У Сумах чоловік вкрав телефон у пораненого після ракетного удару — йому загрожує 8 років

Канада надасть Україні значну фінансову допомогу у розмірі 92 мільйони гривень, що буде спрямована на розвиток цифрової безпеки та захист критичної інфраструктури країни. Ці кошти стануть важливою частиною зусиль України з підвищення кіберстійкості та посилення захисту від кіберзагроз. Міністерство цифрової трансформації України повідомило, що фінансування буде використано для реалізації стратегічних ініціатив, які передбачають впровадження передових технологій та вдосконалення існуючих систем безпеки.

Основною метою цього гранту є зміцнення захисту важливих державних ресурсів, таких як енергетичні, транспортні та комунікаційні системи, які є основою функціонування країни. Ресурси будуть спрямовані на підвищення рівня реагування на кіберзагрози, впровадження новітніх засобів кіберзахисту та створення резервних систем для мінімізації можливих збитків від кібернападів.

захисту критичної інфраструктури,

протидії кібератакам і загрозам,

створення систем раннього виявлення та реагування на інциденти,

закупівлі сучасного обладнання для кіберзахисту.

У МЗС Канади наголосили, що під час війни стабільна робота цифрових державних сервісів і критичної інфраструктури має вирішальне значення.

«Канада підтримує Україну в багатьох сферах, зокрема у сфері кібербезпеки. Ця допомога — не лише реакція на теперішні виклики, а й інвестиція в довгострокову цифрову стійкість України», — зазначили в канадському уряді.

Канада вже визначила шість пріоритетних проєктів для фінансування. Серед них — підтримка Державної судової адміністрації України, Чорнобильської АЕС та Державної прикордонної служби України.

З початку повномасштабного вторгнення Україна постійно зазнає кібератак, спрямованих на державні установи, енергетичну та військову інфраструктуру. Міжнародна підтримка допомагає посилити цифрову оборону та запровадити сучасні технології кіберзахисту.

Міністр оборони Британії скасував візит до Одеси через збільшену загрозу безпеці, повідомляє газета Sunday Times. Його рішення було ухвалено після попередження британської розвідки про можливу розкритість планів Росії. Шаппс прибув до України та провів зустрічі в Києві, але плани на візит до Одеси були скасовані за кілька годин до відправлення через високий рівень загрози. У офіційному коментарі зазначено, що міністр оборони не здійснив запланований візит з міркувань безпеки, проте підтверджено продовження підтримки України з боку Великої Британії. Скасування візиту відбулося в контексті загострення ситуації в Україні, після ракетного удару в Одесі, а також останніх звітів про можливе перешкоджання російською стороною супутниковим сигналам під час польоту міністра.

У вищезгаданій статті йдеться про скасування візиту міністра оборони Британії Гранта Шаппса до Одеси через підвищену загрозу безпеці. Рішення про скасування візиту було прийнято після того, як британська розвідка попередила про можливу розкритість планів Росії. Шаппс провів кілька зустрічей в Києві, але візит до Одеси був скасований за кілька годин до відправлення. Ця ситуація є свідченням загострення ситуації в Україні та підтверджує важливість підтримки України з боку Великої Британії.

У сучасному цифровому світі питання приватності стає все більш нагальним. Користувачі прагнуть убезпечити себе від можливого стеження в інтернеті, адже кожен клік, кожне підключення може залишати слід. Найпоширеніший спосіб — заклеїти вебкамеру ноутбука. Це дозволяє відчути контроль над власним простором та зменшує ризик випадкового або цілеспрямованого проникнення. Відомі випадки, коли зловмисники отримували доступ до камер через шкідливе програмне забезпечення, фішингові атаки чи уразливості операційних систем, і робили це без відома користувача.

Проте багато хто водночас не звертає уваги на смартфони, які постійно мають відкритий об’єктив. Мобільні пристрої зберігають величезну кількість персональної інформації: місцезнаходження, контакти, фото та повідомлення. Хоча заклеювання камери на смартфоні менш популярне, саме такі гаджети часто стають джерелом витоку даних, адже вони завжди підключені до інтернету та можуть автоматично синхронізувати інформацію з хмарними сервісами.

Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

«Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

Не завантажуйте підозрілі програми.

Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.

Адвокати Ігоря Коломойського наголошують на тому, що свідки у справі неправомірно перекручують свої показання, які були передані слідством. За їхніми словами, протягом останніх 6 місяців слідство побудувало обвинувачення на основі показань колишніх працівників банку, але нові протоколи повторного допиту свідків свідчать про зміну їхніх показань. Деякі свідки навіть заявляють, що їхні слова були переформульовані слідчими з метою зміни змісту в інтересах слідства. Наприклад, свідок Скрипник спочатку висловлював сумніви у реальності та ймовірності переказу готівки на рахунок обвинуваченого, але пізніше заявив, що його слова були змінені кілька разів. Інші свідки також стверджують, що їм допомагали формулювати певні грошові транзакції як "фіктивні", навіть коли вони не супроводжувалися готівковими переказами. Захист також підкреслює, що ні один із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку". Голова правління "Приватбанку" Герхард Бьош заявив, що у банку немає документів, які підтверджують суму заподіяної шкоди. Ці аргументи викликають сумнів у відповідності звинувачень до дій Коломойського, особливо в контексті збільшення застави для нього у справі про заволодіння значною сумою коштів.

У висновках статті відзначено, що адвокати Ігоря Коломойського висловлюють серйозні сумніви у відповідності показань свідків у справі. Вони наголошують на тому, що свідчення перекручуються під час допиту та навіть змінюються під впливом слідства. Зазначено, що жоден із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку", що ставить під сумнів обвинувачення до Коломойського. Також відзначено відсутність документальних підтверджень щодо заподіяної шкоди. Ці аргументи ставлять під сумнів обґрунтованість збільшення застави для Коломойського у справі про заволодіння значною сумою коштів.