Сила довіри як основа довготривалого партнерства

Війна Росії проти України може наблизитися до завершальної фази вже наступного року, однак такий розвиток подій не обов’язково означатиме справедливий або вигідний мир для Києва. Подібну оцінку висловив західний політичний аналітик, який вивчав динаміку міжнародної підтримки України, а також внутрішні процеси в країнах-партнерах. У центрі його уваги — фінансові ресурси, без яких довгострокове ведення війни та післявоєнна стабілізація стають надзвичайно складними.

Ключовою проблемою експерт називає нездатність Європейського Союзу дійти спільного рішення щодо використання близько 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Ці кошти перебувають у європейських фінансових інституціях і могли б стати потужним джерелом фінансування для України. На думку оглядача, саме вони здатні були б забезпечити бюджетну стійкість держави, дозволивши планувати оборонні витрати не на місяці, а на роки вперед.

Провал ідеї так званого «репараційного кредиту», який передбачав використання російських активів, здебільшого заморожених у фінансових установах Бельгії, позбавив Україну гарантованого джерела фінансування щонайменше на два роки. Це, на думку аналітика, суттєво послаблює позиції Києва у війні на виснаження.

Європейський Союз усе ж погодився надати Україні фінансову допомогу обсягом близько 90 мільярдів євро під гарантії бюджету ЄС. Ці кошти дозволять уникнути гострої нестачі грошей на початку наступного року, однак програма розрахована лише на два роки і не створює умов для тривалого продовження війни.

Після ухвалення цього рішення чимало європейських лідерів висловлювали обережний оптимізм і не виключали можливість додаткового кредиту в майбутньому, опосередковано пов’язаного з російськими активами. Водночас аналітик застерігає: такі очікування можуть бути передчасними, адже все залежатиме від того, на яких умовах сторони намагатимуться припинити війну.

Отримання нового спільного кредиту може виявитися складним. Деякі країни ЄС уже відмовилися від участі в програмі спільних запозичень, і не виключено, що до них приєднаються й інші. Додатковим фактором невизначеності залишається позиція США, де зміни у політичному керівництві можуть обмежити готовність Вашингтона надавати нові масштабні пакети допомоги.

Хоча окремі європейські політики називають нинішні фінансові домовленості перемогою для України та стабільності ЄС, у Кремлі цю ситуацію можуть сприймати інакше. На думку оглядача, російське керівництво бачить у внутрішніх суперечках Європи підтвердження того, що час працює на Москву.

Якщо Росія просто вичекає, може бути реанімований план припинення війни, напрацьований раніше за участі російських посадовців і представників колишньої американської адміністрації. У такому разі Україна та її європейські партнери ризикують опинитися в ситуації стратегічної розгубленості — сценарій, який у Кремлі вважатимуть ідеальним.

Українським військовим запропонували премії за знищену техніку Росії

Секретар оборонного комітету парламенту Роман Костенко повідомив про намір ухвалити законопроект щодо виплат премій для військовослужбовців за знищення російської військової техніки. Згідно з пропозицією, військовим будуть надаватися наступні суми за знищення різних видів техніки: танки — від 200 до 370 000 грн; самохідні артилерійські установки або реактивні системи залпового вогню — від 200 до 370 000 грн; бойові машини десанту або піхоти, бронетранспортери, командно-штабні машини, артилерійські системи — від 30 до 100 000 грн; та інші броньовані автомобілі або вантажівки — від 10 до 30 000 грн. Крім того, передбачено виплату за знищення зенітно-ракетних комплексів, радіолокаційних систем, засобів контрбатарейної та радіоелектронної боротьби, беспілотників-розвідників та іншої техніки. Планується також надавати одноразову виплату військовим, які уклали або продовжили контракт у Силах оборони після початку великої війни на строк не менше трьох років, або до закінчення воєнного стану.

У висновках можна зазначити наступне:

• В українському парламенті розглядається законопроект щодо виплат премій для військовослужбовців Збройних Сил України за знищену російську військову техніку.

• Суми премій різні для різних видів техніки, наприклад, за танк чи літак передбачається виплата від 200 до 500 000 гривень.

• Також передбачено одноразову виплату для військових, які уклали або продовжили контракт на строк не менше трьох років, або до закінчення воєнного стану.

• Планується встановлення щомісячної виплати для тих військових, які мають право на звільнення, але вирішили залишитися на службі.

Цей законопроект спрямований на стимулювання військовослужбовців до активної участі в оборонних операціях та знищенні російської військової техніки, що важливо для захисту територіальної цілісності України.

Згідно з оприлюдненими даними, Китай посів позицію лідера серед країн-постачальників імпортованих товарів до України. Це свідчить про зростаючу роль китайської продукції на українському ринку та може вказувати на посилення економічних зв'язків між двома країнами.

Україна зафіксувала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 13,7 мільярдів доларів США за перше півріччя 2024 року. Це означає, що обсяг ввезених товарів перевищив обсяг їхнього вивезення за кордон.

Україна експортувала товарів на 19,5 мільярдів доларів. Основні країни-покупці – Польща (2 млрд. дол.), Іспанія (1,6 млрд. дол.) і Китай (1,6 млрд. дол.).

Основна стаття експорту – продовольство (12,4 мільярда). Далі йдуть метали та мінеральна продукція.

Імпорт склав 33,2 млрд. доларів. Товари завозилися з Китаю (на 6,4 млрд. дол.), Польщі (3,7 млрд. дол.) і Німеччини (2,6 млрд. дол.).

Основні статті імпорту – машини, обладнання і транспорт (11,4 млрд. дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд. дол.), паливо (4,3 млрд. дол.).

Цікаво, що 14% імпорту не оподатковувалося. Податки на решту імпорту зросли на 10% порівняно з попереднім півріччям.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Преса в червні повідомляла, що суть його плану полягала в припиненні бойових дій шляхом їхнього заморожування по лінії фронту, і в примусі Києва і Москви до переговорів.

80-річний Келлогг був начальником штабу Ради нацбезпеки Білого дому під час першого президентства Трампа.

Ще один кандидат на посаду спецпосланця з питань України – Річард Гренелл, колишній виконувач обов’язків директора національної розвідки при Трампі. Деякі джерела називають фаворитом саме його.

У липні Гренелл виступав за створення «автономних зон» для завершення війни, відмову Україні в НАТО і знов-таки примушення Києва та Москви до переговорів задля якнайшвидшого завершення війни шляхом скорочення або збільшення військової допомоги Україні.