Понеділок, 8 Вересня, 2025

Таємниці агрохолдингу: як Хідірян продовжить “володіти” деокупованим селом на Київщині протягом наступних 7 років?

Важливі новини

Американська допомога Україні, яке озброєння передають і як воно змінює хід бойових дій

Експерти з міжнародних відносин підкреслюють, що така підтримка є результатом тривалого стратегічного партнерства між двома країнами. Вони зазначають, що ця співпраця базується не лише на спільних інтересах у сфері безпеки, але й на спільних демократичних цінностях.

Останні звіти показують, що Вашингтон активно направляє до української армії обладнання, яке має великий вплив на фронтові операції. Наприклад, швейцарські ЗМІ повідомляють, що американська компанія, яка виготовляє ракети для зенітно-ракетних комплексів PATRIOT, віддала перевагу поставкам для України, що призвело до затримки укладення контракту з Швейцарією.

Швейцарія має намір розгорнути новітні винищувачі F-35 і закупити 75 ракет MSE для своїх систем “Петріот”, проте вони стикаються з труднощами через американські пріоритети в Україні. За інформацією, у контракті між Швейцарією та США передбачено можливість перенесення строків виконання без штрафів у випадку надзвичайних обставин або національних безпекових викликів, що стосуються інтересів США.

Це рішення свідчить про пріоритетність Вашингтона в забезпеченні протиракетної оборони для України перед надходженням зими. Також американські інвестиції в український військово-промисловий комплекс зросли, включаючи значні контракти з компаніями, такими як ВАЕ, Northrop Grumman і Rheinmetall.

Рішення США перенаправити ракети та пускові установки з радіолокаційними станціями до України може вплинути на контракти із іншими країнами, такими як Марокко, Польща, Румунія, Швейцарія та Швеція. Наприклад, Румунія планує передати Україні одну зі своїх боєготових батарей PATRIOT, а Нідерланди розглядають можливість поставки ще однієї батареї у співпраці з іншою країною.

Звіти також свідчать про координацію дій між країнами, орієнтованими на підтримку України в умовах зростаючої геополітичної напруги.

Співпраця зі Сполученими Штатами є логічною, оскільки лише американська компанія Lockheed Martin виробляє ракети MSE на своїх заводах, з потужністю від 500 до 650 ракет-перехоплювачів на рік. Це дозволяє їм забезпечувати достатні поставки систем, здатних ліквідовувати загрози від “Кинджалів” та “Іскандерів”.

Також ні один з союзників не може передавати пускові установки без попередньої згоди Держдепартаменту США, оскільки ці установки не зможуть функціонувати без необхідних комплектуючих. Плани Швейцарії на отримання 75 ракет MSE до 2030 року та 208 до 2026 року для Польщі вказують на наявність сьогоднішніх запасів ракет PATRIOT у Європі.

Навіть за незважаючи на витрати (наприклад, контракт на ракети для поляків оцінюється у кілька мільярдів доларів), озброєння батарей “Петріотів”, які вже передані чи плануються до передачі Україні, буде складним завданням.

У загальному мова йде про восьмі батареї – три з Німеччини, дві з Нідерландів, дві зі Сполучених Штатів та одна з Румунії. Компанія COMLOG, спільне підприємство з Raytheon та європейською MBDA, забезпечує обслуговування ракет-перехоплювачів MSE та випускає ракети GEM-T, спрямовані на знищення малої балістики, але спрямовані, зокрема, на літаки.

Швидкість виробництва на обох континентах становить приблизно 240 ракет GEM-T на рік з планом збільшення до 410 одиниць до 2027 року. Це обсяги вистачають для набуття практично лише півтора десятків батарей PATRIOT з вісьмома пусковими установками.

Таким чином, запаси США та інших країн щодо “Петріотів”, “паліативних” ракет (включаючи західні ракети, спеціально призначені для радянських пускових, які використовує Збройні Сили України, ракети класу “повітря-повітря” або корабельні ракети, такі як RIM-7 Sea Sparrow, пострадянські ракети для “Буків” та С-300, ракети для ЗРК HAWK, які ефективно використовуються проти російських дронів та крилатих ракет, а також установки “Гепард” з Йорданії) оплачуються за рахунок американських платників податків.

Це необхідно для забезпечення ППО України, як вже згадувалося, є пріоритетом для Вашингтона, оскільки це допоможе знищувати розвідувальні та ударні дрони, а також тримати віддаленіше літаки РФ від тилу Збройних Сил України та унеможливлювати їм використання “чавунного” снаряду ФАБів та КАБів.

Після операції Dragonfly у жовтні 2023 року, яка охопила луганський та бердянський аеродроми, рівень американських поставок боєприпасів в Україну зросли від десятків до сотень ракет. Це свідчить про значний обсяг застосування цих систем українськими військами.

