Вівторок, 1 Вересня, 2026

В Україні може з’явитися «шаг» замість «копійки»

Важливі новини

Наші вирвалися з оточення під Прогресом

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

На момент оточення наказу на відступ не було, і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підкреслив, що його війська не повинні битися до останньої людини. Це вказувало на можливість майбутнього наказу на відступ, проте ситуація залишалася напруженою.

Українські батальйони, оточені біля Прогресу, отримували допомогу через важкі дрони, які постачали продовольство, воду та боєприпаси. Проте ці ресурси не могли безкінечно забезпечувати військових і не замінювали важкі боєприпаси чи не надавали можливості для евакуації поранених.

Операція з прориву з оточення стала критично важливою. Близько 14:00 вчора, внаслідок важкої ситуації, спостережні пункти 1-го та 3-го батальйонів потрапили в повне оточення. Командир бригади не віддав наказ на прорив, що змусило особовий склад самостійно діяти в умовах обмеженого часу та ресурсів.

Завдяки злагодженій роботі артилерії, аеророзвідки та суміжних сил, батальйони змогли вирватися з оточення. Операція була надзвичайно напруженою і складною; затримка хоч на кілька годин могла призвести до утворення другого кільця оточення, що могло б серйозно підкріпити російську пропаганду.

Бійці 31-ї та 47-ї механізованих бригад продовжують боротьбу і залишаються основними стовпами оборони на даній ділянці фронту. Важливість цієї операції підкреслює необхідність довіри до сержантського та офіцерського складу, які на передовій забезпечують ефективне командування і координацію дій в критичних ситуаціях.

Україна готується до створення нового спецсуду

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає створення спеціалізованого суду, який обиратиме справи щодо оскарження рішень урядових органів, таких як Кабінет Міністрів, міністерства, Національний банк та інші органи, що мають національні повноваження. Окрім того, в компетенції суду буде розгляд актів і дій Антимонопольного комітету України, Національного агентства з питань запобігання корупції та інших державних органів.

Це нововведення пов’язане з виконанням плану України щодо реформування судової системи та реалізації ініціативи Європейського Союзу Ukraine Facility. Створення такого суду є також частиною зобов’язань України згідно з меморандумом з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

З одного боку, створення ВС із ППС допоможе вирішити питання ефективного розгляду публічно-правових спорів та зменшить навантаження на інші суди, особливо в контексті оскарження рішень урядових органів. З іншого боку, якщо врахувати досвід з Вищим спеціалізованим судом з інтелектуальної власності, питання створення нових судових інстанцій можуть залишити відкритими численні проблеми, пов’язані з їхньою реальним функціонуванням.

Російські атаки призвели до рекордної кількості загиблих серед цивільних

Во-первых, заявление Силуанова о использовании криптовалют для расчетов с дружественными странами может иметь далеко идущие последствия. Это потенциально открывает новые возможности для обхода международных санкций и создания альтернативных финансовых каналов. Однако такой подход может вызвать дополнительное напряжение в отношениях с западными странами и потенциально привести к новым ограничениям.

Згідно з даними організації, 46% загиблих були старшими за 60 років. Крім того, у вересні загинули 9 дітей, а 76 отримали поранення.

“Ракетні атаки по всій країні, особливо проти міст Харків і Запоріжжя, сприяли збільшенню кількості жертв. Поблизу лінії фронту значна частина жертв припадає на атаки з використанням безпілотних літальних апаратів”, — зазначається у звіті.

Моніторингова місія також зафіксувала тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення, починаючи з липня. “В останній місяць, уже третій місяць поспіль, кількість жертв серед цивільного населення була вищою, ніж у всі інші місяці, починаючи з жовтня 2022 року”, — констатували в ООН.

Переважна більшість жертв серед цивільного населення (92%) та пошкоджень освітніх і медичних установ (96%) у вересні сталися на території, підконтрольній Україні. “Щонайменше 30 обстрілів пошкодили або зруйнували енергетичну інфраструктуру (25 на території, контрольованій Україною, і 5 на території, окупованій РФ)”, — йдеться у звіті.

