Українська тенісистка Людмила Кіченок відмовилася від участі в турнірі Australian Open

Українське законодавство стосовно мобілізації переживає значні трансформації з моменту прийняття закону Верховною Радою 11 квітня 2024 року. Цей закон, спрямований на удосконалення системи призову до військової служби, вносить ключові зміни, зокрема зменшення призовного віку та впровадження електронних кабінетів для військовозобов’язаних. Однак однією з найбільш значущих інновацій є нові умови, пов'язані з мобілізацією жінок.

Згідно з цим законом, жінки можуть бути призвані до військової служби лише за власною згодою. Проте, жінки з медичною або фармацевтичною освітою повинні бути включені до військового обліку, незалежно від їхнього рішення про мобілізацію. Це охоплює жінок-медиків віком від 18 до 60 років, які вважаються придатними до військової служби за станом здоров’я. Проте включення до військового обліку не означає автоматичну мобілізацію жінок.

Жінки, які перебувають у військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу лише за власним бажанням у разі введення воєнного стану. У мирний час вони також можуть обрати військову службу або службу у резерві лише шляхом добровільного укладення контракту.

Закон також враховує гендерну рівність у військовому секторі, забезпечуючи, що жінки мають рівні умови з чоловіками щодо служби за контрактом, призову та проходження військової служби.

Щодо базової військової служби для жінок, вони можуть проходити її лише добровільно, на відповідних умовах. Так само, як і чоловіки, жінки повинні бути придатними за станом здоров’я та досягти віку від 18 до 25 років. Обидва гендери мають можливість обрати рік, у якому вони будуть проходити базову військову підготовку.

Щодо осіб, які не підлягають обов’язковому призову на військову службу, жінки мають можливість звільнитися від служби у разі вагітності або відпустки для догляду за дитиною, після того як вже вступили на неї. Крім того, на мобілізацію не підлягають заброньовані працівники та працівниці, студенти передвищих та вищих навчальних закладів у денній формі навчання, докторанти та інтерни.

У результаті прийняття закону про мобілізацію в Україні у 2024 році відбулися значні зміни щодо умов призову жінок до військової служби. Закон враховує гендерну рівність та надає жінкам рівні права та можливості у військовій сфері, забезпечуючи їм право на добровільний вибір щодо служби та мобілізації. Жінки з медичною або фармацевтичною освітою підлягають включенню до військового обліку, але сам факт обліку не передбачає автоматичної мобілізації. У мирний час вони можуть обирати між контрактною службою та службою у резерві, а базова військова підготовка для них також є добровільною. Жінки мають право звільнитися від служби у разі вагітності або догляду за дитиною, а деякі категорії осіб, такі як студенти та докторанти, звільнені від обов’язкового призову на військову службу. Таким чином, закон про мобілізацію враховує різноманітні аспекти та інтереси жінок у військовій сфері, забезпечуючи їм правовий захист та визнання їхнього внеску у національну оборону.

Переговори велися з кількома великими інвестиційними фондами та фінансовими установами. В результаті було досягнуто компромісу, який передбачає певні поступки з боку кредиторів щодо умов обслуговування українського боргу.

Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

«У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд», – повідомляє Berliner Zeitung.

Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».

Україна стикається зі складнощами у сфері озброєння, що становить серйозну загрозу для її обороноздатності та безпеки. Згідно з даними, наданими Foreign Policy, Україна і надалі відстає від Росії за обсягом озброєння, включаючи артилерію, протягом усього 2024 року. Ця ситуація є наслідком низки обставин, включаючи недостатнє фінансування та технічні обмеження. Навіть після отримання фінансової допомоги, більша частина необхідної зброї не буде доставлена на передову, через затримки у відновленні американських запасів та технічні проблеми у виробництві снарядів.

За словами представника Конгресу США, Збройні сили України переважно вимушені зосередитися на обороні, збільшуючи оборонні спроможності та зміцнюючи оборонні лінії. На жаль, навіть отримавши обіцяну допомогу, Україна має обмежені можливості для проведення наступальних операцій протягом поточного року.

Наявність лише обмеженої кількості боєприпасів і технічні проблеми з їхнім виробництвом ставлять під загрозу можливість українських військових здійснювати ефективні оборонні дії. Україна продовжить копати оборонні окопи та зміцнювати свої оборонні позиції, проте ці заходи можуть виявитися недостатніми у зустрічі з російською військовою машинерією.

У цей час Росія продовжує збільшувати обсяги виробництва снарядів, що може виявитися загрозою для стабільності та безпеки в регіоні. Відсутність необхідних ресурсів та технічних можливостей для України може посилити її залежність від партнерів та подальше погіршення безпекової ситуації в регіоні.

Україна стикається зі значними викликами у сфері озброєння, що може серйозно підірвати її обороноздатність та загрожувати національній безпеці. Незважаючи на спроби залучити допомогу від зарубіжних партнерів, країна має обмежені можливості отримати необхідну зброю та боєприпаси, що ускладнює проведення ефективної оборони. Технічні та фінансові обмеження перешкоджають Україні в розвитку власних військових потужностей та зміцненні оборонної лінії.

Ситуація стає ще більш загостреною через активні зусилля Росії у збільшенні виробництва та посиленні своїх військових можливостей. Україні важливо продовжувати співпрацю зі своїми партнерами в інтернаціональній спільноті для отримання необхідної підтримки та допомоги в укріпленні оборони та забезпеченні безпеки.

Для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні важливо, щоб Україна продовжувала працювати над удосконаленням своїх оборонних здібностей, шукала можливості для розвитку власного військово-промислового комплексу та підтримувала партнерські відносини з країнами, що поділяють її цінності та цілі в гарантуванні безпеки та суверенітету.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Так, з початку листопада ЗСУ повідомили про 1105 російських безпілотників. У середньому щодня на територію України залітали 85 безпілотників порівняно з 11 на день у червні. За даними київського Центру з протидії інформаційним загрозам, до жовтня ЗСУ нібито вдавалося збивати щонайменше три чверті (77%) російських безпілотників щомісяця.

При цьому, за підрахунками західних експертів, зараз відсоток перехоплення безпілотників українською ППО не перевищує 56%. Це свідчить про те, що ППО України просто не справляється з кількістю атак.

Примітно й те, що останнім часом в Україні спостерігається зростання кількості атак безпілотників у світлий час доби. Отже, дрони призначені для того, щоб їх можна було виявити і використовувати засоби ППО. Причому, величезна кількість безпілотників покликана просто перевантажити українську систему ППО, змусивши її витратити і без того дефіцитні протиракети.