Як кошти від російського вугілля допомогли бізнесмену Коваленку увійти в український газовий ринок

У Вінницькій області знову розгорівся резонансний скандал, пов’язаний із суддею Ігорем Ратушняком. Попри нещодавній обвинувальний вирок Вищого антикорупційного суду, який визнав його винним у хабарництві, Ратушняк повернувся до своєї посади голови Тиврівського районного суду. Це рішення викликало хвилю обурення серед місцевих мешканців та активістів, адже суддя, котрий ще нещодавно отримав покарання за корупційні злочини, знову перебуває на важливій посаді в системі правосуддя.

Події, що передували його відновленню, стали відомі громадськості після того, як у грудні 2023 року ВАКС ухвалив вирок, який засудив Ратушняка за отримання неправомірної вигоди. Слідство встановило, що у серпні 2021 року суддя отримав хабар за ухвалення рішення на користь особи, яка претендувала на земельну ділянку. Ціна питання за гектар землі, на думку Ратушняка, складала 40 тисяч гривень. Це не перший випадок, коли судді в Україні виявляються замішаними у корупційних скандалах, але він став символом проблеми, що триває в судовій системі.

Вироком суду Ратушняка засудили до семи років позбавлення волі, заборонили три роки обіймати державні посади та постановили конфіскацію майна. Втім, вирок не набрав законної сили — суддя подав апеляцію.

Тепер він знову очолив Тиврівський суд, пояснюючи це тим, що рішення ВАКС нібито є «замовним».

У коментарях журналістам «Слідства.Інфо» Ратушняк заявив, що справу проти нього «сфабрикували» через конфлікт із родичкою народної депутатки від «Слуги Народу» Ірини Борзової. За його словами, після сварки з матір’ю депутатки йому почали надходити погрози, а згодом з’явилася й справа про хабар.

«Мене обвинувачують у тому, що я просив неправомірну вигоду, але доказів немає. Навіть агент правоохоронців це спростував», — заявив суддя.

Ратушняк переконує, що його вирок — лише перша інстанція, а у Верховному Суді він нібито отримає виправдання.

«80% вироків ВАКС скасовує Верховний Суд», — додає він.

Тим часом активісти ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» дослідили судову практику Ратушняка. Вони виявили, що у справах п’яних водіїв систематично з’являється адвокат В’ячеслав Когутницький — той самий, який нині захищає Ратушняка у ВАКСі.

За даними активістів, вони разом створили схему уникнення відповідальності. Спочатку справа потрапляє до іншого судді, Когутницький подає відвід, а розглядає його — Ратушняк. У підсумку той задовольняє відвід і бере справу собі, після чого закриває її «за відсутністю складу правопорушення».

Поки апеляція не ухвалила остаточного рішення, Ігор Ратушняк залишається на посаді голови суду, демонструючи, що навіть вирок ВАКС не є перепоною для української Феміди.

У соціальних мережах швидко набирає популярності відео з обговорення, організованого польською партією Право і справедливість (PiS) у рамках ініціативи «Zmień Nasze Zdanie». Подія привернула увагу громадськості через несподіване і провокаційне питання одного з учасників дискусії. Молодий чоловік звернувся до представників партії з проханням пояснити, чому на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну польська влада не піднімала тему можливого «повернення» Львова та інших територій, які до 1945 року належали Польщі.

У своєму виступі він наголосив, що Варшава начебто не використала політичний момент для обговорення історичних претензій, що викликало бурхливу реакцію аудиторії. Деякі учасники зустрічі сприйняли питання як недоречне, інші — як провокаційний спробу перевести дискусію у політичну площину, яка торкається делікатних тем історичної пам’яті та сучасних відносин із сусідньою Україною.

Зокрема, у виступі пролунала думка про необхідність жорсткіших умов під час надання допомоги Києву. Такі тези швидко поширилися в інформаційному просторі та викликали дискусію серед користувачів мережі.

Реакція присутніх політиків та експертів була стриманою і критичною. Вони наголосили, що подібні заяви не відображають офіційної позиції польської держави.

Офіційна Варшава та дипломатичні відомства Польщі неодноразово підкреслювали, що спекуляції на тему територіальних претензій до України є частиною російських інформаційних кампаній, спрямованих на підрив союзницьких відносин між країнами.

Польща залишається одним із ключових партнерів України у сфері оборони, гуманітарної підтримки та політичної співпраці. Експерти зазначають, що поява радикальних чи провокаційних заяв у публічному просторі не змінює стратегічного курсу двосторонніх відносин.

У відкритому інтерв'ю для газети La Repubblica мер Києва Віталій Кличко висловив своє рішуче незадоволення стосовно зняття з посади головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Він вважає, що рішення президента Володимира Зеленського шокувало всю країну і викликало розгубленість та відчай серед громадян. Кличко закликав до утворення уряду національної єдності, переконуючи, що без армійної сили та єдності суспільства будь-які мирні плани будуть невдалими перед агресією Росії. Наголосивши на необхідності припинити політичні інтриги та внутрішню боротьбу, мер Києва підкреслив, що сьогоднішній час вимагає об'єднання для перемоги України.

У висновку, можна зазначити, що висловлені позиції мера Києва Віталія Кличка свідчать про серйозне занепокоєння щодо змін у військовому керівництві та загрози зовнішньої агресії. Його заклик до утворення уряду національної єдності та припинення політичних інтриг підкреслює необхідність об'єднання суспільства та політичних сил для забезпечення безпеки та стабільності України. Такі висновки відображають важливість об'єднання нації в умовах зовнішньої загрози та внутрішньої політичної нестабільності.

