У Харкові викрито масштабну корупційну схему у прокуратурі

Зміни у соціальних виплатах, які набувають чинності з 1 березня, вплинуть на внутрішньо переміщених осіб та пенсіонерів в Україні. Зменшення кількості отримувачів допомоги серед ВПО буде спрямовано на найбільш вразливі та малозабезпечені категорії населення, з метою оптимізації видатків та відповідності державної політики зі стандартами справедливості.

Планується, що фінансування на допомогу для внутрішньо переміщених осіб у 2024 році складатиме 57 мільярдів гривень, що на 15 мільярдів менше, ніж у 2023 році. Зміни в системі виплат передбачають перерозподіл та уточнення прав на допомогу, що стосується певних категорій осіб.

Найвразливіші категорії мають продовжити отримувати державну допомогу, в той час як інші категорії зобов'язані будуть подати заяву на отримання виплат з 1 березня. Розмір допомоги залишиться незмінним: 2 тисячі гривень для основної допомоги та 3 тисячі гривень для осіб з інвалідністю та дітей.

Окрім цього, пенсіонери отримають невелике збільшення пенсій за рахунок індексації та зростання мінімальної зарплати. Мінімальні пенсії підвищаться автоматично, а середня пенсія зросте приблизно на 8%, що дозволить підвищити соціальний захист для усіх категорій пенсіонерів, зокрема найбільш вразливих серед них.

Україна очікує значний приріст фінансової підтримки від своїх союзників у березні, хоча фінансування з певних джерел ще не надійшло. Згідно з оптимістичними прогнозами, цього року Україна може отримати близько 9 мільярдів доларів допомоги. В цю суму входить транші від МВФ, Японії, Євросоюзу та Світового банку.

У контексті невизначеності з фінансовою допомогою від партнерів, Україна має розраховувати на зменшення обсягів зовнішнього фінансування порівняно з минулим роком. Це ускладнює ситуацію з дефіцитом бюджету, що спричинений воєнними витратами країни.

Паралельно з цим, очікується, що блокада українських кордонів Польщею посилиться, адже польські перевізники приєднаються до акцій фермерів. Ці протести відбуваються через незадоволення з приводу політики стосовно українських перевізників в Польщі.

Крім того, у березні почнеться вступна кампанія-2024, яка передбачає реєстрацію на Національний мультипредметний тест. Абітурієнти матимуть можливість обрати предмети для тестування та зареєструватися з 14 березня до 11 квітня, після чого пройдуть тестування в травні-червні під час основної сесії.

У березні Україна очікує значний приріст фінансової підтримки від своїх союзників, що стане важливим джерелом фінансування для перекриття дефіциту бюджету, що утворився через воєнні витрати країни. Згідно з прогнозами, Україна може отримати близько 9 мільярдів доларів допомоги від МВФ, Японії, Євросоюзу та Світового банку. Однак, несправедливість політики стосовно українських перевізників у Польщі може призвести до посилення блокади кордонів з цією країною. Крім того, вступна кампанія-2024 стартує з можливістю реєстрації на Національний мультипредметний тест, що стане важливим етапом для абітурієнтів.

У Закарпатській області правоохоронні органи оголосили підозру кадастровому реєстратору, дії якого призвели до незаконного вибуття частини земель Національного природного парку «Синевир». Слідство встановило, що посадовець під час виконання своїх обов’язків допустив серйозні порушення, наслідком яких стала зміна правового статусу заповідної території та її подальша передача у комунальну власність.

За інформацією обласної прокуратури, колишній працівник Держземагентства під час державної реєстрації земельної ділянки не здійснив належної перевірки технічної документації. У результаті цього він помилково зарахував 2,6 гектара території національного парку до земель сільськогосподарського призначення. Така помилка суперечила чинному законодавству та фактичному статусу цієї землі як об’єкта природно-заповідного фонду.

