Понеділок, 31 Серпня, 2026

Угорщина повернула активи Ощадбанку: завершено резонансний інцидент, названий Зеленським “крадіжкою Орбана”

Важливі новини

Київський адвокат організував продаж фальшивих довідок про інвалідність за 7 тисяч доларів

Київська міська прокуратура повідомила про викриття організованої злочинної групи, яка за гроші допомагала військовозобов’язаним уникати служби в ЗСУ або звільнитися зі служби за фіктивними документами. За даними слідства, вартість “послуги” становила 7 тисяч доларів. Організатором незаконної схеми виявився чинний адвокат. До реалізації плану він залучив ще сімох осіб. Схема полягала у виготовленні фальшивих документів, які […]

Польща продовжила дію програм захисту українських біженців до 2026 року

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, яким подовжено термін дії особливих програм захисту для українських громадян, що виїхали до країни через війну. Відповідно до документа, чинність цих програм триватиме до 4 березня 2026 року. Після цієї дати тимчасовий захист, що діяв від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, буде скасовано.

Новий закон передбачає низку змін у правилах перебування українців на території Польщі. Зокрема, для отримання соціальної допомоги на дітей відтепер необхідно, щоб хоча б один із батьків мав офіційне працевлаштування в країні та сплачував податки. Додатковою умовою стало регулярне відвідування дитиною навчального закладу — школи чи дитячого садка.

Голова адміністрації польського президента Збігнєв Богуцький заявив, що нові обмеження також торкнуться доступу до безкоштовних медичних послуг та інших пільг для тих, хто не працює. За його словами, ці зміни покликані запобігти так званому «соціальному туризму» з України за рахунок польського бюджету. Після завершення дії особливого захисту в 2026 році українські громадяни будуть розглядатися на загальних умовах для іноземців, без додаткових преференцій. За словами Богуцького, новий закон — останній у межах чинної формули допомоги. Окрім вже підписаного закону, найближчим часом президент Польщі має представити у Сеймі два нові законопроєкти. Перший стосується зміни умов набуття польського громадянства: пропонується збільшити термін необхідного проживання у статусі біженця з двох до десяти років.

Другий законопроєкт стосується заборони публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також запровадження відповідальності за «спроби поширення неправдивої інформації про Волинську трагедію».

Аналітики вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть вплинути як на внутрішнє становище українських біженців у Польщі, так і на міждержавні відносини між Києвом і Варшавою.

Заступниця голови ОП взяла участь у тренінгу з підготовки до спротиву

Заступниця голови Офісу президента Ірина Верещук повідомила, що взяла участь у тренінгу з підготовки громадян до національного спротиву. Одноденний курс вона пройшла в одному з Центрів підготовки на Київщині. Про це вона написала у своїх соціальних мережах, передає “Четверта студія”. “Дуже корисні практичні знання плюс чудовий заряд енергії”, — оцінила досвід Верещук. За її словами, […]

Крюківський вагонобудівний завод зберігає лідерство в державних замовленнях попри питання безпеки

Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) продовжує залишатися основним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, навіть незважаючи на те, що частина його кінцевих бенефіціарів є громадянами Росії, деякі з яких перебувають у санкційних списках РНБО та внесені до бази «Миротворець». Незважаючи на воєнний стан та потенційні ризики для національної безпеки, підприємство зберегло статус монополіста та продовжує вигравати тендери з єдиним учасником, отримуючи мільярди гривень державних коштів.

На КВБЗ офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча займає керівні посади. Зарплата управлінців на підприємстві залишається суттєво вищою за середній рівень у регіоні, що підкреслює значні фінансові потоки, що проходять через завод. Експерти відзначають, що монопольне становище на ринку державних замовлень дозволяє компанії утримувати високі прибутки навіть за умов обмеженої конкуренції та економічної нестабільності.

Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

Різдво Христове: світло віри, єдність родини та живі традиції українців

Різдво Христове для українців є особливим днем, у якому поєднуються глибока віра, національна пам’ять і щира родинна близькість. Це свято нагадує про народження Ісуса Христа як про подію, що принесла у світ надію, милосердя та духовне оновлення. Саме тому Різдво сприймається не лише як календарна дата, а як внутрішній стан душі, коли люди прагнуть миру, злагоди й добрих вчинків.