Російські військові регулярно використовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню — для атак на українські регіони.

10 жовтня російська окупаційна армія здійснила атаку на Одеську область балістичними ракетами, внаслідок чого загинуло четверо людей, серед яких підліток. Голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що внаслідок атаки в Одеському районі було зруйновано двоповерхову будівлю, де проживали та працювали цивільні.

Ще 10 людей отримали поранення та травми, дев’ятеро з них були госпіталізовані. Серед постраждалих четверо перебувають у важкому стані.

Регулярне вживання горіхів може зменшувати ризик депресивних проявів — результати нового дослідження

Нове наукове дослідження, опубліковане у фаховому журналі Nutrients, вказує на зв’язок між регулярним споживанням горіхів і зниженням ризику появи депресивних симптомів. Дослідники з’ясували, що найбільш помітний позитивний ефект спостерігається у людей, які включають горіхи до раціону щонайменше три рази на тиждень. Водночас епізодичне споживання — один або два рази на тиждень — не демонструвало статистично значущого впливу на психоемоційний стан.

Автори роботи наголошують, що потенційний захисний ефект горіхів пов’язаний з їхнім унікальним поживним складом. Горіхи містять значну кількість ненасичених жирних кислот, зокрема омега-3, які відіграють важливу роль у підтримці роботи нервової системи та регуляції запальних процесів в організмі. Крім того, вони є джерелом рослинного білка, клітковини, вітамінів групи B, магнію та антиоксидантів, що також мають значення для стабільного психічного здоров’я.

Особливу роль у регуляції настрою відіграє триптофан, який також міститься у горіхах. Крім того, фенольні кислоти, що присутні у мигдалі, волоських горіхах та фісташках, сприяють формуванню нервових клітин, покращують реакцію на стрес та підтримують здоров’я кишечника.

Таким чином, регулярне включення горіхів у раціон може стати одним із елементів профілактики депресивних станів та підтримки психічного здоров’я.

Демографічна криза в Україні: виклики та загрози для майбутнього

Україна переживає одну з найглибших демографічних криз у світі. За інформацією CNN, посиленою даними українських експертів та медиків, ситуація в країні стає все більш тривожною. Демографічний спад супроводжується зменшенням народжуваності, зростанням проблем із фертильністю, а також значним збільшенням числа родин, які відкладають або навіть відмовляються від рішення мати дітей через постійну невизначеність та наслідки війни. Військовий конфлікт і пов'язані з ним труднощі змушують молоді пари сумніватися в стабільності майбутнього, що, у свою чергу, відбивається на їхньому бажанні створювати родину.

Прогнози щодо майбутнього демографічного стану країни є неприємними. Відсутність соціальних гарантій, еміграція молодих людей та несприятливі умови життя — це лише кілька з причин, які ведуть до спаду населення. Водночас багато українців, що залишають країну через війну, не повертаються, а натомість активно починають будувати своє життя за кордоном, де умови для сімейного розвитку часто є більш стабільними. Тому важливо розуміти, що наслідки цієї кризи можуть мати далекосяжні наслідки для економіки, соціальної сфери та національної безпеки України.

Провідна українська демографиня Елла Лібанова заявила, що з початку повномасштабної війни країна втратила близько 10 мільйонів людей — через міграцію, окупацію територій і людські втрати. За її словами, ще до війни щільність населення України була невисокою і нерівномірною, а нинішня ситуація має ознаки катастрофи.

Медики також фіксують тривожні тенденції. Директор клініки репродуктивної медицини «Надія» Валерій Зукін повідомив про зростання ускладнень під час вагітності, труднощів із зачаттям і збільшення кількості випадків, коли жінкам важко виносити дитину до повного терміну.