Прокуратура кваліфікувала дії реєстратора як службову недбалість, що призвела до незаконного вибуття земель державного значення. Встановлюється розмір шкоди та причини, через які технічна документація не була належним чином перевірена перед внесенням змін до державного реєстру.

Наразі триває слідство, реєстратор перебуває під процесуальним контролем, а прокуратура розглядає питання про можливе повернення ділянки у державну власність.

Україна зробила свій вибір щодо представника на Євробаченні-2026. Переможницею національного відбору, який пройшов 7 лютого, стала співачка LELÉKA, що привернула увагу своєю піснею «Ridnym». Ця композиція, яка гармонійно поєднує народні мотиви з сучасними музичними тенденціями, здобула найвищі оцінки як від журі, так і від глядачів, що підкреслює її особливу атмосферу та емоційну глибину.

LELÉKA, що є сценічним псевдонімом молодої української співачки, продемонструвала на сцені неперевершену енергетику та глибоке розуміння музики. Її виступ не залишив байдужим нікого, а поєднання традиційних українських мотивів з новими музичними напрямами стало справжнім відкриттям для слухачів. Пісня «Ridnym», яка в перекладі означає «рідним», глибоко торкається теми родини, коріння і зв'язку з батьківщиною, що є дуже важливим у контексті сучасних викликів, з якими стикається Україна.

Фахову освіту Вікторія здобула у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, де навчалася на акторському факультеті. Після завершення навчання працювала в Молодому театрі, поєднуючи акторську діяльність із вокалом.

Згодом співачка переїхала до Німеччини, де продовжила професійний розвиток у сфері музики. Вона отримала магістерську освіту з джазового вокалу та композиції, а також навчалася роботі з музикою для кіно й серіалів. Саме цей період сформував її як артистку, відкриту до експериментів і міжжанрових поєднань.

У 2016 році в Берліні Вікторія заснувала музичний проєкт LELÉKA — українсько-німецький етноджазовий гурт, що працює з автентичним фольклором у сучасному аранжуванні. Проєкт здобув міжнародне визнання, виступав на європейських сценах і випустив кілька альбомів. Паралельно Корнікова працювала як композиторка й аранжувальниця для кіно.

Попри те, що LELÉKA відома передусім як гуртовий проєкт, у фіналі національного відбору артистка виступала сольно. Її конкурсна пісня Ridnym — це лірична історія про рідних, пам’ять про дім, зв’язок із Батьківщиною та внутрішню стійкість. Композиція побудована на мінімалізмі, де ключову роль відіграє голос і емоційна подача.

Сценічний номер був стриманим і виваженим: лаконічне світло, відсутність зайвих ефектів і максимальна концентрація на вокалі. Саме ця чесність і внутрішня напруга, за оцінками журі та глядачів, стали вирішальними у боротьбі за перемогу.

Творчість LELÉKA часто описують як ніжну й автентичну, але водночас експериментальну. Артистка послідовно популяризує українську музику за кордоном і наголошує на важливості збереження мови та культурної ідентичності в діаспорі. З таким меседжем вона представить Україну на Євробаченні-2026.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

У відповідь на ці дії, музей звернувся до Офісу антирейдерства Міністерства юстиції України, який у липні 2022 року скасував незаконну реєстрацію. Порушено кримінальну справу під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора України.

Проте, шахраї намагалися легалізувати захоплення через суд. Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову 26 лютого 2024 року, підтвердивши скасування реєстрації наказом Офісу антирейдерства.

7 серпня 2024 року Північний апеляційний господарський суд ухвалив рішення, яким скасував постанову Господарського суду міста Києва і задовольнив позов рейдерів, скасувавши наказ Міністерства юстиції.

“Цим рішенням Північний апеляційний господарський суд фактично легалізував рейдерське захоплення частини території та приміщень музею,” – заявило Мінкульт.

Міністерство культури підкреслило, що музей за підтримки МКІП буде боротися за відновлення справедливості та планує звернутися до Верховного суду України для оскарження рішення апеляційного суду.