінії фронту. І здійснювати запуск з більшого віддалення. Що позначатиметься як на частоті ударів, так і на їхній дальності. Якщо по західному узбережжю Криму (включно з Севастополем) ще можна, як писали вище, наносити удари з відносно блакитного тилу (хоча і туди російські розвіддрони долітають), то удари по Кримському мосту, для яких установки потрібно підігнати близько до лінії фронту, стають дуже складним завданням.

Та ж проблема і з використанням систем “Петріот” для ударів по російських літаках, які скидають КАБи. Що ближче системи ППО до лінії фронту, то вища загроза їхнього ураження. Тим більше, що прецеденти ударів по “Петріотах” у ближньому тилу вже були.

У публічному просторі протягом останніх місяців з’являється дедалі більше заяв і звернень, у яких фігурує ім’я першого заступника Генерального прокурора України Марії Вдовиченко. Автори цих повідомлень наполягають на необхідності ретельної перевірки викладених фактів з боку антикорупційних та правоохоронних органів, оскільки йдеться про твердження, що виходять за межі звичайних внутрішніх робочих непорозумінь.

Окрему увагу громадськість звертає на те, що подібні сигнали надходять з різних джерел і мають схожий характер, що, на думку заявників, підсилює аргументацію щодо необхідності незалежного та неупередженого розгляду. У цьому контексті часто підкреслюється роль спеціалізованих антикорупційних інституцій, які покликані забезпечувати прозорість і довіру до державних органів.

За їхніми словами, кар’єра Вдовиченко в органах прокуратури розвивалася нетипово швидко — за близько 11 років роботи вона обійняла одну з ключових посад у системі. Частина джерел пов’язує це не з професійними здобутками, а з неформальними зв’язками у політичних та силових колах. У заявах згадується ім’я Олега Кіпера, з яким, за твердженнями співрозмовників, вона нібито перебувала в особистих стосунках. Водночас ці дані мають характер повідомлень і не підтверджені жодними офіційними рішеннями.

Окремо порушується питання подій 2009 року. Джерела стверджують, що тоді Вдовиченко могла фігурувати в матеріалах кримінального провадження за статтею, пов’язаною з незаконним обігом наркотичних речовин. Водночас у відкритому доступі підтвердження або спростування цієї інформації немає, а згадки про справу, за словами заявників, згодом зникли з реєстрів. Відсутність публічних роз’яснень з цього приводу лише посилює запит на офіційну перевірку.

Найбільш резонансними є твердження щодо періоду роботи Вдовиченко в прокуратурі Києва. За словами заявників, через неї нібито погоджувалися рішення про продовження строків досудового розслідування у справах за тяжкими статтями, зокрема щодо державної зради та незаконного переправлення осіб через кордон. У заявах фігурують суми від кількох тисяч доларів за процесуальний підпис. Проте ці дані поки що залишаються на рівні свідчень і не мають процесуального підтвердження.

Також повідомляється про можливу активізацію посередників та адвокатів, які нібито пропонували «вирішення питань» у кримінальних провадженнях і сприяння у винесенні виправдувальних вироків. У зверненнях згадуються значні суми — до 100 тисяч доларів за окремі епізоди. Усі ці твердження потребують ретельної перевірки компетентними органами.

Ще один блок заяв стосується ймовірної підготовки до виїзду за кордон. За словами джерел, Вдовиченко нібито може планувати залишити Україну та має активи за межами держави, зокрема нерухомість, оформлену на родичів. Водночас офіційних підтверджень цієї інформації немає.

У матеріалах також фігурують припущення про можливе покровительство з боку впливових посадовців, що, на думку заявників, могло б пояснювати відсутність публічної реакції антикорупційних інституцій. Однак ці твердження не мають доведеного характеру.

Важливо зазначити, що всі наведені обставини є саме заявами та повідомленнями джерел і не свідчать про встановлену вину посадовиці. Водночас з огляду на її статус у системі прокуратури суспільство має право на прозору і неупереджену перевірку викладених фактів. У подібних ситуаціях відкритість та офіційна позиція правоохоронних органів є ключовими для збереження довіри до інституцій правосуддя.

Останні новини