У Дніпрі затримали колишнього командира військової частини, який організував схему пособництва у дезертирстві. За даними Державного бюро розслідувань, він разом зі спільниками допомагав військовослужбовцям залишати службу за грошову винагороду. Організатором схеми став офіцер ЗСУ, який раніше фігурував у справі про фіктивну службу депутатки Дніпропетровської облради. За його участі військовим пропонували “послуги” втечі з частини та […]Кошти та цінності, що належать державному Ощадбанку України, були повернуті після їхнього затримання угорськими спецслужбами в березні. Про завершення цієї справи повідомив президент Володимир Зеленський, підкреслюючи, що цьогорічний інцидент став одним із найбільш значущих фінансово-політичних конфліктів між Києвом і Будапештом.
Цей інцидент відбувся 5 березня 2026 року в Угорщині, коли два броньовані автомобілі інкасаторської служби Ощадбанку, що перевозили валюту та банківські метали з Raiffeisen Bank Austria до Ощадбанку України, були затримані. Банк стверджував, що перевезення проходило у відповідності до міжнародних норм та європейських митних правил.
Угорські правоохоронці зупинили інкасаторські автомобілі, затримали співробітників банку і вантаж. Згідно з інформацією міжнародних агентств, у транспорті знаходилися $40 млн, €35 млн та 9 кг золота, загальна вартість яких складала близько $82 млн. Співробітники Ощадбанку були тимчасово затримані, проте згодом їх відпустили й повернули в Україну, тоді як самі активи залишалися під контролем Будапешта.
Угорська сторона пояснювала свої дії підозрами у відмиванні грошей, доручивши податковим та митним службам перевірити походження і мету перевезення. Київ, у свою чергу, рішуче відкинув ці звинувачення, вважаючи затримання незаконним та політично мотивованим, а також сприймаючи його як тиск на тлі напружених відносин між Україною та урядом Віктора Орбана.
Ощадбанк закликав до повернення незаконно затриманих активів, наголошуючи, що перевозив законні банківські цінності, а не приватний вантаж. Банк також заявляв про можливі фальсифікації угорською стороною відео, яке використовувалося для обґрунтування звинувачень.
Ця ситуація швидко перетворилася на дипломатичний скандал. Президент Зеленський у квітні підкреслив, що Україна має намір повернути кошти Ощадбанку і планував обговорити це питання з новим лідером угорської партії "Тиса", яка перемогла на парламентських виборах. Зеленський назвав дії Віктора Орбана фактично крадіжкою.
Петер Мадяр, новообраний прем'єр, зазначив, що зможе детально обговорити цю справу лише після офіційного вступу на посаду. Він також підкреслив, що ситуація є політично чутливою і потребує детального розгляду.
Повернення коштів і цінностей Ощадбанку закриває один з найгостріших етапів конфлікту, але залишає відкритими кілька важливих питань: чому угорська сторона вирішила вжити таких радикальних заходів проти українського державного банку, чи були дії її спецслужб політично вмотивованими, а також які правові наслідки можуть виникнути для Будапешта.
Цей інцидент відбувався на фоні складних відносин України з урядом Орбана, до яких входили блокування рішень ЄС щодо підтримки України та критика санкційних ініціатив. Затримання інкасаторів сприймалося не лише як митний епізод, але й як політичний демарш.
Для України повернення активів має велике значення не лише з фінансової точки зору, але також для захисту державної банківської системи та принципового підходу: українські державні кошти не повинні використовуватися як інструмент політичного тиску.
Закінчення цього гучного інциденту не лише повертає втрачені ресурси, а й підкреслює вразливість фінансових операцій в умовах війни та дипломатичної напруги, а також боротьби за вплив в Європі.