Головні цілі атак включають російські комплекси С-300/400, штаби та командні пункти, склади, радіолокаційні станції, аеродроми і інфраструктуру Чорноморського флоту РФ. Застосування такого масштабу ракет в Україні необхідне, оскільки Росія не є Іраком, де для придушення оборони досить було 55 тисяч снарядів і 407 ракет ATACMS.

Наразі виробництво модернізованих ракет ATACMS TACMS 2000 з дальністю до 300 км у цехах Lockheed Martin відновлене, що забезпечує промисловості США десятилітню впередгарантію на виробництво. Це дає ЗСУ можливість атакувати російські батареї з великої відстані, вибивати далекобійні комплекси, а також знищувати поромні переправи і топити кораблі, що є ефективною “довгою рукою” не лише проти росіян.

Українські сили отримують інші типи боєприпасів, включаючи 155-мм і 105-мм снаряди, спеціальні мінні, бронебійні касетні снаряди, а також реактивні снаряди для систем HIMARS, включаючи нові GMLRS M30A1 з повітряним підривом. Також поставляються протитанкові міни, ракетні комплекси TOW-2 та Javelin, а також важке піхотне озброєння.

Ці поставки допомагають українській армії в стримуванні російського наступу в різних частинах фронту, зокрема в Серебрянському лісництві, Терніву на Донеччині, Вовчанську на Харківщині, Красногорівці та під час відходу до лінії Карлівка-Новоселівка.

Завдяки цим поставкам із Північної Кореї, російська армія не може відновити масштаби перших днів вторгнення, коли вони випускали по 40 тисяч снарядів на день. Зараз максимально можливі обсяги російської артилерії обмежені до 15 тисяч снарядів на день, що значно менше.

Українська армія продовжує підсилювати свої оборонні здібності, і ці мільярди доларів, інвестовані в її ВПК та поставки озброєнь, спрямовані на підготовку до довгострокових викликів.

Критичний період для України та Європи: Чого очікувати після інавгурації Трампа

Європейські країни опинились у критичному моменті щодо війни в Україні, а особливо у зв’язку з наближенням інавгурації нового президента США Дональда Трампа, яка відбудеться 20 січня 2025 року.  Враховуючи активні спроби Європи взяти на себе відповідальність за мирне врегулювання конфлікту, питання про позицію Трампа можуть суттєво вплинути на подальші кроки світової держави. “Трамп неодноразово заявляв, […]

The post Критичний період для України та Європи: Чого очікувати після інавгурації Трампа first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Орбан: Україна залишиться «буферною державою» між Заходом і Росією

Згідно з висловлюванням угорського лідера, Україна може опинитися в складній геополітичній ситуації після закінчення воєнних дій. Він припустив, що країна може зіткнутися з труднощами у процесі інтеграції до західних структур, зокрема до Європейського Союзу та НАТО.

Ці коментарі він зробив під час свого візиту до Румунії, де обговорювалися питання безпеки та регіональної політики.

За його словами, «у нас, європейців, недостатньо грошей» для прийому України до Євросоюзу. «ЄС програв війну, і йому доведеться заплатити за це, і ця ціна буде високою», – додав Орбан.

«Європейська політика зазнала краху. Введені санкції завдають шкоди фундаментальним європейським інтересам, підвищують ціни на енергоносії і роблять європейську економіку неконкурентоспроможною», – заявив Орбан.

Він вважає, що у Європи зараз є два шляхи.

«Одним із них є «музей просто неба», за якого континент залишається в підпорядкуванні у США. Інший варіант – стратегічна автономія і, таким чином, вступ у конкурентну боротьбу», – заявив прем’єр Угорщини, якого цитує газета Magyar Nemzet.

Олександр Лукашенко звинуватив Україну в порушенні повітряного простору Білорусі

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами білоруського лідера, ввечері 9 серпня військово-повітряні сили та протиповітряна оборона Білорусі були переведені в підвищену бойову готовність після того, як було зафіксовано близько десятка дронів, що нібито порушили повітряний простір країни. Лукашенко зазначив, що кілька з цих безпілотників було знищено на висоті півтора кілометра вже о 19:04.

“Вночі і зранку проводиться пошук уламків, ми підозрюємо, що це були ударні безпілотники. Вони порушили наш повітряний простір і летіли з боку України”, – заявив Лукашенко. Він також стверджує, що інші безпілотники були “передані” Росії, зазначаючи, що Білорусь і Росія мають об’єднану систему ППО.

Лукашенко додав, що безпілотники спочатку нібито були націлені на Смоленськ, але змінили свою траєкторію і направилися в Ярославль. За його словами, всі цілі були перехоплені російською системою ППО.

