Світськість на Закарпатті: Як колишній депутат Микола Греченюк розкошує свою доньку у стилі принцеси

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні порушення у деклараціях та фінансових операціях заступника начальника управління Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у місті Києві. За даними НАЗК, він був виявлений у незаконному збагаченні на суму понад 20 мільйонів гривень та недекларуванні понад 5 мільйонів гривень.

Це виявлення спричинило значні обурення серед громадськості та експертного середовища, оскільки корупція в таких вищих посадах підриває довіру до державних установ і підірває економічний розвиток країни. Представники НАЗК наголосили на важливості проведення об'єктивного розслідування цього випадку та призначення належного покарання для винних осіб.

Заступник начальника управління Головного управління ДПС у Києві вже заявив про свою готовність співпрацювати з правоохоронними органами і представниками НАЗК для повного встановлення обставин інциденту. Він також відкидає усі звинувачення щодо свого причетності до незаконних фінансових операцій та намагається з'ясувати всі деталі інциденту.

Суспільство очікує на реакцію державних органів та відповідальних інституцій з приводу цього скандального випадку. Експерти підкреслюють важливість прозорості та відповідальності в боротьбі з корупцією, яка залишається однією з найбільших загроз для стабільного розвитку України.

НАЗК продовжує свою роботу з моніторингу та аналізу декларацій посадових осіб, спрямовану на виявлення порушень та запобігання корупційним ризикам у державних структурах. Важливо, щоб кожен випадок корупції був ретельно розслідований і покараний відповідно до закону, щоб забезпечити прозорість і довіру до державних інституцій.

Зазначається, що ці факти встановлені за результатами повної перевірки декларації за 2021 рік, коли податківець обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

У своїй декларації посадовець вказав, що разом з дружиною у звітному періоді користувався квартирою та двома паркомісцями у Печерському районі столиці, вартість яких йому не відома.

Водночас перевірка встановила, що ці об’єкти у 2021 році були набуті тестем і тещею посадовця за понад 16 млн грн, тоді як їхній сукупний дохід із підтверджених джерел з 1998 року становив трохи більше 1,7 млн грн. Договори від імені тещі укладала дружина посадовця на підставі довіреності.

Під час повної перевірки посадовець пояснив, що квартира та машиномісця куплені тестем і тещею за кошти, подаровані 88-річним дідусем. Йдеться про понад 20 млн грн.

Крім того, згаданий дідусь нібито подарував дружині посадовця ще й 5 млн грн, які були у декларації готівкою $175 тис.

Як зазначає НАЗК, джерелами походження понад 25 млн грн дідусь назвав заощадження від доходів, отриманих від заробітної плати, продажу нерухомого і рухомого майна, колекції старовинних монет, ікон та дорогоцінних металів. При цьому жодних документів, які би підтверджували факт продажу майна та отримання доходів, він не надав.

“Пояснення посадовця та його родичів щодо джерел походження коштів були піддані обгрунтованому сумніву та не враховані під час перевірки”, – йдеться у повідомленні.

За результатами перевірки НАЗК склало обґрунтовані висновки за ст. 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 ККУ (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) та скерувало їх до Державного бюро розслідувань.

Війська ЗСУ, призначені для активних бойових дій, ведуть земляні роботи та копають окопи в очікуванні можливого масштабного наступу окупантів цієї весни. Ситуація на сході України залишається напруженою, оскільки російські окупанти активно атакують українські позиції в різних районах вздовж лінії фронту, особливо намагаючись досягти перемоги в Авдіївці.

Відповідь України полягає у будівництві оборонних споруд, аналогічних тим, що побудувала Росія минулого року. Проте західні чиновники та українські військові визнають, що попередня кампанія "копай та руйнуй" не дала значних результатів.

Українські військові вже зараз звертаються до приватних компаній та міжнародних донорів для підтримки у будівництві оборонних споруд. Також важливим є мобілізація нових сил до бою, адже Росія збільшує свої атаки, і ефективні оборонні споруди стають критично важливими для збереження безпеки та стабільності на фронті.

Незважаючи на складність ситуації, українські військові залишаються впевненими в своїх здібностях та сподіваються, що зміцнені оборонні лінії у місті Покровськ допоможуть їм витримати будь-які атаки російських військ.

Українські військові продовжують підготовку до можливого масштабного наступу окупантів, розпочавши будівництво оборонних споруд та копання окопів в районах, найбільш піддатних атакам. Незважаючи на невеликі результати попередніх спроб, Україна активно звертається до приватних компаній та міжнародних партнерів для підтримки у цьому напрямі.

Ситуація на сході країни залишається напруженою, але українські військові залишаються впевненими в своїх можливостях та готові діяти відповідно до ситуації. Наразі важливою є мобілізація додаткових сил та підтримка у будівництві ефективних оборонних споруд для забезпечення безпеки та стабільності на фронті.