Середа, 6 Травня, 2026

Угорщина повернула активи Ощадбанку: завершено резонансний інцидент, названий Зеленським “крадіжкою Орбана”

Важливі новини

Вчені: час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя

Міжнародна група вчених, серед яких фахівці Манчестерського університету та Гарварду, дійшла висновку, що час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя. Дослідження показало, що відкладений сніданок підвищує ризик смерті серед людей похилого віку. Дослідження тривало понад три десятиліття та охопило 2945 осіб у Великій Британії. Результати свідчать: кожна година відтермінування ранкової трапези збільшує ризик […]

Підозра депутату Дніпровської міськради: нові деталі справи про використання фальшивих документів

Під процесуальним контролем Офісу Генерального прокурора триває розслідування щодо діючого депутата Дніпровської міської ради, якому інкримінують організацію внесення неправдивих даних до офіційного документа та подальше використання підроблених матеріалів. За інформацією, поширеною із посиланням на ОГП, посадовець мав забезпечити підготовку фіктивних відомостей, необхідних для перетину державного кордону під виглядом службової поїздки.

У період дії правового режиму воєнного стану порядок виїзду за межі України для місцевих депутатів суттєво посилено. Законодавство передбачає, що такі особи можуть покидати територію держави лише за наявності належно оформленого рішення про відрядження, яке має бути обґрунтованим, підтвердженим і відповідати актуальним потребам громади. Саме з метою контролю та уникнення зловживань були запроваджені чіткі процедури погодження.

Однак, за даними слідства, у червні 2023 року один із депутатів Дніпровської міськради вирішив виїхати за кордон у приватних справах. Щоб обійти заборону, він організував фіктивне запрошення від іноземної компанії про нібито участь у конференції в Угорщині. Насправді жодного заходу не планувалося, а запрошення було створено виключно для легалізації права на виїзд.

На підставі цього підробленого документа Дніпровський міський голова підписав розпорядження про відрядження, що офіційно дозволило депутату перетнути державний кордон України.

Отримавши дозвіл, посадовець разом із сім’єю вирушив на відпочинок на грецький острів Родос. Там він перебував із 27 червня по 13 липня 2023 року, після чого повернувся в Україну. Слідство встановило, що жодної службової діяльності під час поїздки депутат не здійснював.

Наразі правоохоронці продовжують розслідування, а депутату інкримінують організацію підробки документів та їх використання з метою незаконного перетину кордону під час воєнного стану.

Росія вдарила по Україні 270 «Шахедами» і 10 ракетами під час переговорів Зеленського й Трампа

У ніч переговорів президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом Росія здійснила одну з наймасованіших атак з початку року. По території України було запущено 270 ударних безпілотників «Шахед» та 10 ракет різного типу. Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, українська протиповітряна оборона змогла знищити 230 дронів та 6 ракет, зокрема «Іскандери» та Х-101. Водночас 4 ракети й […]

Корупційний конвеєр у Бучанському районі: як дізнання перетворили на бізнес

У Бучанському районі Київської області, за інформацією з обізнаних джерел, роками функціонує відлагоджена корупційна схема в системі поліції. Її ключовими фігурами називають начальника дізнання Бучанського управління поліції Артема Яроша, а також керівника Бучанського районного управління поліції Андрія Маланчка, який нібито забезпечує загальне прикриття. Суть цієї системи полягає у перетворенні правоохоронної діяльності на джерело нелегального доходу, де службові повноваження використовуються не для захисту закону, а для особистого збагачення.

За наявними даними, дізнання у Бучанському районі фактично працює за принципами тіньового ринку. Кримінальні провадження можуть «продаватися» зацікавленим особам, рішення про їхнє закриття ухвалюються не на підставі доказів, а після передачі готівки. Окремим напрямом такої діяльності називають торгівлю службовою інформацією — витягами з матеріалів справ, даними слідства, відомостями про потерпілих або підозрюваних, які не повинні виходити за межі правоохоронних органів.

За даними джерел, Артем Ярош передає Маланчуку щомісяця близько 10 тисяч доларів США як «винагороду» за покровительство. У свою чергу дізнання виступає посередником у вимаганні від заявників та потерпілих сум від 2 до 5 тисяч доларів США за проведення досудового розслідування. Відмова сплачувати ці гроші автоматично призводить до закриття справи. Для підозрюваних суми ще вищі — від 5 до 15 тисяч доларів США за закриття провадження без розслідування.

Особливий напрямок схеми пов’язаний із забудовниками, які порушили права інвесторів. Такі справи закриваються системно, а посередники знають тариф заздалегідь — близько 3 тисяч доларів США, після чого проблема для забудовника зникає. За стабільну співпрацю Ярош отримав чотирикімнатну квартиру в Софіївській Борщагівці. Формально вона оформлена як соціальна допомога переселенцям, фактично — це пряма винагорода від схеми, де держава перераховує кошти забудовнику, а квартира потрапляє до поліцейського.

Минуле Артема Яроша теж викликає питання: раніше йому загрожувало до 15 років ув’язнення за хабарництво, замовне вбивство та розбещення неповнолітньої, але завдяки окупації Луганська справи згоріли. Це дозволило йому уникнути покарання і відновити діяльність у Київській області, застосовуючи знайому «луганську модель» корупції.

Сьогодні схема в Бучі та Вишневому діє стабільно: вимагання, продаж справ, закриття проваджень, нерухомість через фіктивну «допомогу переселенцям» і повна керованість поліції та прокуратури. Це не окремі зловживання — це відлагоджена система, що підриває довіру до правоохоронних органів у регіоні.