За словами співробітниці клініки Алла Бараненко, лікарі спостерігають зростання випадків передчасної менопаузи у молодих жінок. Вона зазначає, що якість і кількість яйцеклітин зменшується, що може бути пов’язано з хронічним стресом, який переживає населення. Подібні зміни, за її словами, спостерігаються навіть у жінок-донорок без попередніх репродуктивних проблем.

Також фахівці вказують на погіршення якості сперми у чоловіків, зокрема у тих, хто повернувся з фронту. Постійний стрес, травматичний досвід та загальні умови війни негативно впливають на репродуктивне здоров’я.

Експерти наголошують: демографічні наслідки війни можуть мати довгостроковий характер. Відновлення населення потребуватиме комплексної державної політики, підтримки сімей, медичних програм та створення безпечних умов для життя.

В Україні активно обговорюється перспектива повернення історичної назви розмінної монети «шаг» замість звичної «копійки». Голова Національного банку України Андрій Пишний підкреслив, що ця ініціатива є складовою частиною більш масштабного процесу формування української ідентичності та переосмислення державних символів. Про це він повідомив під час відкритого діалогу зі студентами та викладачами в Ukrainian Research Institute при Гарвардському університеті в Бостоні.

Під час зустрічі були підняті не лише економічні питання, але й обговорено ширший контекст — війну, фінансову стійкість та функції державних інституцій. Андрій Пишний зазначив, що інтерес до України з боку американських студентів і науковців залишається високим, а досвід нашої країни розглядається як унікальний приклад економічного функціонування в умовах війни.

Питання заміни «копійки» на «шаг» викликало особливу увагу. Як пояснив Пишний, це не лише економічне рішення, а й важливий культурний та символічний аспект. Він вважає, що повернення історичної назви монети відображає загальний тренд відновлення національної самосвідомості та історичної спадкоємності.

Модератором зустрічі виступив історик Сергій Плохій, який також підтримує цю ідею, вважаючи її важливою для зміцнення національної ідентичності навіть на рівні повсякденного грошового обігу. Ініціатива щодо «шага» була озвучена ще у 2024 році, коли НБУ аргументував необхідність змінювати назву розмінної монети потребою у дерусифікації та відновленні історичної справедливості. Законопроєкт, що стосується цієї зміни, був поданий до Верховної Ради 1 жовтня 2025 року і отримав попередню підтримку.

Історично «шаг» використовувався в українській фінансовій системі, зокрема, під час існування Української Народної Республіки, коли ця назва була частиною національної грошової традиції, витісненої радянською системою.

Національний банк України підкреслює, що питання зміни назви монети має бути розглянуте не лише з технічної точки зору. Пишний зауважив, що національна валюта є одним із основних атрибутів державності, поряд із гербом, гімном і прапором. В умовах війни це питання набуває особливого значення, адже боротьба ведеться не лише за території, а й за культурні символи.

Ця ініціатива також вписується в загальноєвропейський тренд, адже більшість пострадянських країн відмовилися від терміна «копійка» на користь історичних назв своїх монет. Україна довгий час залишалася однією з небагатьох країн, де цей термін зберігся.

Під час свого візиту до Гарварду Пишний також обговорив можливості подальшої співпраці, зокрема інтеграцію українського досвіду в академічні програми. Він зазначив, що вже є ідеї для реалізації спільних ініціатив.

Водночас, ідея впровадження «шага» викликає різні думки серед експертів. Дехто вважає її важливим кроком у напрямку дерусифікації та укріплення національної ідентичності, тоді як інші наголошують на необхідності оцінки економічних витрат і врахування адаптації населення до нової термінології.

Наразі остаточне рішення щодо впровадження «шага» ще не ухвалене. Законопроєкт розглядається у парламенті, а його подальша доля залежатиме від політичної підтримки та суспільних обговорень.

Таким чином, ініціатива НБУ щодо зміни назви монети стає частиною більшого процесу трансформації українського суспільства. Повернення «шага» може символізувати не лише реформи в грошовій системі, а й глибше переосмислення національної ідентичності у відповідь на сучасні виклики.

Останні новини