В Україні Різдво відзначають 25 грудня відповідно до нового церковного календаря. Для багатьох родин цей день стає приводом зібратися разом, відкласти щоденні турботи й присвятити час спілкуванню, молитві та спільним спогадам. Атмосфера свята наповнена очікуванням дива, адже Різдво традиційно асоціюється зі світлом, яке перемагає темряву, і вірою в краще майбутнє.

Наші предки вірили, що поведінка людини на Різдво впливає на весь наступний рік. Тому дотримувалися певних правил, щоб не накликати негаразди, сварки чи нестатки.

Головні заборони на Різдво включають:

не сваритися і не лаятися, уникати поганих слів, щоб не притягнути конфлікти;

не займатися хатньою працею, прибиранням, пранням, шиттям або важкою фізичною роботою, присвячуючи день молитві та родині;

не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, адже свято асоціюється з милосердям і щедрістю;

уникати скупості, бо жадібність у святковий день могла призвести до фінансових труднощів;

не позичати гроші, щоб не втратити удачу та достаток;

уникати смутку й сліз, адже Різдво – це свято радості та надії на краще майбутнє.

Дотримання цих народних традицій допомагає створити атмосферу свята, внутрішньої гармонії та родинного тепла.

Кошти та цінності, що належать державному Ощадбанку України, були повернуті після їхнього затримання угорськими спецслужбами в березні. Про завершення цієї справи повідомив президент Володимир Зеленський, підкреслюючи, що цьогорічний інцидент став одним із найбільш значущих фінансово-політичних конфліктів між Києвом і Будапештом.

Цей інцидент відбувся 5 березня 2026 року в Угорщині, коли два броньовані автомобілі інкасаторської служби Ощадбанку, що перевозили валюту та банківські метали з Raiffeisen Bank Austria до Ощадбанку України, були затримані. Банк стверджував, що перевезення проходило у відповідності до міжнародних норм та європейських митних правил.

Угорські правоохоронці зупинили інкасаторські автомобілі, затримали співробітників банку і вантаж. Згідно з інформацією міжнародних агентств, у транспорті знаходилися $40 млн, €35 млн та 9 кг золота, загальна вартість яких складала близько $82 млн. Співробітники Ощадбанку були тимчасово затримані, проте згодом їх відпустили й повернули в Україну, тоді як самі активи залишалися під контролем Будапешта.

Угорська сторона пояснювала свої дії підозрами у відмиванні грошей, доручивши податковим та митним службам перевірити походження і мету перевезення. Київ, у свою чергу, рішуче відкинув ці звинувачення, вважаючи затримання незаконним та політично мотивованим, а також сприймаючи його як тиск на тлі напружених відносин між Україною та урядом Віктора Орбана.

Ощадбанк закликав до повернення незаконно затриманих активів, наголошуючи, що перевозив законні банківські цінності, а не приватний вантаж. Банк також заявляв про можливі фальсифікації угорською стороною відео, яке використовувалося для обґрунтування звинувачень.

Ця ситуація швидко перетворилася на дипломатичний скандал. Президент Зеленський у квітні підкреслив, що Україна має намір повернути кошти Ощадбанку і планував обговорити це питання з новим лідером угорської партії "Тиса", яка перемогла на парламентських виборах. Зеленський назвав дії Віктора Орбана фактично крадіжкою.

Петер Мадяр, новообраний прем'єр, зазначив, що зможе детально обговорити цю справу лише після офіційного вступу на посаду. Він також підкреслив, що ситуація є політично чутливою і потребує детального розгляду.

Повернення коштів і цінностей Ощадбанку закриває один з найгостріших етапів конфлікту, але залишає відкритими кілька важливих питань: чому угорська сторона вирішила вжити таких радикальних заходів проти українського державного банку, чи були дії її спецслужб політично вмотивованими, а також які правові наслідки можуть виникнути для Будапешта.

Цей інцидент відбувався на фоні складних відносин України з урядом Орбана, до яких входили блокування рішень ЄС щодо підтримки України та критика санкційних ініціатив. Затримання інкасаторів сприймалося не лише як митний епізод, але й як політичний демарш.

Для України повернення активів має велике значення не лише з фінансової точки зору, але також для захисту державної банківської системи та принципового підходу: українські державні кошти не повинні використовуватися як інструмент політичного тиску.

Закінчення цього гучного інциденту не лише повертає втрачені ресурси, а й підкреслює вразливість фінансових операцій в умовах війни та дипломатичної напруги, а також боротьби за вплив в Європі.

Останні новини