Вівторок, 3 Березня, 2026

В Україні можуть в травні запровадити обов’язкову мобілізацію жінок

Важливі новини

Зеленський прагне завершити війну до 2025 року – ЗМІ

Президент Володимир Зеленський вдруге за місяць прибув до Італії, де планує зустрітися з прем’єркою Джорджією Мелоні. Він прийняв запрошення відвідати Рим увечері 9 жовтня, оскільки зустріч на рівні лідерів у Рамштайні не відбулася. Упродовж свого візиту Зеленський також зустрінеться з французьким президентом Еммануелем Макроном у Єлисейському палаці та відвідає Ватикан для зустрічі з Папою Франциском.

Ця активність президента свідчить про його прагнення знайти рішення, яке забезпечить мир для України та захистить її від майбутніх агресій з боку Росії. Зеленський зазначив, що Україна має реальну можливість досягти миру та стабільності вже восени та взимку. Він підкреслив, що ситуація на фронті відкриває можливості для рішучих дій, щоб закінчити війну до 2025 року.

Наразі українські сили мають чисельну перевагу на Донбасі, але ситуація навколо вторгнення в Курську область є складною. Це вторгнення, за словами аналітиків, мало на меті підняти бойовий дух та отримати підтримку союзників. Однак значні сили України опинилися в ізоляції на території Росії, що обмежує можливість допомоги на Донбасі.

Зеленський намагається переконати європейців діяти на політичному рівні. Він знає, що не зможе офіційно відмовитися від окупованих територій, але готовий до припинення вогню вздовж поточної лінії, не визнаючи нових кордонів, в обмін на зобов’язання Заходу. Йдеться про гарантії безпеки, подібні до тих, які США надали Японії, Південній Кореї та Філіппінам.

Проте ці зусилля ускладнюються тим, що Володимир Путін не задоволений вже захопленими територіями. Кремль прагне дестабілізувати Україну та політично контролювати її. Оборонний бюджет Росії продовжує зростати і, за прогнозами, досягне 130 мільярдів доларів у 2025 році. Дохід від експорту нафти у 2024 році перевищить показники, які були до війни. У ситуації, коли санкції не послаблюють російську військову машину, Путін не має причин для початку мирних переговорів.

Сьогодні згадують святого Атанасія Атонського

Сьогодні, українці та жителі інших країн згадують про релігійні традиції, історичні події, а також відзначають кілька цікавих міжнародних і національних свят. Цей день позначений як церковним спомином, так і світськими датами, що стали знаковими для історії, культури й екології. Церковне свято За новим церковним календарем 5 липня — день пам’яті святого преподобного Атанасія Атонського. Він […]

Фінансування будівництва та ремонтних робіт у Києві: вересневі результати 2025 року

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

Хореограф Дікусар згадав телеведучого Неліпу, який загинув на фронті

Відомий український хореограф Дмитро Дікусар, який нині служить у лавах ЗСУ, емоційно відреагував на загибель телеведучого Максима Неліпи. Артист поділився спогадами про колегу та звернувся до українців із проханням зберегти пам’ять про загиблого захисника. У коментарі виданню OBOZ.UA Дікусар зазначив, що дізнався про смерть Максима Неліпи від власної матері. Вони працювали разом на другому сезоні […]

Обшуки в Держлікслужбі: антикорупційні органи досліджують можливі зловживання у сфері фармконтролю

Детективи Національного антикорупційного бюро провели масштабні слідчі дії у центральному офісі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також у робочому кабінеті керівника відомства Романа Ісаєнка. Офіційних повідомлень щодо причин обшуків поки що не оприлюднено, але джерела, наближені до розслідування, стверджують, що перевірка стосується ймовірних фактів зловживання посадовими повноваженнями, протекціонізму щодо окремих фармацевтичних компаній та можливого незаконного збагачення.

За попередньою інформацією, детективи аналізують дії посадових осіб, пов’язані з державними закупівлями у сфері охорони здоров’я. Раніше журналісти-розслідувачі повідомляли про низку порушень, що могли мати місце під час тендерів, організованих Держлікслужбою. Особливу увагу привертали закупівлі препаратів для програм замісної підтримувальної терапії, де експерти фіксували невідповідність між ринковою вартістю ліків та сумами контрактів. Крім того, наголошувалося на ймовірному створенні сприятливих умов для окремих компаній, що могли отримувати доступ до тендерів на пріоритетних умовах або за спрощеними процедурами.

Переможцем торгів стала саме «Корпорація “Здоров’я”» із пропозицією майже 500 млн грн. За оцінками експертів, така модель закупівлі могла суттєво звузити конкуренцію та створити штучні переваги для визначеного кола учасників.

Питання посилюють підозри: чому масштабні обшуки у Держлікслужбі почалися лише зараз, хоча проблеми з прозорістю тендерів та можливе маніпулювання державними коштами тривають роками? Чи були ці факти непомітними, чи їх свідомо ігнорували?

У центрі уваги — роль керівника служби Романа Ісаєнка. За наявною інформацією, саме він міг бути причетним до погодження непрозорих рішень та впливу на окремі закупівлі. Після появи інформації про обшуки очільник Держлікслужби несподівано пішов на лікарняний, що викликало додаткові запитання щодо його участі у можливих порушеннях.

Слідчі дії НАБУ тривають.

Уже в травні у Верховній Раді очікується реєстрація нових законопроєктів, які стосуватимуться підготовки цивільного населення до національного спротиву. Про це повідомила адвокатка Марина Бекало в коментарі ТСН.ua.

За її словами, зміни можуть передбачати різні формати залучення громадян, зокрема і жінок, до оборонних заходів. Хоча наразі примусової мобілізації жінок в Україні не існує, можливість таких нововведень не виключена.

«Можливо, зміни стосуватимуться також примусової мобілізації жінок за певними спеціальностями. А можливо, програми включатимуть лише обов’язкове проходження курсів із надання медичної допомоги, цивільної оборони чи проведення інформаційних заходів у школах та вишах», — пояснила юристка.

Адвокатка наголосила, що мобілізація — це не лише направлення у бойові підрозділи, а й виконання завдань на оборонних підприємствах, у сфері зв’язку, транспорту, енергетики чи охорони здоров’я. Усе це, за її словами, цілком можливо впровадити й для жінок.

«Конституція України прямо вказує, що захист незалежності та територіальної цілісності є обов’язком кожного громадянина. А отже, внесення змін до профільного законодавства може юридично відкрити можливість для обов’язкової мобілізації жінок», — додала Марина Бекало.

Очікується, що нові ініціативи Верховної Ради стосуватимуться комплексного підходу до підготовки населення в умовах воєнного стану, з акцентом не лише на армію, а й на забезпечення тилу та стратегічних сфер.

Останні новини