Відзначаючи серйозність ситуації, Лукашенко пригрозив, що будь-які подальші провокації залишаться без відповіді. Ці заяви продовжують напружену ситуацію в регіоні та підкреслюють зростання напруженості між Білоруссю і Україною.

Станом на зараз, немає підтвердження з боку українських офіційних осіб про причетність України до інциденту. Важливо зазначити, що такі звинувачення можуть мати значний вплив на міжнародні відносини та регіональну безпеку.

Військовий, який двічі втік із частини, отримав 5 років ув’язнення

Миргородський міськрайонний суд Полтавщини засудив військового, який двічі самовільно залишив місце служби, до 5 років і 1 місяця позбавлення волі. Це рішення можна оскаржити протягом 30 днів. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, засуджений – киянин, мобілізований під час війни, який служив гранатометником у відділенні охорони. Перше порушення сталося 16 березня 2024 року. […]

The post Військовий, який двічі втік із частини, отримав 5 років ув’язнення first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У відомому селі Рудня на Київщині активно обговорюється пропозиція переукласти угоди оренди з компанією, що пов’язана з проросійським аграрієм Місаком Хідіряном, ще на наступні 7 років. Це викликало серйозні занепокоєння серед місцевих мешканців, які підозрюють, що за цим стоять інтереси, несприятливі для України. Саме тому журналісти редакції СтопКору вирішили докладно дослідити цю ситуацію. Село Рудня знаходиться у складі Великодимерської селищної громади Броварського району Київської області. Населення села налічує близько 1910 осіб, а загальна площа земель у межах колишньої Руднянської сільської ради складає майже 3 тисячі гектарів. Зазначене село

Цікавою деталлю є те, що на етапі свого становлення в початкових років 2010-х “Пирятинський делікатес” мав серед своїх керівників Артака Хідіряна, який, ймовірно, є сином Місака Хідіряна. Історичним засновником компанії є громадянка Російської Федерації Тамара Хідірян, а її бізнес-партнером і співзасновником виступав Дживан Мамоян, відомий своїми спірними діями. Згідно з розслідуванням журналістів СтопКор, у січні 2023 року в Києві Служба безпеки України затримала власника великого агрохолдингу, який забезпечував постачання харчових продуктів для окупаційних сил на лівому березі Херсонської області. За інформацією українського видання Forbes, затриманим виявився засновник ТОВ “Моріс Каховка” Дживан Мамоян. Зазначено, що агрокомпанія, контрольована Мамояном, була одним з провідних фінансових донорів південного регіону для російського “Фонду підтримки учасників СВО”, створеного у 2023 році. Крім того, Мамоян є співзасновником “Пирятинського делікатесу” разом з Тамарою Хідірян. Він також має два ФОП у Києві, які займаються роздрібною торгівлею на лотках і ринках.

Інші аспекти стосуються Місака Хідіряна, якому приписують можливу проросійську позицію. За даними інформаційно-аналітичних платформ, в українських реєстрах він зазначений як громадянин Вірменії, хоча деякі ЗМІ вказують на можливість наявності у нього інших паспортів, зокрема угорського, країни, голова уряду якої, Віктор Орбан, відомий своїми симпатіями до РФ. Звинувачення в адресу Місака Хідіряна та його родини не обминули інформаційні канали. Наприклад, у червні 2023 року він відправився у закордонне турне, заявивши про своє бажання отримати “паспорт однієї з країн Євросоюзу”. Крім цього, згадувалась його можлива причетність до одного з найпотужніших конвертаційних центрів України, через який кошти надходили до ОРДЛО. Інформація про його рідного брата, Самвела Хідіряна, також була розголошена. Вказувалося, що він довгий час мешкав у Москві та мав російське громадянство.

Представники A.G.R. Group та родини Хідірян відмовилися від коментарів, однак журналісти залишають запити на відповідь для висвітлення їхньої публічної позиції.

Чи можливо, що ті, хто намагалися захопити землі Київщини силою зброї, тепер стримуються відкритого застосування сили, намагаючись тихо “присвоїти” їх через підконтрольні бізнес-структури? Представники активної громадськості села Рудня переконані, що такий сценарій можливий. І аналіз, проведений журналістами СтопКору, підтверджує: їхні обурення мають певні підстави, які варто ретельно перевірити компетентним органам.

• Процес “анексії” земель на Київщині може здійснюватися не лише за допомогою військової сили, але й шляхом тихих підтримок та впливу через підконтрольні бізнес-структури.

• Обурення та побоювання місцевої громадськості села Рудня стосовно цієї ситуації мають певні підстави, які потребують ретельної перевірки та уваги компетентних органів.

• Результати аналітичного дослідження, проведеного журналістами СтопКору, підтверджують необхідність подальшого вивчення та реагування на цю проблему для забезпечення захисту прав місцевих громад та земельних ресурсів.

Останні новини