Вівторок, 2 Грудня, 2025

В українських СІЗО майже не лишилось вільних VIP-камер

Важливі новини

Збірна України — серед лідерів чемпіонату Європи з фехтування 2025 року

Збірна України показала яскраві результати на Чемпіонаті Європи з фехтування 2025 року, здобувши 2 золоті та 1 срібну медалі. Історичну перемогу у індивідуальній шпазі здобув Роман Свичкар — він став першим українцем за останні 30 років, який виграв «золото» на цьому престижному турнірі. Відмінно виступила й Аліна Комащук, яка завоювала срібло у особистому заліку. Жіноча […]

СБУ повідомила заочну підозру львівському блогеру, який поширював проросійську пропаганду

Служба безпеки України повідомила заочну підозру 43-річному уродженцю Самбірщини, Володимиру Паньчаку-Шереметі, який, перебуваючи за кордоном, активно поширює проросійські наративи через YouTube та соціальні мережі. Підозрюваний позиціонує себе як «політичний експерт українського медіапростору». За даними слідства, з 2022 року він поширює тези кремлівської пропаганди, дискредитує українську владу та виправдовує збройну агресію Росії проти України. Зокрема, підозрюваний […]

Татарівська мережа: кола впливу суддів, правоохоронців та адвокатів, що ламають шаблони влади

Протягом періоду з 2014 по 2020 рік заступник голови Офісу Президента України, Олег Татаров, відігравав активну роль у науковому супроводі захисту дисертацій понад 59 науковців з 6 вищих навчальних закладів. Більшість з цих осіб на сьогодні відомі своїми видатними досягненнями в сфері правоохоронної діяльності, займаючи важливі посади та беручи участь у вирішенні ключових справ, зокрема, у резонансних справах Стерненка та Дениса Єрмака. За даними журналістів, ці 59 осіб успішно захистили свої дисертації під науковим керівництвом Олега Татарова або в захисті, де він був науковим опонентом, протягом зазначеного періоду, коли Татаров не обіймав посаду в уряді.

Серед осіб, які захистили дисертації під керівництвом Олега Татарова або в яких він брав участь як науковий опонент, виділяються наступні імена:.

У зв'язку з справами Сергія Стерненка та його прихильників, які організували протест на Банковій, зауважено, що з Олегом Татаровим пов'язані суддя Світлана Шапутько, прокурор Олег Білоус та адвокат Станіслав Свириденко. Існує припущення, що між Татаровим та цими особами, які були об'єктом судового переслідування, існує системний зв'язок. Однак доказів того, що саме Татаров встановлював ці зв'язки, не виявлено. Навіть за його перебування на посаді заступника керівника Офісу Президента України він не мав офіційних кадрових повноважень. Однак фактично вплив на правоохоронний блок відомий. Важко уявити, що Офіс президента не впливав на формування керівництва цих органів. Маючи власних адвокатів та зв'язки в слідстві, прокуратурі, судах, можна взагалі впливати на рішення суду”, – заявив юрист Вадим Валько з Центру протидії корупції.

Розслідування вказує на те, що є підстави підозрювати, що ця неофіційна мережа, пов'язана з Олегом Татаровим, може використовуватися владою для вирішення ще багатьох скандальних справ. Олег Татаров був призначений на посаду заступника керівника Офісу Президента 5 серпня 2020 року. Попередньо він працював заступником начальника Головного слідчого управління МВС під керівництвом Віталія Захарченка під час Революції Гідності та керував кримінальними провадженнями щодо активістів цього періоду.

У вищезгаданій статті відзначається активна роль Олега Татарова, заступника голови Офісу Президента України, у науковому супроводі захисту дисертацій та його можливі зв'язки з ключовими особами судової системи, прокуратури та адвокатури. Вказується на наявність неофіційної мережі, пов'язаної з Татаровим, яка може бути використана владою для вирішення скандальних справ. Юридичні експерти висловлюють підозри щодо можливого впливу цієї мережі на судові рішення та використання її для політичних цілей. Розкрито біографічні дані Татарова та його попередні роботи, що вказують на його досвід у сфері правоохоронної діяльності. В цілому, стаття стверджує наявність потенційних системних зв'язків між Татаровим та ключовими фігурами правоохоронних органів, що може впливати на роботу судової системи та вирішення судових справ.

ДБР конфіскувало люксове авто у посадовиці з Івано-Франківська

Антикорупційні органи продовжують викривати необґрунтовані статки посадовців. Цього разу об’єктом уваги Державного бюро розслідувань (ДБР) та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) стала співробітниця Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області. Розслідування, розпочате на початку 2024 року, виявило серйозні порушення в декларуванні майна. Зокрема, член родини посадовиці користувався розкішним автомобілем німецької марки вартістю […]

The post ДБР конфіскувало люксове авто у посадовиці з Івано-Франківська first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Харківщина та прифронтові області приймають більше бізнесу, ніж втрачають

За даними Єдиного державного реєстру, з початку 2025 року майже 8 тисяч компаній переїхали з одного регіону України до іншого, здійснивши загалом 8 345 релокацій. Цей показник майже відповідає минулорічному і трохи менший за рівень 2021 року. Найчастіше переїжджають компанії з торгівлі, будівництва, сільського господарства та нерухомості Торгівля залишається лідером за кількістю переїздів — кожна […]

Станом на травень 2025 року в слідчих ізоляторах України функціонують 83 платні камери з покращеними умовами на загальну кількість 201 місце. Як повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, наразі 93% таких камер зайнято — тобто система працює майже на повну потужність.

Ініціатива платних камер була запроваджена Міністерством юстиції кілька років тому як експеримент. Її мета — надати тим, хто перебуває під вартою, можливість перебувати в гідних умовах за власний кошт, а також залучити додаткові кошти до бюджету установ.

У таких камерах є все необхідне для базового комфорту: сучасні меблі, гаряча вода, краща вентиляція та освітлення, а іноді — телевізор, холодильник або мікрохвильова піч. Це суттєво контрастує з умовами стандартних камер, які в багатьох українських СІЗО залишаються далекими від норм європейського утримання.

Для порівняння, у 2024 році діяло 81 така камера на 192 місця. Відтоді мережа розширилась, а попит — зріс майже до граничного рівня. Через це, за словами Пікалова, у найближчі місяці нові платні камери відкриють ще у шести містах — Києві, Одесі, Чернігові, Запоріжжі, Дніпрі та Кривому Розі.

У Мін’юсті наголошують: проєкт побудований на принципах відкритості. Рішення про перебування в платній камері людина приймає добровільно, а гроші перераховуються виключно офіційно на рахунок відповідної установи. Жодних «плат через знайомих» чи неофіційних домовленостей.

Також у міністерстві запевняють, що жодного поділу на “камери для VIP” — депутатів, міністрів або суддів — не існує. Але Пікалов визнає: корупційні прояви в системі можливі, особливо на тлі високого попиту.

Подібні системи існують у низці європейських країн, наприклад, у Німеччині та Нідерландах. Там вони розглядаються як спосіб зменшити тиск на переповнені СІЗО та одночасно підвищити рівень послуг і мотивацію до реформи пенітенціарної системи.

В Україні платні камери частково виконують аналогічну функцію — вони розвантажують стандартні приміщення та дають можливість закладам самостійно заробляти на дрібні поліпшення інфраструктури.

Попри певну критику, проєкт платних камер в українських СІЗО демонструє стійкий попит і, за словами чиновників, буде масштабуватись і надалі — з урахуванням потреб регіонів та фінансових можливостей.

Останні новини