Кожен власник квартири або приватного будинку в Україні має подбати про належне оформлення документів на свою нерухомість. Одним з важливих етапів є реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав. Якщо ж ви помітили, що ваша нерухомість не має записів у цьому реєстрі, це може викликати певне занепокоєння, але варто зазначити, що це не завжди свідчить про втрату права власності.

Нотаріус Наталія Манойло пояснює, що основним документом, який підтверджує право власності на житло, є державний акт або інший документ, що свідчить про набуття права власності (наприклад, договір купівлі-продажу, дарування, рішення суду тощо). Ці документи є підставою для подальшої реєстрації права в електронному Реєстрі речових прав, що в свою чергу дає юридичну силу власності і забезпечує захист від можливих суперечок.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — це електронна база даних, у якій міститься інформація про об’єкти нерухомості, їхніх власників, а також про можливі обтяження: арешти, іпотеки чи заборони на відчуження. Реєстр почав працювати з 1 січня 2013 року.

До цього часу реєстрацію прав здійснювали органи БТІ на паперових носіях. Після змін у законодавстві ці функції перейшли до державних реєстраторів, які працюють у ЦНАПах, органах місцевого самоврядування, райдержадміністраціях, а також до нотаріусів — як державних, так і приватних.

Наразі після посвідчення договору купівлі-продажу, дарування чи іншого правочину дані про нерухомість одразу вносяться до Реєстру. Підтвердженням цього є витяг з Державного реєстру речових прав.

Реєстрація необхідна для реалізації більшості майнових прав: без неї неможливо продати або подарувати житло, оформити спадщину, отримати субсидії чи компенсації за пошкоджене майно, зокрема в межах програми «єВідновлення».

Нотаріус наголошує: відсутність інформації про нерухомість у Державному реєстрі не означає втрати права власності. Держава визнає документи, оформлені на паперових носіях до 2013 року, і вони залишаються чинними.

У 1990-х та 2000-х роках облік нерухомості вели органи БТІ, а електронного Реєстру ще не існувало. Частина архівних даних згодом була перенесена в електронну систему, частина — ні. Тому нерухомість, придбана, наприклад, у 2005 році, може не відображатися в Реєстрі, і це не є порушенням.

Внесення відомостей до Реєстру не є обов’язковою умовою для збереження права власності, але значно спрощує будь-які операції з майном.

Якщо право власності оформлювалося у 2013 році або пізніше, у більшості випадків дані вже мають бути внесені до Реєстру. Перевірити це можна через нотаріуса, ЦНАП або онлайн.

Найпростіший спосіб — скористатися порталом «Дія». Через послугу надання інформації з Державного реєстру речових прав можна сформувати витяг, вказавши адресу об’єкта нерухомості. Вартість такої перевірки становить близько 60 гривень, а результат надається у форматі PDF.

Якщо інформації про житло в Реєстрі немає, її можна внести, звернувшись до нотаріуса або до ЦНАПу. Для цього знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на нерухомість (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності) та довідка з БТІ.

Також необхідно сплатити адміністративний збір. Його розмір залежить від строку реєстрації та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За стандартну реєстрацію протягом п’яти робочих днів сума становить одну десяту прожиткового мінімуму. Пришвидшена процедура коштує дорожче: реєстрація за два дні — один прожитковий мінімум, за один день — два прожиткових мінімуми.

У разі звернення до нотаріуса додатково оплачуються нотаріальні послуги. Їхня вартість залежить від регіону та складності процедури і може коливатися від кількох сотень до кількох тисяч гривень.

Уночі у вівторок, 21 травня, столицю Східної України, Харків, стисла серія вибухів, що вразила місто до самої душі. На відомі месенджери та соціальні мережі надійшли повідомлення від міського голови Ігоря Терехова та голови Харківської обласної влади Олега Синєгубова, що не менше, ніж чотири мешканці міста стали жертвами цих жорстоких інцидентів. Свідки катастрофи стверджують, що пожежі та руйнації викликали безпілотні апарати, які були випущені ворожими силами. Ще до цього Синєгубов попереджав про небезпеку атаки таких безпілотників, називаючи їх "Шахедами". Мер Харкова наголосив: "У результаті нападу ворожих "Шахедів" ми зафіксували пошкодження кількох приватних будинків і загоряння на їх територіях". Також, за наявними даними, серед місць, що постраждали, виявилося одне з улюблених місць відпочинку містян. Мер у своєму повідомленні у месенджері зазначив: "Ми маємо попередній звіт про удар "Шахедів" по одному з улюблених місць відпочинку наших громадян". За словами голови обласної адміністрації, трьом постраждалим була надана медична допомога внаслідок стресової реакції. "Після удару ворожих безпілотників по Харкову ми негайно надали медичну допомогу трьом постраждалим, які зазнали серйозних стресових реакцій", — повідомили з ОВА. Однак пізніше Синєгубов підкреслив, що кількість потерпілих зросла до чотирьох.

Загалом, із зазначеного вище тексту можна зробити такі висновки:

• Харків став свідком серії вибухів уночі 21 травня, що спричинило значні руйнації та постраждалі серед мешканців міста.

• Повідомлення від міського голови та голови обласної влади підтверджують, що атаку здійснили безпілотні апарати, ймовірно, належні до ворожих сил.

• Напередодні інциденту, голова обласної влади попереджав про можливу атаку подібного типу, що свідчить про наявність попередньої загрози.

• Постраждалі отримали медичну допомогу через стресову реакцію на події.

• Неспокійне становище на території міста вимагає негайних заходів безпеки та захисту цивільного населення від подібних інцидентів у майбутньому.