У Києві викрито шахраїв, які видурили мільйони на “лазерну зброю” для ЗСУ

Новий закон щодо посилення мобілізації в Україні призначений для забезпечення ефективної обороноздатності країни. Окрім звичайної повістки, він вводить ще один документ — "вимогу" від Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК), який надає можливість військкомату обмежити право керування автомобілем особі, яка ухиляється від військової повинності.

Ця "вимога" виставляється в разі, якщо військовозобов'язаний протягом 60 днів після набрання законної сили закону не надав своїх персональних даних або не з'явився на призов до ТЦК, або не пройшов медичний огляд. Якщо встановлюється факт порушення, військкомат звертається до поліції з метою затримання особи.

У випадку, якщо поліція не може затримати особу за письмовим повідомленням, ТЦК висилає призовнику "вимогу" звичайною поштою рекомендованим листом. Якщо особу не знайдено за адресою або вона відмовляється розписатися за листом листоноші, вважається, що вимога не була вручена.

Якщо протягом 10 календарних днів особа не з'явиться до ТЦК, військкоми через суд починають обмежувати її права на керування автомобілем. Це ставить під відповідальність тих, хто ухиляється від військової служби, та сприяє зміцненню обороноздатності держави.

Висновки до вищезгаданої статті підкреслюють важливість нового закону щодо посилення мобілізації в Україні. Введення "вимоги" від Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК), яка дає можливість обмежувати право керування автомобілем особам, що ухиляються від військової повинності, є важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни.

Цей закон має на меті підвищити відповідальність тих, хто ухиляється від виконання військової служби, та забезпечити ефективну мобілізацію в разі потреби. Він встановлює чіткий алгоритм дій щодо видачі "вимоги" та подальших заходів у випадку порушення війсь

У п'ятницю, 24 травня, директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семен Кривоніс прийняв рішення тимчасово покласти обов'язки першого заступника на іншу особу, визволивши Гізо Углаву від виконання цієї посади. Проведені кроки є реакцією на заяву Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) щодо можливого витоку інформації з НАБУ. Цей нещодавно виниклий скандал, в який втрутилися різні активісти, викликав значну хвилювання та потребує ретельного розгляду та розслідування. Його наслідки можуть мати серйозний вплив на роботу Національного антикорупційного бюро та загальну довіру до антикорупційних інституцій в Україні.

На 22 травня в ЗМІ стало відомо, що САП розпочала обшуки у представника НАБУ, що пов’язано з розслідуванням можливого витоку інформації у кримінальній справі про “Велике будівництво”. Зазначалося, що ці дії відбуваються за місцем проживання детектива НАБУ Валерія Полюги та ексглави Броварської РДА Георгія Біркадзе, якого підозрюють у причетності до справи.

Пізніше САП підтвердила факт обшуків, пояснивши, що проводить процесуальне керівництво в досудовому розслідуванні стосовно можливих правопорушень співробітників НАБУ, ініційованих на підставі службової записки викривача з самого Бюро.

Відповідно до інформації, САП залучила Національну поліцію через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ, однак стверджує, що поліцейські не мали доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

Наступного дня, 23 травня, НАБУ опублікувало відповідь на звинувачення САП, заявивши про здатність самостійно провести розслідування. Бюро наголосило, що має власні ресурси для цього і не потребує додаткової допомоги з боку прокуратури.

Хоча між Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціальною антикорупційною прокуратурою (САП) виникли непорозуміння, обидва відомства утримувалися від розголошення деталей справи та прізвищ фігурантів.

Тим часом, журналіст-розслідувач Юрій Ніколов розкрив деякі аспекти справи в своїх повідомленнях.

“Вчора джерело в правоохоронних органах підтвердило, що бізнесмен з будівельної галузі, Біркадзе, відомий як піар-ас Офісу президента, інформував про свою справу куратора “Великого будівництва” Юрія Голіка. Цю інформацію Біркадзе отримував від особи з доступом до різних сфер діяльності НАБУ під час обох керівництв Бюро — Ситника та Кривоноса. Очевидно, це не Ситник і не Кривоніс. Але хто тоді?”, — написав Ніколов.