Масштабне розслідування щодо легалізації незаконних доходів: роль громадянина Республіки Білорусь у схемах відмивання коштів

Громадянин Республіки Білорусь на ім’я Гранц став центральною фігурою в розслідуванні, яке стосується нелегальних фінансових операцій та схем відмивання грошей. За інформацією слідства, він організував масштабну та складну мережу підприємств, через які здійснювалася торгівля нелегальними товарами, зокрема підакцизними виробами — алкоголем та тютюновими виробами. Ці операції проводились через ряд компаній, що значно ускладнило виявлення та доказову базу злочинних дій.

За версією правоохоронців, Гранц використовував підконтрольні йому юридичні особи, серед яких такі компанії, як ТОВ «Д’юті Фрі Трейдінг», ТОВ «БФ енд ГХ Тревел Рітейл Лтд», ТОВ «ВБЕТ Україна» та ТОВ «Києвріанта». Однак замість того, щоб легально реалізовувати продукцію у рамках безмитної торгівлі для пасажирів, ці компанії фактично вели незаконну торгівлю, постачаючи товар не за призначенням. Продукція, яка формально продавалася в магазинах безмитної торгівлі, фактично потрапляла на чорний ринок, що, без сумніву, завдавало шкоди економіці та здоров’ю населення.

Ці факти розслідуються в межах кримінального провадження №42025110000000248, яким займається Київська обласна прокуратура. Провадження відкрито за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — використання підроблених документів та організація фіктивного підприємництва.

Слідство також перевіряє можливе ухилення від сплати податків, підробку фінансової документації та участь у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Особливу увагу приділено ролі довірених осіб Гранца: Романа Лапонога, Саймона Форда, Ігоря Мегединюка та Андрія Петкевича, які могли забезпечувати функціонування схеми.

Правоохоронці досліджують джерела походження коштів, мережу підконтрольних компаній та причетність посадових осіб податкових, митних і банківських органів до прикриття незаконної діяльності.

Це розслідування може стати одним із найрезонансніших у сфері нелегального грального бізнесу та відмивання коштів за участю міжнародних структур.

Кошти та цінності, що належать державному Ощадбанку України, були повернуті після їхнього затримання угорськими спецслужбами в березні. Про завершення цієї справи повідомив президент Володимир Зеленський, підкреслюючи, що цьогорічний інцидент став одним із найбільш значущих фінансово-політичних конфліктів між Києвом і Будапештом.

Цей інцидент відбувся 5 березня 2026 року в Угорщині, коли два броньовані автомобілі інкасаторської служби Ощадбанку, що перевозили валюту та банківські метали з Raiffeisen Bank Austria до Ощадбанку України, були затримані. Банк стверджував, що перевезення проходило у відповідності до міжнародних норм та європейських митних правил.

Угорські правоохоронці зупинили інкасаторські автомобілі, затримали співробітників банку і вантаж. Згідно з інформацією міжнародних агентств, у транспорті знаходилися $40 млн, €35 млн та 9 кг золота, загальна вартість яких складала близько $82 млн. Співробітники Ощадбанку були тимчасово затримані, проте згодом їх відпустили й повернули в Україну, тоді як самі активи залишалися під контролем Будапешта.

Угорська сторона пояснювала свої дії підозрами у відмиванні грошей, доручивши податковим та митним службам перевірити походження і мету перевезення. Київ, у свою чергу, рішуче відкинув ці звинувачення, вважаючи затримання незаконним та політично мотивованим, а також сприймаючи його як тиск на тлі напружених відносин між Україною та урядом Віктора Орбана.

Ощадбанк закликав до повернення незаконно затриманих активів, наголошуючи, що перевозив законні банківські цінності, а не приватний вантаж. Банк також заявляв про можливі фальсифікації угорською стороною відео, яке використовувалося для обґрунтування звинувачень.

Ця ситуація швидко перетворилася на дипломатичний скандал. Президент Зеленський у квітні підкреслив, що Україна має намір повернути кошти Ощадбанку і планував обговорити це питання з новим лідером угорської партії "Тиса", яка перемогла на парламентських виборах. Зеленський назвав дії Віктора Орбана фактично крадіжкою.

Петер Мадяр, новообраний прем'єр, зазначив, що зможе детально обговорити цю справу лише після офіційного вступу на посаду. Він також підкреслив, що ситуація є політично чутливою і потребує детального розгляду.

Повернення коштів і цінностей Ощадбанку закриває один з найгостріших етапів конфлікту, але залишає відкритими кілька важливих питань: чому угорська сторона вирішила вжити таких радикальних заходів проти українського державного банку, чи були дії її спецслужб політично вмотивованими, а також які правові наслідки можуть виникнути для Будапешта.

Цей інцидент відбувався на фоні складних відносин України з урядом Орбана, до яких входили блокування рішень ЄС щодо підтримки України та критика санкційних ініціатив. Затримання інкасаторів сприймалося не лише як митний епізод, але й як політичний демарш.

Для України повернення активів має велике значення не лише з фінансової точки зору, але також для захисту державної банківської системи та принципового підходу: українські державні кошти не повинні використовуватися як інструмент політичного тиску.

Закінчення цього гучного інциденту не лише повертає втрачені ресурси, а й підкреслює вразливість фінансових операцій в умовах війни та дипломатичної напруги, а також боротьби за вплив в Європі.

Останні новини