Телеведуча Лідія Таран пояснила, чому переїхала до Франції

У відповідності до законопроекту №11264, українці віком від 21 до 58 років стануть перед новим податком, але будуть виключені окремі категорії. Верховна Рада пропонує введення оподаткування для осіб бездітних та тих, хто має менше ніж троє дітей. Зазначений законопроект був оприлюднений на веб-порталі парламенту для ознайомлення 20 травня. Ініціатором цього закону є народний депутат від партії "Слуга народу" Сергій Дмитрович Гривко. У тексті документу зазначається про тимчасове введення "демографічного збору" для громадян України. "Тимчасово, до ухвалення рішення Верховної Ради України про завершення демографічної реформи, встановлюється демографічний збір", – вказано у документі. Згідно з цим законопроектом, сплачувати збір будуть всі фізичні особи віком від 21 до 58 років, за винятком: Окрім того, ставки "демографічного збору" визначені наступним чином: Сергій Гривко, народився у 1985 році та був обраний народним депутатом дев’ятого скликання від партії "Слуга народу" у 2019 році. Він є членом Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. У вересні 2023 року Гривко вніс законопроєкт, спрямований на зменшення терміну ув’язнення для засуджених, які виробляють електроенергію на велосипедних установках. Депутат заявив, що ця ініціатива дозволить засудженим виконувати норми, встановлені Міністерством Юстиції, та зменшити термін ув’язнення на 30 днів протягом року. Також варто зазначити, що в Раді розглядається законопроєкт щодо пом’якшення покарань для ухильників. Згідно з цією ініціативою, запропоновано чотири альтернативи позбавленню волі. Передбачається, що це дозволить державі зекономити ресурси та, можливо, навіть збільшити доходи до бюджету.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на важливість розгляду нового законопроекту щодо введення "демографічного збору" в Україні. Ця ініціатива спрямована на стимулювання народжуваності та підтримку сімей з дітьми. Ініціатором законопроекту є народний депутат Сергій Гривко. Законопроект передбачає тимчасове введення оподаткування для бездітних громадян та тих, хто має менше трьох дітей у віці від 21 до 58 років. Також ставки "демографічного збору" визначені в документі. Паралельно з цими зусиллями у Верховній Раді розглядаються інші законопроекти, спрямовані на пом'якшення покарань для ухильників та зменшення термінів ув'язнення. Загалом, ці ініціативи можуть мати велике значення для держави, сприяючи розвитку суспільства та підвищенню демографічного потенціалу країни.

Львівська область опинилася на верхівці антирейтингу серед українських регіонів за кількома ключовими показниками соціально-економічного розвитку. Зокрема, високий рівень безробіття, зростання цін на житлово-комунальні послуги та недосконала інфраструктура створюють складні умови для життя місцевих жителів. Такі негативні тенденції впливають не лише на добробут громадян, а й на привабливість області для інвестицій.

Експерти відзначають, що одна з причин низьких показників – недостатнє фінансування соціальних програм та слабка підтримка малого та середнього бізнесу. Багато підприємців стикаються з бюрократичними перепонами та нестачею кваліфікованих кадрів, що стримує розвиток локальної економіки. Крім того, відтік молоді до великих міст або за кордон поглиблює проблему демографічної кризи.

За даними агентства, у 2025 році перше місце посіла Львівська область, де зафіксовано найбільшу кількість осіб, внесених до Реєстру. На другому місці — Вінницька область, а Київ замкнув трійку «лідерів». Також серед регіонів із високим рівнем виявлених корупційних порушень — Одеська, Дніпропетровська та Чернівецька області.

Внесення особи до Реєстру корупціонерів означає, що вона була визнана винною судом або отримала дисциплінарне стягнення за дії, пов’язані з корупцією. Це може бути як хабар, так і зловживання службовим становищем, недостовірне декларування чи конфлікт інтересів.

Такі дані не лише формують загальнонаціональну статистику, а й впливають на майбутнє самої особи: внесення до Реєстру унеможливлює зайняття певних посад у державному секторі та унеможливлює повторний вступ на державну службу.

За словами експертів, перше місце Львівської області у цьому рейтингу може свідчити не лише про рівень корупції, а й про активну роботу правоохоронців і місцевих антикорупційних структур, які фіксують і доводять такі справи до суду.

Разом з тим, показник залишається тривожним сигналом щодо системних проблем у публічному секторі регіону.

У світському середовищі з новою силою спалахнули розмови про можливе відродження культового телепроєкту «Танці з зірками». Причиною хвилі обговорень став натяк Юрія Горбунова, продюсера й телеведучого, який у мережі не лише поділився сімейними фото, а й дав зрозуміти, що на телебаченні може готуватися щось особливе. Його слова стали приводом для палкої дискусії у свіжому випуску програми #ністиданісовісті, де цю тему докладно розглянули ведучі Євген Фешак, Артур Адамов та Наталія Тур.

У розмові, що переросла у живу суперечку про актуальність танцювального формату, Євген Фешак висловив переконання, що шоу має всі шанси повернутися на екрани. Він зазначив, що за роки відсутності «Танці з зірками» не втратили своєї ценності й залишаються впізнаваним брендом, який здатен знову об’єднати глядачів навколо яскравих постановок і щирих емоцій.

Колега Фешака, ведучий Артур Адамов, також поставився до ідеї скептично. Він нагадав, що навіть шоу «Голос» свого часу довелося переносити до Польщі через неможливість організувати безпечні прямі ефіри в Україні. За його словами, формат «Танців з зірками» теж прив’язаний до живих виступів і голосування в реальному часі, що суттєво ускладнює його реалізацію в нинішніх умовах.

Натомість Наталія Тур не погодилася з найжорсткішими закидами, які лунають щодо можливого відновлення проєкту. Вона нагадала, що попри війну в Україні вже виходять гумористичні й розважальні програми, а глядачам потрібні емоційні «вікна» для відпочинку та перезавантаження. На її думку, новий сезон «Танців з зірками» міг би бути побудований на більш ліричних, чуттєвих постановках, що відображають переживання людей у воєнний час, а не просто на класичній розвазі.

У підсумку ведучі зійшлися на тому, що, якби шоу й поверталося, воно мало б отримати чітку соціальну місію. Євген Фешак зазначив, що було б правильно, якби подібні великі проєкти поєднували розвагу з суспільно важливою метою — наприклад, збором коштів на підтримку ЗСУ, допомогу пораненим, переселенцям чи дітям, які постраждали від війни.

Поки що повернення «Танців з зірками» офіційно не анонсоване, але сама поява цієї теми в публічній дискусії та натяк Горбунова свідчать: українське телебачення поступово шукає баланс між воєнною реальністю й потребою глядачів у якісному емоційному відпочинку.