Пізніше Ніколов та голова громадської організації “Центр протидії корупції” (ЦПК) Віталій Шабунін оприлюднили відео, в якому надали більше деталей.

“У 2021 році було виділено 100 млрд грн на велике асфальтування. Куратор цього проекту, Юрій Голик, перебував під прицілом софітів. Але його посада не вимагала навіть найбільш базової відповідальності. Детективи НАБУ знали, хто він, і проводили розслідування, але безуспішно. Він був завжди на крок попереду”, — стверджують активісти.

За словами Ніколова та Шабуніна, детективи розуміли, що відбувається витік інформації.

“У ході розслідування було обшукано квартиру одного з детективів НАБУ та Георгія Біркадзе. Біркадзе отримував інформацію на мобільний телефон від свого інформатора всередині НАБУ, після чого вона автоматично знищувалася. Однак Біркадзе фотографував це листування та надсилав фото Голику. Під час обшуку ці повідомлення були знайдені в телефоні Голика”, — стверджують активісти.

Більшість інформації, зауважують експерти, стала відомою завдяки діяльності громадських активістів, які вкладають зусилля у розкриття деталей справи.

“Щодо розголошення інформації, то НАБУ та САП не розкривають її, щоб зберегти конфіденційність слідства. Це вкрай важливо. Але деякі громадські активісти дізналися більше”, — додає член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковських.

У рамках згаданої справи було прийнято рішення усунути від виконання обов’язків першого заступника директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Гізо Углаву.

Цю інформацію офіційно підтвердили представники НАБУ. Вони підкреслили, що сам Гізо Углава подав заяву “про можливий конфлікт інтересів”. Однак подробиці цього рішення не були розголошені.

Активісти-антикорупціонери розкрили деякі аспекти справи, стверджуючи, що причиною відсторонення Углави стало його особисте розголошення інформації про хід кримінальних розслідувань, які вели детективи НАБУ. Ця інформація передавалася бізнесмену з будівельної сфери, Георгію Біркадзе, що у свою чергу поширював її серед інших осіб, які перебували під слідством.

Зазначимо, що Гізо Углава є одним із засновників НАБУ та діє в команді Міхеїла Саакашвілі. Він приїхав до України у 2014 році як член консультативної групи грузинських реформаторів. У квітні 2015 року Углаву призначили на посаду першого заступника директора НАБУ.

У “Центрі протидії корупції” висловили сумнів у об’єктивності цього рішення, зауваживши, що конфлікт інтересів був очевидний ще на етапі розслідування, а сама заява була подана після публічного скандалу. Однак член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковський вважає, що активісти зарано висновують, оскільки немає достатніх доказів щодо причетності Углави до справи. Також він зауважує, що подання заяви про можливий конфлікт інтересів є стандартною процедурою в подібних випадках.

Варто відзначити, що за два дні до початку подій, описаних у статті, а саме 20 травня, юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан опублікувала матеріал, де стверджувала, що керівник Національного антикорупційного бюро (НАБУ) не контролює своїх заступників.

“Цікаво, що трохи більше року тому ЦПК вже цікавився НАБУ і писав про голову НАБУ Семена Кривоноса, як про людину, яка аж занадто контролює своїх заступників. Тут я бачу певну нестиковку щодо позицій”, — зазначає Віктор Прудковський.

“Стаття Щербан та подальший резонанс активістів на тему обшуків у НАБУ можуть бути елементом політичного тиску на відомство. Справа в тому, що у вересні НАБУ має пройти перший в його історії аудит, і аудитори мають зробити свої висновки. Заяви активістів є складовою формування інформаційного поля”, — додає експерт.

