Українська тенісистка Людмила Кіченок відмовилася від участі в турнірі Australian Open

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Моя війна» охоплює ключові моменти життя Валерія Залужного, починаючи з дитинства і до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Окрім особистих спогадів, значна частина книги присвячена періоду, коли Залужний керував обороною країни під час найважчих етапів війни.

Трилогія буде продовжена книгами «Наша війна» і «Їхня війна», які розглянуть події в Україні через призму ширшої національної та міжнародної перспективи. Вже відомо, що друга книга «Наша війна» перебуває на стадії написання.

Хоча вихід книжки міг би стати стартом для політичної кар’єри ексголовкома, джерела стверджують, що Валерій Залужний не має наміру йти в політику. Замість цього він планує продовжувати свою дипломатичну роботу на посаді посла України у Великій Британії.

Ключові елементи військового обліку:

“Ми ще не аналізували, цифри конкретні назвати не можу, але значна тенденція на збільшення самовільного залишення частини (СЗЧ) є”, – сказав Кравченко журналістам у вівторок у Києві, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна” щодо тенденції щодо злочинів, пов’язаних із ухиленням від військової служби.

За його словами, йдеться і про СЗЧ, дезертирство та невиконання наказів.

Кравченко не конкретизував цифру щодо цих злочинів, однак додав, що та, яка зазначається у ЗМІ, трохи перевищує реальну. Уточнюючи, наскільки загалом ситуація є загрозливою, голова суду сказав: “Загрозливою”.

Відповідаючи на запитання про те, що може зробити держава, конкретні відомства та судова влада, щоб змінити ситуацію на краще, Кравченко зазначив, що це запитання краще адресувати не йому: “Мобілізація, загальний порядок мають бути, але подивіться, з яким негативом показують ТЦК, “бусифікацію” придумали…. Питання є до патріотичного виховання… необхідно також стимулювати військовослужбовців, тією ж заробітною платою”.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва, який перебував у центрі уваги у зв'язку із справою про зловживання під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького у коментарі для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, перетворивши його попередній запобіжний захід у відповідальність особистої поруки, тим самим дозволяючи йому на даний момент знаходитися поза стінами СІЗО.

Суд визначив, що відсутність прокурора під час засідання потребує подальшого розгляду, а справу стосовно Лієва повернуто до Національної поліції для подальших дій. На думку судді Ярослава Шкодіна, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли представити достатні докази для продовження обвинувачення щодо злочину.

Цей випадок є вкрай важливим у контексті боротьби з корупцією в Україні, із спірними поглядами на ефективність та прозорість дій суду та правоохоронних органів у справі подібного масштабу. Рішення ВАКСу викликає певні сумніви та дискусії серед громадськості щодо надійності правосуддя та його впливу на боротьбу з корупцією в країні.

У висновку важливо зазначити, що рішення Верховного антикорупційного суду (ВАКС) щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва викликає значні обговорення в громадськості. Відмова у продовженні запобіжного заходу та перетворення його на особисту поруку сталася в умовах відсутності прокурора під час засідання, що породжує сумніви щодо об'єктивності судового процесу.

Звертає на себе увагу факт повернення справи до Національної поліції для подальших розслідувань через відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП. Це підкреслює необхідність додаткового вивчення обставин справи та виконання всіх процесуальних норм.

Даний випадок акцентує увагу на важливості незалежності судової системи, прозорості роботи правоохоронних органів та ефективності боротьби з корупцією в Україні. Враховуючи значущість цієї справи для суспільства, важливо, щоб кожен етап розслідування та судового процесу був проведений з максимальною відповідальністю та врахуванням інтересів громадянського суспільства та держави.

Велика Палата Верховного суду України ухвалила остаточне рішення у резонансній справі за апеляційною скаргою народного депутата та колишнього президента Петра Порошенка до чинного глави держави Володимира Зеленського. Скаргу було залишено без задоволення.

З кінця минулого року Порошенко намагався скасувати Указ президента від 23 січня 2023 року №27 «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану». Цим документом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, згідно з яким Кабмін мав внести зміни до правил перетинання державного кордону для державних службовців, нардепів, суддів та прокурорів, дозволяючи виїзд лише у службові відрядження.

Порошенко вважає, що указ порушив його конституційне право на вільний виїзд з території України. Проте 1 грудня 2023 року прикордонники не пропустили його у відрядження до Польщі та США для участі в Саміті Міжнародного демократичного союзу. Речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив, що заборона на виїзд була пов’язана з тим, що Верховна Рада скасувала відрядження нардепа.

У своєму позові Порошенко зазначив, що прикордонники керувалися новими змінами, які набрали чинності після видання спірного указу президента.

Верховний суд спочатку повернув позов Порошенка, оскільки він пропустив термін, відведений для оскарження указу Зеленського. Згідно з законом, термін для оскарження становить шість місяців з моменту ухвалення документа, що вичерпався 25 липня 2023 року.

Не погодившись з цим рішенням, Порошенко оскаржив його у Великій палаті Верховного суду. Однак суд дійшов висновку, що указ від 23 січня 2023 року є актом індивідуальної дії, що не зачіпає прав позивача.

«Доводи позивача про те, що хоча указ не прийнятий безпосередньо щодо Петра Порошенка, проте він стосується його прав, свобод, а також встановлених законом гарантій діяльності народних депутатів України, є необґрунтованими», – йдеться у постанові суду.

Суд також підкреслив, що інцидент із забороною виїзду Порошенку в грудні 2023 року не є предметом цього спору. Постанова Великої палати набрала чинності 3 жовтня і оскарженню не підлягає.