Понеділок, 18 Травня, 2026

В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

Важливі новини

Учасниця «МайстерШеф» з Миколаєва опинилася під слідством: підозра у використанні фальшивих лікарняних

Олеся Бабій-Полежаєва, офіцерка ДСНС і водночас зірка ювілейного сезону популярного кулінарного шоу «МайстерШеф», стала фігуранткою кримінального провадження. Поліція розслідує справу за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України — використання завідомо підробленого документа. Як з’ясували правоохоронці, під час зйомок шоу в Києві майор служби цивільного захисту надавала керівництву листки непрацездатності, щоб пояснити свою відсутність на […]

Шевченківський райсуд Києва: як судді перетворилися на охоронців топкорупції

Шевченківський районний суд столиці перетворився на приватний інструмент для прикриття топкорупційних схем і захисту «своїх». Системно та цинічно тут зливають усі скарги на дії корумпованих чиновників і правоохоронців. Підписують відмови ті самі судді — Ковтуненко, Овсеп’ян, Бугіль, а також особисто голова суду Мартинов. Одним із прикладів стала справа мільярдера Геннадія Боголюбова, який, за підробленими документами, […]

НАБУ спростовує чутки про підозру Андрію Єрмаку

Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос зробив важливу...

Заклик до мобілізації: 25 тисяч українців підтримали петицію за три дні

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери здобула вражаючу підтримку, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Це важливий сигнал українського суспільства щодо необхідності активної мобілізації кадрів у ключових сферах державного управління та правоохоронної системи.

Зокрема, ініціатор петиції висловив пропозицію надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні структури та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це не лише стимулюватиме реінтеграцію військовослужбовців у мирне життя, але й забезпечить підвищення кваліфікації та професійну підготовку кадрів у сфері державного управління.

Цікаво, що попередня подібна ініціатива від народного депутата Дубінського зіткнулася зі значною відмінністю у часових рамках та рівні підтримки. Петиція №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво відзначити, що хоча ця петиція перебуває "на розгляді" президента Зеленського вже 4,5 місяці, її реалізація поки що залишається у сфері обговорення.

Дані порівняння свідчать про зміну в уявленнях громадян щодо необхідності мобілізації кадрів у сфері державного управління. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про зростання свідомості та активності громадян у важливих питаннях державного будівництва.

Українська громада віддавна виявляє зацікавленість у покращенні діяльності державних установ та правоохоронних органів. Швидкість з якою набирається підтримка петиції про мобілізацію кадрів бюджетної сфери, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростання усвідомленості громадян щодо важливості залучення досвідчених фахівців до роботи в державних структурах. Надання переваги в прийомі на роботу військовим, які демобілізувалися, також відображає бажання сприяти їхній реінтеграції в цивільне життя та підтримувати їхню професійну адаптацію. Ці позитивні тенденції свідчать про активну громадянську позицію та готовність українців до змін у системі державного управління на благо країни.

ДБР викрило схему фіктивної служби в армії на десятки мільйонів гривень

Перед судом постане заступник командира однієї з військових частин з Одеської області, якого слідчі Державного бюро розслідувань звинувачують в організації масштабної корупційної схеми. За даними слідства, офіцер налагодив систему так званої «дистанційної служби» для своїх підлеглих. За документами військові перебували на службі та отримували повне грошове забезпечення, але фактично залишалися вдома. Банківські картки з нарахованою […]

Протягом перших чотирьох місяців 2026 року в Україні розглянули 814 справ, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. Ці дані були оприлюднені компанією Опендатабот, що посилається на інформацію з Єдиного реєстру корупціонерів. Хоча кількість ухвалених рішень зменшилася на 27% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року, вона залишається майже вдвічі більшою, ніж до початку війни, що свідчить про підвищення навантаження на антикорупційну систему навіть в умовах військової ситуації.

Незважаючи на значну кількість розглянутих справ, основна частина покарань зводиться до фінансових санкцій. Суди у більшості випадків накладають штрафи, реальні терміни ув’язнення в таких справах залишаються рідкісними або взагалі не застосовуються. В результаті юридична відповідальність за корупційні правопорушення часто носить адміністративний, а не кримінальний характер.

Згідно зі статистикою, 93% усіх рішень у 2026 році стосуються адміністративних правопорушень. З 814 справ лише 52 були кримінальними, тоді як 762 — адміністративними. Така різниця пояснюється не лише специфікою кваліфікації корупційних діянь, але й тривалістю кримінальних проваджень, що потребують значно більше часу для розслідування і судового розгляду. Національне агентство з питань запобігання корупції зазначає, що адміністративні справи, пов’язані з фінансовим контролем, розглядаються швидше, що й формує основну масу рішень.

У 2026 році найбільша частка корупційних справ — близько 91% — пов'язана з фінансовим контролем. Це 742 справи з 814, що розглядалися в зазначений період, а порушення стосуються електронного декларування, несвоєчасного подання звітності та помилок у деклараціях. Частка справ про хабарництво складає приблизно 6%, в той час як конфлікт інтересів займає близько 3% від загальної кількості.

Аналітики звертають увагу на те, що така структура правопорушень вказує на домінування формальних порушень над класичними корупційними злочинами. Це може бути наслідком ефективності виявлення деклараційних помилок завдяки цифровим технологіям, а також складності доведення фактів хабарництва в кримінальних справах.

Для порівняння, 2025 рік став рекордним за кількістю судових рішень у справах корупції — було ухвалено 4 086 рішень, що у 2,2 рази більше, ніж роком раніше. В той же час основна частина покарань, близько 97%, знову ж таки була у вигляді штрафів, що підтверджує стійкість тенденції до фінансової відповідальності.

Серед відомих справ минулого року варто виділити справу київського адвоката, якому призначили штраф у розмірі понад 1,24 млн грн за організацію схем ухилення від мобілізації. Попри значний масштаб його діяльності, суд обмежився фінансовим покаранням і зняв арешт з його майна, включаючи автомобіль Chevrolet Camaro та квартиру.

Нагадаємо, що найсуворішим вироком 2025 року стало 10-річне позбавлення волі для військовослужбовця в Сумській області, який викрадав і продавав військову оптику. Загальна сума збитків у цій справі перевищила 4,5 млн грн.

З 2025 року в Україні також набрав чинності закон №4496, що суттєво обмежив терміни зберігання даних у Реєстрі корупціонерів. Відтепер дані про адміністративні правопорушення зберігаються лише рік, а інформація щодо кримінальних справ — до погашення або зняття судимості.

Експерти підсумовують, що сучасна система реагування на корупційні правопорушення в Україні характеризується домінуванням адміністративних санкцій. Це викликає дискусії щодо ефективності антикорупційної політики, її здатності протидіяти системним порушенням та впливати на загальний рівень корупції в державі.

Останні новини