“Громадські активісти перепрофілювалися та налаштовуються проти Гізо Углави, хоча ще рік тому захищали його. Я більше маю претензій до колишнього голови НАБУ Ситника, ніж до Углави. Я не бачу результатів роботи НАБУ, не бачу жодних посадових осіб, які були б покарані. Є лише підозри, і нічого більше”, — ділиться своїми думками політолог Віталій Кулик.

Згідно з його словами, проблема полягає не в Углаві або Кривоносі, а в самій структурі відомства.

“У вересні НАБУ пройде перший в історії аудит, тож подібні сценарії можуть відіграти ключову роль в майбутньому”, — підкреслює експерт.

Незважаючи на це, у НАБУ і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявили, що досягли спільного розуміння щодо подальшого об’єктивного та неупередженого розслідування фактів розголошення даних досудового розслідування.

“Обидва інститути залишаються вірними своїй головній меті — боротьбі з високопосадовою корупцією. НАБУ та САП зберігають довіру громадськості до своєї спільної роботи та результатів”, — йдеться у їх спільному заявленні.

“Ці оголошення, мабуть, більше схожі на політичний обмін західними партнерами, ніж на реальну угоду”, — додає експерт.

Найближчими днями президент України Володимир Зеленський може здійснити важливий візит до американського штату Флорида для проведення переговорів, які стосуватимуться майбутніх форматів припинення війни в Україні. Очікується, що місцем зустрічей стане резиденція Мар-а-Лаго, відома як центр неформальної політичної координації в США. Ця зустріч стане важливою частиною дипломатичних зусиль України щодо врегулювання конфлікту та формування підтримки з боку західних партнерів.

Згідно з попередніми даними, візит може відбутися вже 28 грудня, і це стане значним кроком у продовженні активних контактів українського керівництва з представниками американського політичного істеблішменту. Така поїздка планується як продовження тих важливих переговорів, що відбулися напередодні і мали на меті визначення нових шляхів підтримки України у її боротьбі з агресією. Програма візиту включає не тільки стратегічні обговорення щодо майбутнього конфлікту, а й можливі домовленості щодо подальшої допомоги Україні.

Раніше Володимир Зеленський публічно розповів про тривалу телефонну розмову з представниками команди президента США — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами глави держави, обговорення було максимально предметним і стосувалося не загальних декларацій, а конкретних форматів зустрічей, термінів і рішень, необхідних для зупинення бойових дій.

Президент України наголосив, що Київ підготував низку практичних пропозицій. Частина документів перебуває на фінальній стадії доопрацювання, а деякі вже повністю готові. Зеленський підкреслив, що Україна переходить від загальних формулювань до чітких і структурованих рішень, які можуть бути покладені в основу переговорного процесу.

Загальний тон міжнародних контактів навколо цих ініціатив характеризується стриманим інтересом і підвищеною увагою. Після серії нещодавніх зустрічей високого рівня у Флориді та Маямі питання мирного врегулювання війни в Україні знову опинилося в центрі політичних дискусій у США.

Водночас залишається низка принципових проблем, які досі не мають чіткого вирішення. Йдеться насамперед про гарантії безпеки для України, механізми примусу до виконання домовленостей та юридичні зобов’язання Росії у разі укладення будь-яких угод. Саме ці питання називають найскладнішими у майбутніх переговорах.

Стратегія Києва полягає у випередженні можливого скептицизму з боку американської політики, орієнтованої на внутрішні інтереси. Україна пропонує не абстрактні очікування, а готову дорожню карту, яка має поєднати безпекові інтереси США з реальним шляхом до завершення війни, що продовжує виснажувати ресурси Заходу.

Різдвяна дипломатична активність української сторони розглядається як чіткий сигнал: Київ більше не очікує готових мирних планів від Вашингтона чи Брюсселя. Україна формує власне бачення завершення війни і виносить його безпосередньо на стіл переговорів із майбутньою американською адміністрацією.